Самостійна робота №4

Тема: Облік основних засобів.

Мета: засвоїти особливості переоцінки основних засобів.

Питання, що виносяться на самостійне вивчення:

1 Облік операцій переоцінки основних засобів.

Література:

1. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник для студентів спеціальності “Облік і аудит” вищих навчальних закладів / за редакцією проф. Ф. Ф. Бутинця. – 6 – е вид. доп. і перероб. – Житомир: П. П. “Рута”, 2005. – 756 с.

2. Бухгалтерський облік в Україні. Навчальний посібник. За редакцією Р.Л. Хом’яка, В.І. Лемішовського. – 5 – те видання, доповнене і переробленею. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка»(Інформаційно-видавничий центр «ІНТЕЛЕКТ+» Інституту післядипломної освіти), «Інтелект – Захід», 2006. – 1088 с.

3. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник. – К:Алерта, 2006. – 1080 с.

4. Лень В.С., Гливенко В.В. Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика: 3-тє видання. Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 608 с.

5. Бухгалтерський облік: Навч. пос./ за заг. ред. Вериги Ю.А. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 396 с.

6. Бухгалтерський фінансовий облік: терія та практика: Навчально-практичний посібник/ Н.І. Верхоглядова, В.П. Шило, С.Б. Ільїна та ін. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 536 с.

7. Бухгалтерський облік в Україні. Від теорії до практики: У 2 т. / за ред. А.М. Коваленко. – Дніпропетровськ: ВКК «Баланс-Клуб», 2010.

8. Фінансовий облік. Навчальний посібник/За ред. В.К. Орлової, М.С. Орлів, С.В. Хоми. – 2-ге видання, доповнене і перероблене. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 510 с.

9. Шара Є.Ю., Андрієнко О.М., Жидеєва Л.І. Бухгалтерський фінансовий та податковий облік. Навчальний посібник.- К.: Центр учбової літератури, 2011. – 424 с.

Облік операцій переоцінки основних засобів

У процесі господарської діяльності підприємство має право проводити переоцінювання (дооцінювання або уцінювання) об’єктів основних засобів, якщо їхня залишкова вартість суттєво відрізняється від справедливої вартості на дату балансу.

Економічна необхідність переоцінки полягає у визначенні реальної вартості об’єкта і в уточненні витрат підприємства на його експлуатацію. Операції з переоцінки основних засобів складаються з операцій зменшення первісної вартості об’єктів та їхнього зносу — уцінки, і операцій збільшення первісної вартості об’єктів та їхнього зносу — дооцінки.

У разі переоцінювання об’єкта основних засобів на ту саму дату переоцінюються всі об’єкти групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт. Переоцінювання основних засобів може проводитись у випадку, коли відношення справедливої вартості об’єкта основних засобів до їхньої залишкової вартості перевищує величину суттєвості. Величина суттєвості встановлюється кожним підприємством самостійно і вказується в наказі про облікову політику. Переоцінювання основних засобів тієї групи, об’єкти якої вже зазнали переоцінювання, надалі має проводитися з такою регулярністю, щоб їхня залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості. Частота переоцінювань залежить від коливань справедливої вартості об’єктів основних засобів, що переоцінюються. Коли існують значні та непостійні коливання справедливої вартості об’єктів основних засобів, тоді такі об’єкти звичайно слід переоцінювати щорічно. У разі незначного коливання справедливої вартості об’єктів основних засобів можна їх переоцінювати кожні три або п’ять років.

Основні засоби переоцінюються за рішенням керівника підприємства згідно з відповідним наказом. На підставі цього документа створюється комісія з переоцінювання та встановлюється порядок і строки його проведення. До складу експертної комісії входять облікові працівники та інженери. Комісія встановлює всі об’єкти основних засобів, які підлягають переоцінюванню. Бухгалтерія підприємства готує відомість переоцінки основних засобів у довільній формі. В ній фіксують інвентарний номер та найменування об’єкта, його первісну вартість, суму нарахованого зносу, залишкову вартість. Члени комісії визначають по кожному об’єкту основних засобів справедливу вартість та розраховують індекс переоцінювання.

Переоцінена первісна вартість та сума переоціненого зносу об’єктів основних засобів визначається множенням відповідно первісної вартості і суми зносу цих об’єктів на індекс переоцінювання. Індекс переоцінювання визначається діленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Сума дооцінки (уцінки) вартості і зносу об’єкта основних засобів визначається як різниця цих показників до і після застосування індексу переоцінювання.

Якщо залишкова вартість об’єкта дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість відповідатиме справедливій вартості без зміни суми зносу об’єкта.

Дані про переоцінювання (зміну первісної вартості і зносу) відображаються в регістрах аналітичного обліку основних засобів (відомість обліку необоротних активів і зносу). Необхідно зберігати всю інформацію про порядок визначення справедливої вартості об’єктів основних засобів на дату переоцінювання. Якщо переоцінювання проводилось із залученням професійних оцінювачів, то обов’язково складається звіт про експертне оцінювання, в якому, крім справедливої вартості майна, досить детально фіксують підходи і методологію дослідження цієї вартості.

Відображення в бухгалтерському обліку результатів переоцінювання вартості основних засобів залежить від результатів минулих переоцінок. Так, результат першого переоцінювання відображають так: сума дооцінки вартості і зносу збільшує первісну вартість і накопичений знос об’єкта основних засобів, а сума уцінки вартості і зносу зменшує первісну вартість і накопичений знос. Різниця між сумою дооцінки вартості і сумою дооцінки зносу основних засобів зараховується на збільшення додаткового капіталу, а різниця між сумою уцінки вартості і сумою уцінки зносу включається до складу витрат:

1) відображення дооцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів:

Дт 10 «Основні засоби»

Кт 423 «Дооцінка активів»;

2) відображення дооцінки нарахованого зносу об’єкта основних засобів:

Дт 423 «Дооцінка активів»

Кт 131 «Знос основних засобів»;

3) відображення уцінки нарахованого зносу об’єкта основних засобів:

Дт 131 «Знос основних засобів»

Кт 10 «Основні засоби»;

4) відображення уцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів:

Дт 975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій»

Кт 10 «Основні засоби».

У разі дооцінки об’єкта основних засобів, який раніше було переоцінено, перевищення суми попередніх уцінок (відображених у складі витрат) над сумою попередніх дооцінок (відображених у складі доходів) залишкової вартості цього об’єкта включається до складу доходу звітного періоду. І лише різниця між сумою дооцінки залишкової вартості та вказаним перевищенням відображається у складі додаткового капіталу. І навпаки, під час уцінювання об’єкта основних засобів, який раніше було переоцінено, перевищення суми попередніх дооцінок (відображених у складі доходів) над сумою попередніх уцінок (відображених у складі витрат) залишкової вартості цього об’єкта списується в дебет рахунка додаткового капіталу. Різниця між сумою уцінки залишкової вартості об’єкта та вказаним перевищенням відображається у складі витрат звітного періоду.

При вибутті об’єктів основних засобів, які раніше були переоцінені, сума залишку дооцінки цих об’єктів, відображена на субрахунку 423 «Дооцінка активів», включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.

Питання для самоконтролю:

1 Як ведеться облік витрат на поліпшення стану об’єктів основних засобів?

2 В яких випадках проводиться переоцінка основних засобів?

3 Як обліковується операції з переоцінки основних засобів?