Розрахунок складських приміщень.

Технологічні розрахунки проводяться за таким планом.

6. Визначення кількості споживачів підприємства, що проектується.

7. Визначення виробничої потужності та виробничої програми підприємства.

8. Розрахунок сировини на день (добу).

9. Розрахунок сировини, що зберігається в складських приміщеннях.

10. Розрахунок площі складських приміщень.

Визначення кількості споживачів, виробничої потужності, виробничої програми та добової (денної) кількості сировини подано вище. Знаючи кількість сировини на день (добу), визначають кількість сировини, що зберігається у відповідних складських приміщеннях. Визначається склад складських приміщень. Групування продуктів проводиться з урахуванням приміщень. Групування продуктів проводиться з урахуванням кількості назв продуктів, їх маси і допустимого товарного сусідства.

Спочатку визначається кількість сировини, що зберігається у відповідних складських приміщеннях. Групування продуктів проводиться з урахуванням кількості назв продуктів, їх маси і допустимого товарного сусідства.

Спочатку визначається кількість сировини, що зберігається в охолоджуючій групі складних приміщень, а потім в не охолоджуючій. Методика розрахунку передбачає два варіанти: перший - за нормами навантаження сировини на їм², другий - за габаритами тари.

В обох варіантах спочатку визначають площу, яку займає тара й обладнання, а потім загальну площу складського приміщення за формулою

Б 1 =0с_*

N1 к

Ос - середньодобова (денна) потреба проектуючого підприємства у сировині, кг; І - терміни зберігання чи норма запасів (доба); N1 - норма навантаження на їм² площі підлоги; к — коефіцієнт використання площі.

Загальну площу для зберігання продуктів декількох найменувань визначають шляхом підсумовування площі під кожним продуктом: 8 = 81+82+83+ +8п (м²).

Більш точним є розрахунок складських приміщень за габаритами тари. Розрахунок площі складських приміщень при штабельному зберіганні продуктів у тарі прямокутної форми проводиться за формулою: 8= ОаЬ сп

0 - кількість сировини, кг; с - вміст тари, кг; п - кількість одиниць тари; а - довжина тари, м; Ь - ширина тари, м.

Для тари з круглою основою ця формула така: 8 т = Расі² Сп

сі - діаметр круглої тари.

Кількість підговарників визначається ап = §1 8 п

ап - кількість підговарників;

81 - площа тари, м²;

8п - площа одного підтоварника, м²;

Кількість стелажів асш = 8т

8стп

8 ст - площа стелажа, м²; п - кількість полиць у стелажі.

Особливості розрахунку охолоджуючої групи приміщень

Складські охолоджувальні приміщення розташовуються єдиним блоком у підвальному, напівпідвальному приміщеннях чи на першому поверсі.

Охолоджувальні камери повинні бути об'єднані тамбуром глибиною 1,6 м. без тамбура допускається проектування розміщених окремо холодильних камер з температурою не нижче +2°С. Висота камери повинна бути не менше 204 м, а внутрішні розміри не менше 2,1*2,4 м. Отже, площа камери не повинна бути меншою ніж 5 м². двері камер і тамбурів повинні відкриватись назовні, мати теплоізоляцію, прокладки, засувки для щільності й герметичності камери.

Якщо м'ясна сировина зберігається в підвішеному стані, то визначається площа підвісного шляху за формулою 8 п.ш. = ЬЬ

Ь - ширина підвісного шляху (ширина туші, напівтуші, четвертини), м. Ь - довжина підвісного шляху, м.

Для яловичини і свинини Ь = Р (а + с),

Для баранини Ь = Р (а + сі 2

Р - кількість туш (пів туш, четвертин), шт.; а - товщина туші (пів туш, четвертин), м; с - відстань між тушами, м.

Для правильного розміщення підвісного шляху необхідно дотримуватись вимог: м'ясопродукти повинні знаходитись на відстані 0,15 м від труб, батарей, стіни; між стіною і рейкою - 0,7; між рейками - 0,6; ширина головного проходу - їм. Виконання графічної частини проекту

План-схема складських приміщень виконується на підставі розрахунків площі в масштабі 1:100,1:50, тобто зменшення фактичних розмірів площі приміщень і обладнання і 100, 50 разів.

Спочатку на міліметровому папері наносяться контури приміщення, потім розміщення вікон і дверей.

Товщину зовнішніх і фундаментальних стін приймаємо 0,5 — 0,7 м; товщину внутрішніх стін - 0,2 м; ширину вікон - 1,2 м; довжину простінків між вікнами не менше — 0,5 м; ширину одностулкових дверей - 0,9 м, ширину двостулкових дверей - 1,2 м. відстань між обладнанням, стіною і окремими видами обладнання - 0,1 м; від охолоджувального обладнання - 0,4 м. ширина основного проходу в підприємствах на 200 місць і більше повинне бути 1,5 м.

- для підприємств з меншою кількістю - 1,2 м; ширина допоміжних проходів - 0,7 м.