11. Принципи конкурентного права.

Конкурентному праву притаманні як загальні принципи - законності, гласності, захисту прав суб’єктів господарювання на засадах їх рівності перед законом, так і спеціальні.

Серед спеціальних принципів варто визначити наступні:

• Свобода господарської (економічної) діяльності. Цей принцип закріплений в Конституції України (ст.42), а Законі "Про підприємництво". Свобода економічної діяльності - комплексна категорія, що включає в себе:

1. право суб’єкта підприємництва починати, здійснювати і припиняти підприємницьку діяльність в будь-якій сфері і формі, що не заборонена законом;

2. свободу від примусової та юридично необґрунтованої діяльності як з боку суб’єктів господарювання, так і з боку державних органів;

3. право на захист своїх інтересів в ході господарської діяльності;

4. право отримувати, використовувати і передавати достовірну економічну інформацію;

5. право оскаржувати рішення і дії  органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб, якщо вони призводять до обмеження свободи.

• ·  Принцип єдності економічного простору і вільного переміщення товарів, послуг, фінансів. Україна є сферою обігу товарів, робіт, послуг, де здійснюється виробництво, обмін, розподіл і споживання різних матеріальних благ. Реалізацію цього принципу на практиці буде сприяти найбільш повному використанню різних факторів виробництва створенню "прозорості" ринку на території держави, ефективному застосуванню економічної інформації, задоволенню попиту на товари (роботи, послуги) різних видів. У відповідності з цим принципом забороняється встановлення будь-яких штучних бар’єрів на шляху потоків товарів, послуг, послуг, фінансів.

Безперечно, виходячи з необхідності захисту приватних і публічних інтересів можливі виключення з цього принципу. У цих випадках необхідно підходити з позицій диференціації захисту публічних  і приватних інтересів.

• ·  Свободи добросовісної конкуренції. Принцип підтримки конкуренції, відповідно до цього принципу держава гарантує збереження і зміцнення конкурентних основ ринку, як ключового регулюючого механізму, обмеження і припинення монополізму в будь-яких його протиправних проявах. Отже держава забезпечує регулюючий вплив на сфери природної і державної монополії, а також прийняття і реалізацію законодавства, яке б ефективно сприяло збільшенню кількості постачальників, покупців та інших суб’єктів господарювання на ринку.

• ·  Недопущення економічної діяльності, спрямованої на монополізацію і недобросовісну конкуренцію.    Разом з тим, конкуренція, що підтримується державою об’єктивно створює передумови для розвитку монополій. Такий парадоксальний взаємозв’язок був ще відмічений класиками економічної теорії (А. Маршалл), які стверджували, що більшість трестів з ознаками монополії "створювались шляхом об’єднання незалежних підприємств". Тому держава повинна не тільки підтримувати добросовісну конкуренцію, але й припиняти (забороняти) економічні діяльність, що направлена на монополізацію і недобросовісну конкуренцію. Звідси випливає 4-й принцип - принцип недопущення економічної діяльності, спрямованої на монополізацію і недобросовісну конкуренцію. Реалізація даного принципу передбачає застосування законодавчо оформлених заходів по запобіганню, обмеженню та припиненню монопольної діяльності і недобросовісної конкуренції. Ці заходи охоплюють не тільки суб’єкти господарювання, але й органи державної влади. Слід зазначити, що дія цього принципу не розповсюджується на ті сфери господарської діяльності, де монополізм економічно обумовлений.

• ·           Принцип спеціального регулювання в сфері природних монополій. Цей принцип реалізовується в тих сферах господарювання де існування конкуренції економічно і соціально недоцільне. Реалізується при застосуванні положень Закону України «Про природні монополії» від 20.04.2000 р. та  Указу Президента «Про заходи щодо реалізації державної політики в сфері  природних монополій» та Указу Президента України від 27 09. 2007 року «Про Концепцію вдосконалення державного регулювання природних монополій». На сьогодні реалізація цього принципу реалізується на основі поєднання норм Закону України «Про природні монополії» та відповідних норм тарифного регулювання, що застосовуються до окремих ринків природних монополій.

 Принцип захисту вітчизняних товаровиробників від недобросовісної та обмежуючої конкуренції з боку іноземних контрагентів. Правовий захист від недобросовісної конкуренції у зовнішньоекономічній діяльності здійснюється на основі Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991 року, а також Законів України “Про захист національного товаровиробника від  демпінгового імпорту” від  22.12.1998 року, “Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту” від  22.12.1998 року.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» недобросовісною конкуренцією у зовнішньоекономічній діяльності розуміється:

*                         здійснення демпінгового імпорту, до якого застосовуються антидемпінгові заходи;

*                         здійснення субсідованого імпорту, до якого застосовуються компенсаційні заходи;

*                         здійснення інших дій, що законами України визнаються недобросовісною конкуренцією.

Крім того, відповідно до змісту статті 31 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» недобросовісною конкуренцією є також і зростаючий імпорт, тобто здійснення імпорту в обсягах та/або за умов, що заподіюють значну шкоду або створюють загрозу заподіяння значної шкоди українським виробникам відповідних товарів.

  Відомий російський дослідник та один із фундаторів теорії конкурентного права в Росії К.Ю. Тотьєв виділяє такі принципи: принцип диференціації та захисту приватних та публічних інтересів, ефективного антимонопольного регулювання, заборони зловживань, поєднання попереднього та наступного антимонопольного контролю[34].

Реалізація принципів конкурентного права має на меті забезпечення функціонування ефективного ринкового середовища.

  Всі ці принципи знайшли своє відображення в конкурентному законодавстві України.