Самостійна робота № 8

Тема: Облік основних засобів.

Мета: засвоїти особливості проведення інвентаризації необоротних активів.

Питання, що виносяться на самостійне вивчення:

1 Інвентаризація основних засобів.

2 Інвентаризація інших необоротних матеріальних активів.

3 Розкриття інформації про склад і рух необоротних активів у фінансовій звітності.

Література:

1. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник для студентів спеціальності “Облік і аудит” вищих навчальних закладів / за редакцією проф. Ф. Ф. Бутинця. – 6 – е вид. доп. і перероб. – Житомир: П. П. “Рута”, 2005. – 756 с.

2. Бухгалтерський облік в Україні. Навчальний посібник. За редакцією Р.Л. Хом’яка, В.І. Лемішовського. – 5 – те видання, доповнене і переробленею. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка»(Інформаційно-видавничий центр «ІНТЕЛЕКТ+» Інституту післядипломної освіти), «Інтелект – Захід», 2006. – 1088 с.

3. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник. – К:Алерта, 2006. – 1080 с.

4. Лень В.С., Гливенко В.В. Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика: 3-тє видання. Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 608 с.

5. Бухгалтерський облік: Навч. пос./ за заг. ред. Вериги Ю.А. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 396 с.

6. Бухгалтерський фінансовий облік: терія та практика: Навчально-практичний посібник/ Н.І. Верхоглядова, В.П. Шило, С.Б. Ільїна та ін. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 536 с.

7. Бухгалтерський облік в Україні. Від теорії до практики: У 2 т. / за ред. А.М. Коваленко. – Дніпропетровськ: ВКК «Баланс-Клуб», 2010.

8. Фінансовий облік. Навчальний посібник/За ред. В.К. Орлової, М.С. Орлів, С.В. Хоми. – 2-ге видання, доповнене і перероблене. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 510 с.

9. Шара Є.Ю., Андрієнко О.М., Жидеєва Л.І. Бухгалтерський фінансовий та податковий облік. Навчальний посібник.- К.: Центр учбової літератури, 2011. – 424 с.

Інвентаризація основних засобів

У процесі проведення інвентаризації основних засобів перевіряється наявність і стан будівель, споруд, незавершеного будівництва, інвентар та устаткування, а також земельні ділянки. Така перевірка проводиться в таких розрізах: власні основні засоби, на відповідальному зберіганні, в ремонті, передані або прийняті в оренду (лізинг) основні засоби.

До початку проведення інвентаризації необхідно перевірити наявність та стан інвентарних карток, описів та інших реєстрів аналітичного обліку, а також технічних паспортів, іншої технічної документації; наявність документів на основні засоби, що були здані або отримані підприємством на правах оренди (лізингу), на зберігання або в тимчасове користування. За відсутності документів необхідно забезпечити їх отримання та оформлення.

Після детального вивчення зазначеної інформації члени комісії проводять огляд об’єктів з метою перевірки їх фактичної наявності в місцях експлуатації та встановлення їх придатності для подальшого використання за призначенням.

Привласнені об’єктам основних засобів інвентарні номери не повинні змінюватись упродовж усього терміну їхньої експлуатації. Заміна інвентарних номерів може бути проведена лише в тих випадках, якщо виявлено, що об’єкти помилково відображаються не в тій групі основних засобів, до якої вони повинні бути включені за своїм техніко-виробничим призначенням, а також у випадках установлення неправильної їх нумерації.

У ході проведення інвентаризації будинків, споруд та іншої нерухомості інвентаризаційна комісія перевіряє наявність документів, які підтверджують знаходження вказаних об’єктів у власності підприємства. Також перевіряється наявність документів на земельні ділянки, водойми та інші об’єкти природних ресурсів, що перебувають у власності підприємства.

При виявленні об’єктів, що не прийняті на облік, а також об’єктів, за якими в реєстрах бухгалтерського обліку відсутні або вказані неправильні дані, що їх характеризують, комісія повинна включити до опису правильні дані та технічні показники за цими об’єктами. При виявленні необлікованих основних засобів встановлюється, коли і за чиїм розпорядженням надійшли невраховані об’єкти, виявлені при інвентаризації, за рахунок яких джерел списані витрати на їхнє придбання. Ці відомості відображаються в протоколі засідання інвентаризаційної комісії. У разі неможливості встановлення первісної вартості за фактичними витратами не обліковані об’єкти оцінюються за їхньою справедливою вартістю на дату їх виявлення. Знос визначають експертним шляхом залежно від технічного стану відповідного об’єкта.

При інвентаризації основних засобів поряд з перевіркою їхньої фактичної наявності встановлюється ступінь їхнього фактичного зносу, за результатами якого коригуються записи на рахунках обліку необоротних активів.

Основні засоби, не придатні до експлуатації і до відновлення, до опису фактичних залишків не включаються. На ці предмети інвентаризаційна комісія складає окремі описи із зазначенням часу введення в експлуатацію і причин, з яких вони стали непридатними для подальшого використання. Списання таких об’єктів здійснюється відповідно до діючого порядку щодо ліквідації основних засобів.

Основні засоби, які на момент інвентаризації перебувають за межами підприємства (в далеких рейсах морські та річні судна, залізничний рухомий склад, автомашини; передані на капітальний ремонт машини та обладнання тощо), інвентаризуються до моменту тимчасового їхнього вибуття.

Основні засоби, що перебувають у лізингу, ремонті тощо, вносяться до інвентаризаційного опису на підставі актів, накладних, квитанцій та інших документів, які засвідчують приймання вказаного майна ремонтними, обслуговуючими та іншими підприємствами.

Інвентаризація незакінчених капітальних робіт (незавершеного виробництва) проводиться по кожному об’єкту окремо. Інвентаризаційна комісія повинна перевірити, чи не обліковується в складі незавершеного виробництва обладнання, передане до монтажу, але монтаж якого фактично не розпочатий, а також стан законсервованих об’єктів і тих, будівництво яких тимчасово припинено, виявити причини і підстави для їхньої консервації або припинення будівництва. В описі зазначається назва об’єкта, детальний опис стадії робіт, а також обсяг виконаних робіт.

При інвентаризації витрат на незавершені ремонти основних засобів комісія вивчає первинні документи, на підставі яких здійснюється ремонт, перевіряє відповідність фактично витрачених на ремонт деталей, вузлів або витрат на їх відновлення документам, які складаються перед постановкою об’єктів основних засобів на ремонт; дає оцінку ефективності проведених витрат на такі ремонти та контролює їх відповідність існуючим нормативам; визначає ступінь готовності об’єктів, що ремонтуються; підраховує економію або перевитрати коштів, а в окремих випадках перевіряє доцільність проведення таких ремонтів. На незавершений ремонт складається акт інвентаризації із зазначенням назви об’єкта, який ремонтується, виду, відсотка виконання робіт, а також кошторисної і фактичної вартості виконаних робіт.

У випадку встановлення не відображених у бухгалтерському обліку підприємства виконаних робіт капітального характеру (добудова поверхів, прибудова нових приміщень тощо) або часткової ліквідації будинків та споруд (ліквідація окремих конструктивних елементів), інвентаризаційна комісія визначає суми збільшення або зменшення первісної вартості об’єктів.

Оформлений в установленому порядку опис передається в бухгалтерію підприємства для складання “Порівнювальної відомості результатів інвентаризації ОЗ“ ф.№ інв-18.

В порівняльній відомості відображаються результати інвентаризації об’єктів ОЗ за якими виявлені відхилення між фактичною наявністю ОЗ і даними бухгалтерського обліку. Порівняльна відомість складається в одному примірнику бухгалтером підприємства і зберігається в бухгалтерії.

Якщо при проведенні інвентаризації виявлені об’єкти ОЗ, що не відповідають визначенню ОЗ, їх необхідно перевести до складу інших активів (ТМЦ. НА, МШП). Якщо об’єкт не відповідає визначенню активу взагалі, то його необхідно списати на витрати діяльності.

При інвентаризації ОЗ їх оцінка має важливе значення, так як згідно П(С)БО 7 “Основні засоби”, якщо залишкова вартість ОЗ відрізняється від справедливої більш чим на 10 %, такі ОЗ можуть бути переоцінені.

Результати інвентаризації можуть показати:

– відповідність фактичної наявності обліковим даним;

– виявлення не оприбуткованих ОЗ;

– нестачу ОЗ, які числяться на балансі.

Результати відображаються в обліку в тому місяці, в якому була закінчена інвентаризація, але не пізніше грудня звітного року.

Виявлені в результаті інвентаризації лишки належать оприбуткуванню. При цьому складається запис Дебет 10 К-т 746.

Оцінюються такі об’єкти за справедливою вартістю, а суму зносу визначають за їх фактичним станом.

Нестачі, виявлені в ході інвентаризації, списуються на витрати звітного періоду, чи винну особу і відображаються в бухгалтерському обліку в наступному порядку:

Д-т 976 К-т 10 – на залишкову вартість

Д-т 131 К-т 10 – на суму зносу;

Д-т 375 К-т 746 – на суму , яка належить до відшкодування винною особою;

Д-т 661, 301 311 – К-т 375 – на суму відшкодування нестачі;

Д-т 746– К-т 793 – списання нестачі на фінансовий результат;

Д-т 746– К-т 642 – нарахування різниці між сумою відшкодування і балансовою вартістю

Розмір збитку, що належать відшкодуванню матеріально-відповідальною особою, обумовлена Порядком визначення розміру збитку від крадіжок, нестач, знищення (шкоди) МЦ затвердженої Постановою КМУ від 22.01. 96 №116.

Згідно цьому Порядку розмір збитку визначається за балансовою вартістю ОЗ (за вирахуванням суми зносу, але не нижче 50 % від балансової вартості на день виявлення нестачі з урахуванням індексів інфляції, відповідного розміру ПДВ і акцизного збору).

Рз = [(Вб – А) х Іінф. + ПДВ + Аз] х 2

де Рз – розмір збитку;

Вб – балансова вартість ОЗ на день виявлення нестачі;

А – сума амортизації;

Іінф – загальний індекс інфляції;

ПДВ – податок на додану вартість;

Аз – акцизний збір.

Інвентаризація інших необоротних матеріальних активів

При інвентаризації інших НМА, передусім, перевіряється начвність і стан регістрів аналітичного обліку (інвентарних карток, інвентарних книг, описів); технічних паспортів та іншої технічної документації, документів на НМА, які прийняті в оренду або на зберігання. Також перевіряється наявність документів на земельні ділянки, водоймища та інші об’єкти природних ресурсів, які знаходяться у власності підприємства.

Інвентаризаційна комісія визначає обґрунтованість віднесення активів до складу НМА, виявляє активи, які не використовуються внаслідок непридатності до експлуатації.

При перевірці правильності оцінки НМА вивчаються всі документи, якими було оформлено роботи щодо їх відновлення, з метою визначення характеру проведених робіт (капітальні вкладення чи ремонт).

Під час інвентаризації слід також встановити, чи відповідає залишкова вартість об’єкта його справедливій вартості. Комісія встановлює причини зменшення корисності об’єктів НМА, за якими нарахована 100 % амортизація, але які продовжують експлуатуватися. Інвентаризаційна комісія визначає підстави для проведення переоцінки (уцінки, до оцінки), перегляду строку корисного використання окремих об’єктів НМА, вносити пропозиції щодо використання та обліку таких об’єктів.

Якщо на момент проведення інвентаризації деякі інвентарні об’єкти тимчасово відсутні (наприклад, предмети прокату що знаходяться у використанні) то дані про них заносяться до окремого опису на підставі первинних документів (типових форм ОЗ-1, ОЗ-6) і документів які підтверджують факт тимчасової відсутності зазначених об’єктів (наприклад, договори прокату).

На НМА, передані в оренду, комісія зобов’язана отримати інвентаризаційний опис від орендаря і тільки на його підставі прийняти рішення про включення таких активів до описів інвентаризації.

На прийняті в оренду НМА складається окремий опис у 2-х примірниках: за кожним конкретним орендодавцем з наступним надсиланням йому одного примірника опису.

У ході проведення інвентаризації можуть бути виявлені відсутні та зайві (невраховані) необоротні матеріальні активи. У такому випадку комісія фіксує факти виявлення недостач або надлишків у протоколі та вимагає від матеріальної особи письмового пояснення причин їх виникнення.

Якщо виявлено недостачу НМА, комісія приймає рішення про встановлення особи, винної у цьому, необхідність відшкодування заподіяної нею шкоди. При виявленні лишків необхідно з’ясувати, за чиїм розпорядженням вони були придбані або споруджені та за рахунок яких джерел фінансування. Лишки НМА слід оприбуткувати на баланс підприємства за первинною вартістю, а у випадку неможливості її встановлення – за справедливою вартістю НМА, визначеною на дату виявлення лишків. Знос визначається експертним шляхом з урахуванням технічного стану НМА.

Інвентаризація проводиться за місцями зберігання і матеріально відповідальними особами та оформляється інвентаризаційним описом. Після належного оформлення інвентаризаційний опис передається до бухгалтерії для складання порівняльної відомості, до якої вносяться результати інвентаризації із зазначенням кількості та суми виявлених недостач і лишків. Невідповідність даних бухгалтерського обліку фактичній наявності НМА повинна бути відображена відповідним чином у бухгалтерському обліку.

Кореспонденція рахунків з обліку інвентаризації:

1) списується знос НМА, яких не вистачає:

Дт 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів»

Кт 11 «Інші необоротні матеріальні активи»;

2) відображається залишкова вартість НМА, яких не вистачає:

Дт 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»

Кт 11 «Інші необоротні матеріальні активи»;

3) у випадку невстановлення МВО сума нестачі відображається на за балансовому рахунку:

Дт 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей»

Кт - ;

4) списання недостачі на матеріально відповідальну особу:

Дт 375 «Розрахунки за відшкодування завданих збитків»

Кт 11 «Інші необоротні матеріальні активи»;

5) погашена недостача МВО:

Дт 301 «Каса», 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 661 «Розрахунки за заробітною платою»

Кт 375 «Розрахунки за відшкодування завданих збитків»;

6) оприбуткування лишків НМА:

Дт 11 «Інші необоротні матеріальні активи»

Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

Розкриття інформації про склад і рух необоротних активів у фінансовій звітності

Відомості про наявність, рух і амортизацію основних засобів надаються в різних варіантах і з різною деталізацією майже в усіх формах фінансової звітності. Але найбільш детальна інформація про основні засоби подається у формі 5 «Примітки до річної фінансової звітності» (розділ 2 «Основні засоби»). Графи таблиці цієї форми дають можливість побачити рух основних засобів і зміну їхньої вартості упродовж звітного року.

Рядки 100–250 таблиці надають відомості в розрізі класифікаційних груп основних засобів, а в рядку 260 відображаються їх підсумкові значення за всіма графами таблиці.

Форма № 1 «Баланс» у графах 3 і 4 відображає відомості про первісну вартість і знос основних засобів (рядки 031, 032). Залишкова вартість основних засобів у рядку 030 формується як різниця відповідних даних рядків 031 і 032 форми № 1.

У графах 3 і 4 рядка 260 «Амортизація» розділу 2 «Елементи операційних витрат» форми 2 «Звіт про фінансові результати» відображається сума нарахованої амортизації основних засобів, яка відноситься до операційних витрат.

У формі № 4 «Звіт про власний капітал» у графі 6 рядка 060 «Дооцінка основних засобів» відображається інформація про суми дооцінки або уцінки залишкової вартості основних засобів.

Питання для самоконтролю:

1 Який порядок проведення інвентаризації основних засобів?

2 Який порядок проведення інвентаризації інших необоротних матеріальних активів?

3 Який порядок відображення результатів інвентаризації основних засобів в бухгалтерському обліку?

4 Який порядок відображення результатів інвентаризації інших необоротних матеріальних активів в бухгалтерському обліку?

5 Як відображаються дані про основні засоби і та інші необоротні матеріальні активи в облікових регістрах?

6 Розкриття інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи у фінансовій звітності.