Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
зач'т.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
7.19 Mб
Скачать
  1. Загальна характеристика конкурентного законодавства Франції.

Вперше поняття “недобросовісна конкуренція” виникло у Франції в середині XIХ сторіччя. Його почали використовувати суди з метою захисту інтересів підприємців, що зазнавали збитків від нелояльних дій їх нерозбірливих у засобах колег, частіше за все стосовно об’єктів промислової власності. Хоча в той час не існувало заборони на нечесну ділову практику, французькі суди, виходячи з міркувань стосовно неприпустимості порушення правил професійної етики та “чесних” або “добрих” звичаїв підприємницької діяльності, створили ефективну та всеохоплюючу систему захисту від недобросовісної конкуренції на основі загального положення статті 1382 Цивільного кодексу Франції, яке передбачає обов’язкове відшкодування шкоди у випадку здійснення протиправних дій.

Цікаво, що відповідно до правової доктрини Франції, акти недобросовісної конкуренції можуть мати місце як у сфері промислового виробництва, так і в сфері вільних професій (нотаріуси, адвокати, лікарі), а також у сфері державного управління та місцевого самоврядування. При цьому підкреслюється, що недобросовісна конкуренція - необхідне доповнення до правової регламентації будь-якого виду промислової власності.

У французькій правовій літературі прийнято розрізняти недобросовісну конкуренцію у власному розумінні з іншими видами обмежень у сфері конкурентних відносин. Зокрема, французька правова доктрина в загальне поняття недобросовісної конкуренції включається власне недобросовісна конкуренція, заборонена конкуренція, недозволена конкуренція, а також частково паразитична конкуренціа та паразитичні дії.

Різниця між забороненою та недобросовісною конкуренцією полягає в тому, що відповідальність за заборонену конкуренцію настає за порушення умов закону чи договору в той час, як при недобросовісній конкуренції порушник перевищує свої повноваження на шкоду іншим конкурентам. Різниця між недобросовісною конкуренцією та недозволеною конкуренцією полягає у тому, що відповідно до французької правової доктрини недобросовісна конкуренція є деліктом в той час, коли недозволена конкуренція є квазіделіктом. Паразитична конкуренція полягає в тому, що будь-яка особа “паразитичним” шляхом існує за рахунок іншої особи, використовуючи його репутацію, проте прямого копіювання не здійснюється. А окремі дії особи не можна вважати неправомірними. Паразитичні дії полягають у тому, що підприємець отримує зиск від використання чужої репутації без ризику змішування на ринку з товарами і послугами конкурентів. За таких умов не існує конкурентних відносин.

Недобросовісною конкуренцією у Франції визнають незаконне використання ділової репутації, використання незаконних комерційних заходів; дискредитацію підприємства конкурента.

Право з захисту від недобросовісної конкуренції з моменту свого виникнення розвивалося як правовий інститут, що забезпечує інтереси підприємців-конкурентів. Проте, вже у 1905 році французький парламент прийняв закон про боротьбу з шахрайством (Закон від 01.07.1905 р. “Про оманливі дії і фальсифікацію товарів та послуг”. Цей закон діє і сьогодні в редакції закону від 10.01.1978 р.), який захищає інтереси споживачів від недобросовісних дій виробників та продавців.