- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •1 Методичне забезпечення самостійної роботи студентів
- •1.1 Методичні рекомендації щодо вивчення тем, в результаті чого студент має набути теоретичні чи практичні знання.
- •1.2 Цілі навчальної дисципліни
- •Орієнтовний тематичний план (денна форма навчання)
- •1.3 Рекомендації щодо роботи з літературою
- •1.4 Термінологічний словник
- •Самостійна робота № 1
- •Самостійна робота № 2
- •Самостійна робота №3
- •Самостійна робота №4
- •Самостійна робота № 5
- •Самостійна робота № 6
- •Самостійна робота № 7
- •Самостійна робота № 8
- •Самостійна робота № 9
- •Самостійна робота № 10
- •Самостійна робота № 11
- •Самостійна робота № 12
- •Самостійна робота № 13
- •Самостійна робота №14
- •Самостійна робота № 15
- •Самостійна робота № 16
- •Самостійна робота № 17
- •Самостійна робота №18
- •Самостійна робота № 19
- •Самостійна робота № 20
- •Самостійна робота № 21
- •Самостійна робота № 22
- •Самостійна робота № 23
- •Самостійна робота № 24
- •Самостійна робота №25
- •Самостійна робота №26
- •Самостійна робота №27
- •Самостійна робота № 28
- •Самостійна робота № 29
- •Самостійна робота № 30
- •Самостійна робота № 31
- •Самостійна робота № 32
- •Самостійна робота № 33
- •Перелік питань до екзамену
- •Література
Самостійна робота № 32
Тема: Облік поточних фінансових інвестицій.
Мета: ознайомитися з поняттям поточних фінансових інвестицій.
Питання, що виносяться на самостійне вивчення:
1 Поняття поточних фінансових інвестицій.
Література:
Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник для студентів спеціальності “Облік і аудит” вищих навчальних закладів / за редакцією проф. Ф. Ф. Бутинця. – 6 – е вид. доп. і перероб. – Житомир: П. П. “Рута”, 2005. – 756 с.
Бухгалтерський облік в Україні. Навчальний посібник. За редакцією Р.Л. Хом’яка, В.І. Лемішовського. – 5 – те видання, доповнене і переробленею. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка»(Інформаційно-видавничий центр «ІНТЕЛЕКТ+» Інституту післядипломної освіти), «Інтелект – Захід», 2006. – 1088 с.
Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник. – К:Алерта, 2006. – 1080 с.
Лень В.С., Гливенко В.В. Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика: 3-тє видання. Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 608 с.
Бухгалтерський облік: Навч. пос./ за заг. ред. Вериги Ю.А. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 396 с.
Бухгалтерський фінансовий облік: терія та практика: Навчально-практичний посібник/ Н.І. Верхоглядова, В.П. Шило, С.Б. Ільїна та ін. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 536 с.
Бухгалтерський облік в Україні. Від теорії до практики: У 2 т. / за ред. А.М. Коваленко. – Дніпропетровськ: ВКК «Баланс-Клуб», 2010.
Шара Є.Ю., Андрієнко О.М., Жидеєва Л.І. Бухгалтерський фінансовий та податковий облік. Навчальний посібник.- К.: Центр учбової літератури, 2011. – 424 с.
Поняття поточних фінансових інвестицій
Основним нормативним документом, що визначає поняття та оцінку фінансових інвестицій, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 “Фінансові інвестиції”, який затверджено наказом Міністерства фінансів України 17.05.2000 р. за № 284/4505.
Положення (стандарт) бухгалтерського облiку 12 “Фiнансовi iнвестицiї” (далi — Положення (стандарт) 12) визначає методологiчнi засади формування в бухгалтерському облiку iнформацiї про фiнансовi iнвестицiї та її розкриття у фiнансовiй звiтностi.
Норми Положення (стандарту) 12 застосовуються пiдприємствами, органiзацiями та iншими юридичними особами (далi — пiдприємства) незалежно вiд форм власностi (крiм бюджетних установ).
Kороткострокові (поточні) фінансові інвестиції — це інвестиції на період до одного року. Ці інвестиції відносяться до оборотних активів виходячи з того, що вони можуть бути реалізованими в будь-який момент.
До поточних фінансових інвестицій належать: короткострокові боргові цінні папери (векселі, облігації, ощадні сертифікати); короткострокові позики, надані іншим особам.
До поточних фінансових інвестицій можуть належать й невеликі пакети акцій, якщо підприємство не має наміру утримувати ці цінні папери на балансі більше одного року. Згідно з П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції», поточні фінансові інвестиції первісно оцінюються та відображаються в обліку за собівартістю, порядок визначення якої залежить від способу придбання.
Еквіваленти грошових коштів - короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни вартості. Інвестиції, які визнані еквівалентами грошових коштів, відображаються в балансі не стільки для отримання інвестиційного доходу або контролю за діяльністю компанії - об'єкту інвестицій, скільки для забезпечення виконання короткострокових зобов'язань. До еквівалентів грошових коштів відносяться інвестиції зі строком погашення не більше трьох місяців з дати придбання. Інвестиції в акції інших підприємств не відносяться до грошових еквівалентів, за винятком тих випадків, коли вони за своєю сутністю ідентичні грошовим коштам.
Здійснення вкладень в еквіваленти грошових коштів доцільне для підприємств, які мають тимчасово вільний залишок грошових коштів, бажають отримати від нього додатковий дохід і захистити цей вид активів від впливу інфляції.
Акція - це безстроковий цінний папір, який засвідчує внесок до статутного капіталу акціонерного товариства та дає право на отримання частини доходу акціонерного товариства у вигляді дивідендів, а також на участь в управлінні товариством.
Розрізняють привілейовані та прості (звичайні) акції. Від звичайної акції привілейована відрізняється тим, що сума дивідендів за нею фіксована та складає визначений відсоток від номінальної вартості акції, тобто не залежить від поточного прибутку підприємства. Величина дивідендів за звичайними акціями нефіксована та залежить від отриманого прибутку і рішення зборів акціонерів. При ліквідації підприємства власник привілейованої акції має переважне право у відношенні до держателя звичайних акцій на отримання частини майна акціонерного товариства відповідно до своєї частки у майні підприємства, вираженою кількістю акцій. У випадку недостатності прибутку шшілата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок фондів підприємства.
Облігація - це цінний папір, який засвідчує внесення його власником вошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу у передбачений в ньому термін, з виплатою фіксованого відсотку, якщо інше не передбачено умовами випуску.
Облігації можуть випускатися як Урядом та місцевими органами так і окремими підприємствами.
Облігації можуть бути як іменними, так і на пред'явника, процентними та безпроцентними (цільовими), що вільно обертаються на ринку і з обмеженим обігом. За формою виплати доходу облігації поділяються на: облігації з фіксованою купонною ставкою, з плаваючою купонною ставкою, безкупонні.
Безкупонні облігації реалізуються фізичними та юридичними особами на добровільних засадах за ціною, яка нижче їх номінальної вартості. Різниця між ціною придбання і номінальною вартістю облігацій, яка відшкодовується власнику при погашенні, становить дохід з облігацій.
Казначейські зобов'язання - вид цінних паперів на пред'явника, що засвідчують внесення грошових коштів до бюджету та дають право на отримання фінансового доходу.
Депозитний (ощадний) сертифікат — письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і відсотків по ньому.
Ощадні сертифікати, як і облігації, можуть бути реалізовані з премією або дисконтом. Але вони не мають проміжних виплат відсотків. Відсотки сплачуються банком-емітентом після закінчення терміну депозиту. У випадку дострокового повернення коштів, депонованих за ощадним сертифікатом, на вимогу вкладника, банк-емітент застосовує штрафні санкції у вигляді зниження відсоткової ставки за весь термін депозиту.
Облігації, як правило, є довгостроковими цінними паперами, а ощадні (депозит-ні) сертифікати — короткостроковими. Емітентом облігацій може бути держава або підприємство, емітентом ощадних сертифікатів — банк.
Фінансові інвестиції відображають різні види участі одного підприємства в діяльності іншого підприємства. Документи, що засвідчують про цю участь, називають фінансовими інструментами. Фінансові інструменти можуть бути первинними і вторинними (похідними, або деривативними). Похідні цінні папери: опціони, ф’ючерси і варанти засвідчують право на цінні папери, але не є такими. Так, акції є первинними фінансовими інструментами, а опціони на акції — вторинними.
Питання для самоконтролю:
1 У чому полягає сутність методу ефективної ставки відсотка?
2 Який порядок розрахунку амортизації дисконту за інвестиціями до погашення?
3 Який порядок розрахунку амортизації премії за інвестиціями до погашення?
