- •Розрахунок складських приміщень.
- •Особливості розрахунку охолоджуючої групи приміщень
- •Розрахунок заготівельних цехів
- •Розрахунок робочої сили.
- •Розрахунок і підбір немеханічного обладнання.
- •Розрахунок площі цеху.
- •Графічна частина.
- •Складання таблиці та графіку погодинної реалізації страв.
- •Розрахунок і підбір холодильного й механічного обладнання.
- •Механічне обладнання.
- •Рибні страви:
- •Страви із м'яса, птиці і дичини
- •Рибні страви
- •Мясні страви
- •Розрахунок і підбір немеханічного обладнання
- •Розрахунок і підбір теплового обладнання
- •Розрахунок иемеханічного обладнання, тари й інвентарю.
- •Розрахунок мийного посуду.
- •4. Основи планувальних рішень зрг.
- •Питання для самоперевірки
- •Розрахунок складських приміщень.
- •Особливості розрахунку охолоджуючої групи приміщень
- •Розрахунок заготівельних цехів
- •Розрахунок робочої сили.
- •Розрахунок і підбір немеханічного обладнання.
Складання таблиці та графіку погодинної реалізації страв.
Таблицю і графік складають окремо для кожного виду реалізації - через зали, кулінарні магазини, додому тощо.
У кулінарний магазин продукція відпускається, як правило, два-три рази протягом дня. При триразовому відпусканні рекомендується такий графік: goo _ 4о%? о ІЗ00 - 20%, о 17°° - 40% - денної кількості страв. Відпуск додому: 11°°- 12°° - 10% 12°°- 13°°- 15% ІЗ00 - 14°°- 30% 14°°- 15°°- 15% 15°°- 16°°- 5% 16°°- 17°°- 5% 1700- 18°°- 15% 18°°- 19°°_ 5%
Графік реалізації страв у залах складають на підставі графіку завантаження залу, розрахункового меню та термінів реалізації готової продукції.
Кількість страв, що реалізуються за кожну годину роботи залу, визначається за формулою
п год. = п К год.
п год - кількість страв, що реалізуються за певну годину роботи залу, п - кількість страв, що реалізується за день. К год. - коефіцієнт розрахунку для даної години. К год. = N год.
N
N год. - кількість відвідувачів за певну годину.
N - кількість відвідувачів за день.
Якщо на підприємстві передбачають кілька режимів харчування (сніданок, обід, вечеря), коефіцієнт перерахунку визначають для кожного режиму окремо.
Так, для страв, що реалізуються під час сніданку, К дорівнює відношенню числа відвідувачів за кожну годину сніданку до загальної кількості за період сніданку.
На підставі таблиці погодинної реалізації страв будують графік з реалізації страв і визначають години максимального навантаження виробничого цеху. Розрахунок і підбір теплового обладнання для гарячого цеху.
Розрахунок проводиться для котлів для варіння бульйонів, І страв, гарнірів, напоїв та плит для приготування страв, жаровень, шаф.
Місткість котлів для варіння бульйонів проводиться за формулою
Vк=Q1(W+1)+Q2
K
Vк = ( Vпр + Vв )
К
кількість основного продукту (кістки, риба, м'ясо, овочі), кг.
норми води на 1 кг основного продукту, дм3
К - коефіцієнт заповнення котла - 0,85
Місткість котла для варіння супів, соусів, солодких страв, гарячих напоїв розраховується за формулою
Vк =nV1
K
п - кількість порцій певної страви, що реалізуються за розрахунковий період. Кількість порцій визначають за допомогою графіку і таблиці реалізації страв, враховуючи терміни реалізації.
Перші страви готують, як правило на 2 — 3 год реалізації, соуси червоний, томатний - на 6 год, сметанний і молочний - 2 - 3 год, солодкі холодні страви - переважно на день.
Для страв, що готуються партіями кілька разів на день, місткість котла розраховують на години максимально навантаження, що визначають за допомогою графіку і таблиці реалізації страв.
VI - норма виходу страви (порція), дм3. К - коефіцієнт завантаження котла.
Місткість котлів для варіння II страв і гарнірів визначається за формулами
для продуктів, що набухають
Vк = (V пр. + V в)
К
для тих, що не набухають
Vк = 1.15*V пр.
К
для тих, що тушкують
Vк = V пр.
К
Vпр. - об'єм, який займає продукт, дм3
Vпр.=Q
q
Q - маса продукту (нетто), кг. у - об'ємна маса продукту, кг/дм3.
Vв. - об'єм, який займає вода, дм3
Vв.= QW
W- норма води на 1 кг продукту, л.
Об'ємна маса різних продуктів, кг/дм3.
М'ясні продукти:
Обвалювання, сировина (рубані кістки) - 0,5
М'ясо сире: - 0,6
шматками без кісток - 0,85
фарш - 0,9
бефстроганов - 0,84
- гуляш - 0,79
Котлетна маса - 0,8
Кістки м'ясні - 0,57
Птиця, дичина:
- потрошена - 0,25
- непотрошена - 0,55
Ковбаса:
- варена - 0,45
- копчена - 0,65
Копченості - 0,6
Рибні продукти:
Сировина частикової риби - 0,55
Рибне філе - 0,8
Частикова риба на кістці - 0,45
Рибні відходи - 0,6
Рибні кістки - 0,65
Сировина червоної риби - 0,5
Філе червоної риби — 0,8
Голови і кістки - 0,5
Копченості рибні - 0,7
Фарш рибний - 0,56
Борошняні вироби, крупи, бобові:
Макарони - 0,26
Рис-0,81
Пшоно - 0,82
Січка перлова - 0,75
Локшина - 0,33
Горох - 0,85
Борошно - 0,46
Вермішель - 0,6
Молочні продукти:
Сир домашній - 0,6
Сметана - 0,9
Овочі, фрукти:
Картопля очищена сира - 0,65
Огірки:
- свіжі-0,35
- солені - 0,45
Морква:
- очищена сира - 0,5
- шинкована соломкою - 0,46
- нарізана кубиками - 0,51
Буряк:
- нечищений сирий - 0,55
Цибуля:
- ріпчаста — 0,6
- шинкована — 0,42
Капуста:
- білокачанна - 0,45
- квашена - 0,48
- шинкована — 0,40
Зелень (цибуля, кріп, салат) - 0,35
Кабачки, помідори - 0,6
Бруква - 0,6
Яблука:
- в ящика - 0,25
- без тари - 0,55
Масло вершкове - 0,909
Тісто:
- пісочне - 0,7
- бісквітне - 0,25
- заварне - 0,47
- листкове - 0,6
- дріжджове - 0,55
Оздоблювальні напфабрикати:
Вершково-масляний крем - 0,5
Фарш сирний - 0,6
Сіль -1,14
Після визначення місткості котлів складають графік їх завантаження.
З допомогою якого можна розрахувати необхідну кількість стаціонарних котлів відповідної місткості. Графік завантаження котлів будують у прямокутній системі координат. На осі координат відкладають місткість котлів, а на осі абсцис - час на завантаження, розігрівів, варіння, розвантаження, миття котлів.
Побудову необхідно розпочинати з годин максимального навантаження. Розрахунок і підбір плит.
Жарочну поверхню плити розраховують залежно від кількості наплитного посуду, що використовується для приготування страв у години максимального навантаження за формулою F ж n = р*f*τ
60
р - кількість посуду, необхідного для приготування страв даного виду за розрахунковий час.
f - площа, яку займає посуд на жарочній поверхні плити, м2
τ - тривалість теплової обробки, хв..
Загальну площу жарочної поверхні плити визначають як суму площ, необхідних для приготування окремих страв:
F0 = F1+F2+ …..+ Fn =∑ (pfl (60)).
Фактичну жарочну поверхню плити приймають на 30% більше розрахункової, тобто враховуються нещільності прилягання посуду.
За Довідником торгівельно-технологічного обладнання підбирають відповідну
плиту.
