Самостійна робота № 16

Тема: Облік виробничих запасів.

Мета: засвоїти порядок проведення переоцінки запасів, інвентаризації та з’ясувати порядок відображення одержаних результатів в бухгалтерському обліку.

Питання, що виносяться на самостійне вивчення:

1 Переоцінка виробничих запасів.

2 Інвентаризація виробничих запасів та відображення її результатів в обліку.

Література:

1. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник для студентів спеціальності “Облік і аудит” вищих навчальних закладів / за редакцією проф. Ф. Ф. Бутинця. – 6 – е вид. доп. і перероб. – Житомир: П. П. “Рута”, 2005. – 756 с.

2. Бухгалтерський облік в Україні. Навчальний посібник. За редакцією Р.Л. Хом’яка, В.І. Лемішовського. – 5 – те видання, доповнене і переробленею. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка»(Інформаційно-видавничий центр «ІНТЕЛЕКТ+» Інституту післядипломної освіти), «Інтелект – Захід», 2006. – 1088 с.

3. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник. – К:Алерта, 2006. – 1080 с.

4. Лень В.С., Гливенко В.В. Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика: 3-тє видання. Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 608 с.

5. Бухгалтерський облік: Навч. пос./ за заг. ред. Вериги Ю.А. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 396 с.

6. Бухгалтерський фінансовий облік: терія та практика: Навчально-практичний посібник/ Н.І. Верхоглядова, В.П. Шило, С.Б. Ільїна та ін. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 536 с.

7. Бухгалтерський облік в Україні. Від теорії до практики: У 2 т. / за ред. А.М. Коваленко. – Дніпропетровськ: ВКК «Баланс-Клуб», 2010.

8. Шара Є.Ю., Андрієнко О.М., Жидеєва Л.І. Бухгалтерський фінансовий та податковий облік. Навчальний посібник.- К.: Центр учбової літератури, 2011. – 424 с.

Переоцінка виробничих запасів

Запаси в бухгалтерському обліку та звітності відображають, як уже зазначалося, за найменшою з двох оцінок – первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. За чистою вартістю реалізації – якщо на дату Балансу їхня ціна знизилася або вони зіпсувалися, застаріли чи якимось іншим чином втратили початково очікувану економічну вигоду.

Суму, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їхньої реалізації, і суму вартості повністю втрачених (зіпсованих або тих, яких бракує) запасів списують на витрати звітного періоду з відображенням зазначеної вартості в позабалансовому обліку. Після визначення осіб, які повинні відшкодувати втрати, належну до відшкодування суму зараховують до дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду.

Якщо чиста вартість реалізації запасів, які вже були раніше уцінені й є активами на дату балансу, загалом збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації (але не більше від суми попереднього зменшення) сторнується запис про попереднє зменшення вартості цих запасів.

Викладені вище вимоги дають змогу зробити висновок, що дооцінка виробничих запасів не має сенсу, оскільки в будь-якому разі запаси (не лише виробничі, а й МШП, готової продукції, товарів та ін.) у фінансовій звітності відображатимуть за найменшою з двох оцінок: історичною собівартістю (первісною вартістю) або чистою вартістю реалізації. Отже, балансова вартість запасів ніколи не перевищить їхньої первісної вартості.

Інвентаризація виробничих запасів та відображення її результатів в обліку

На підприємстві періодично проводять інвентаризацію. Мета її проведення:

– контроль за збереженням матеріалів і роботою матеріально відповідальних осіб, перевірка якісного стану матеріальних цінностей;

– переоцінка вартості залишку цінностей;

– аналіз діяльності підприємства з раціонального використання ресурсів.

Періодичність і строки проведення інвентаризації встановлює підприємство, але її проведення є обов'язковим до складання річної звітності (проте не раніше ніж 1 жовтня звітного року). Крім того, інвентаризація є обов'язковою:

– у разі зміни матеріально відповідальних осіб;

– за виявлення фактів крадіжки та зловживань, а також псування цінностей;

– у разі пожежі або стихійного лиха;

– у разі перетворення державного підприємства на акціонерне товариство або товариство з обмеженою від­повідальністю ;

– у разі оренди або викупу майна підприємства;

– під час ліквідації підприємства (перед складанням ліквідаційного балансу).

При проведенні інвентаризації виробничих запасів вони повинні бути розсортовані тату кладені за найменуваннями, сортами, розмірами на складах і в коморах; повинні бути вивішені ярлики з детальними відомостями. Що характеризують такі цінності, із зазначенням їх якості, кількості, ваги або міри.

Під час інвентаризації запасів:

а) здійснюється їх переважування, обмірювання, підрахунок у порядку розташування цінностей у приміщенні; при цьому не допускається безладний перехід комісії від одного виду цінностей до іншого. За зберігання товарно-матеріальних цінностей в однієї матеріально відповідальної особи в різних ізольованих приміщеннях інвентаризацію проводять послідовно за місцями зберігання. Після перевірки цінностей вхід до приміщення пломбують, і комісія переходить у наступне приміщення;

б) інвентаризаційні описи складають окремо на товарно-матеріальні цінності, що знаходяться в дорозі, не оплачені покупцями в строк відвантажені товари й цінності й на ті, що знаходяться на складі інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, в переробці);

в) кількість цінностей і товарів, що зберігаються в непошкодженій упаковці постачальника, може визначатися на підставі документів (за обов'язкової перевірки в натурі частини зазначених цінностей);

г) на прибуткових документах на товарно-матеріальні цінності, які надійшли на об'єкт і були прийняті під час його інвентаризації, матеріально відповідальна особа в присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови робить відмітку “після інвентаризації” з посиланням на дату опису, де записано ці цінності;

ґ) на видаткових документах на товарно-матеріальні цінності, які відпущено зі складу під час інвентаризації з дозволу керівника підприємства і головного бухгалтера, в присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови робиться відмітка, і відомості про такі цінності заносяться в окремий опис у порядку, аналогічному цінностям, що надійшли під час інвентаризації;

д) допускається складання групових інвентаризаційних описів малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих в індивідуальне користування працівника, із зазначенням у них відповідальних за ці предмети осіб (на яких ведуться особові картки) та їхніми розписками в опису.

На підставі актів інвентаризації та звіряльних відомостей до них перевіряється обґрунтованість взаємного заліку надлишків і недостач від пересортиці. Такий залік допускається лише як виняток за один і той самий інвентарний період, у тієї самої перевірюваної особи, щодо товарно-матеріальних цінностей одного найменування. Проте якщо вартість цінностей, яких не вистачає, більша від тих, що є в надлишку, різницю відносять на винних осіб.

Якщо під час інвентаризації виявлено надлишки матеріальних цінностей, необхідно проаналізувати причину їх утворення, особливо коли вони виникли у виробництві. Як правило, такі надлишки утворюються в разі завищення норм витрачання матеріалів або ж не вкладання їх в отримуваний продукт.

Інформація про фактичні залишки матеріальних цінностей на кінець звітного періоду (квартал, рік), підтверджена даними інвентаризаційних описів, необхідна для коригування витрат.

Нестачі, виявлені в ході інвентаризації, відображаються в бухгалтерському обліку відповідно до п. 27 П(С)БО 9 «Запаси». Відповідно до цього пункту вартість повністю втрачених (зіпсованих або відсутніх) запасів списується на витрати звітного періоду. При цьому суми виявлених нестач і втрат від псування цінностей до прийняття рішень за конкретними винними особами відображаються в забалансовому обліку. Із цією метою використовується субрахунок 072 «Невідшкодовані нестачі й втрати від псування цінностей» забалансового рахунка 07 «Списані активи» Плану рахунків.

Аналітичний облік на забалансовому рахунку ведеться по кожному списанному активу.

У випадку встановлення осіб, винних у псуванні або недостачі, їм пред’являється позов на відшкодування суми втрат.

Розмір збитку від нестачі, що підлягає стягненню з винної особи, розраховується відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою КМУ від 22.01.1996 р. за № 116. Вказаним Порядком встановлено механізм визначення збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім коштовного каміння та валютних цінностей.

Сума, що підлягає відшкодуванню винною особою, зараховується до складу дебіторської заборгованості і включається до складу доходів звітного періоду.

Сума відшкодування, що надійшла від винної особи, відображається за дебетом рахунків обліку грошових коштів, при погашенні шляхом внесення її в касу підприємства або за дебетом рахунків з оплати праці, при погашенні шляхом утримання з її заробітку, з одночасним списанням раніше відображеної суми дебіторської заборгованості.

Далі частина суми, що надійшла від винної особи, у розмірі виявленої нестачі списується на фінансовий результат підприємства, а частина, що залишилася, підлягає перерахуванню до бюджету.

Після встановлення конкретних винних осіб сума нестачі списується із забалансового рахунка.

Відповідно з чинним законодавством, незалежно від того, встановлено чи не встановлено винну особу, вартість відсутніх запасів списується на витрати звітного періоду.

До складу витрат звітного періоду з аналогічним відображенням у бухгалтерському обліку включається вартість зіпсованих запасів, а також тих запасів, які втратили первісні якості та очікувані вигоди і списуються з балансу.

Питання для самоконтролю:

1 В яких випадках проводиться переоцінка виробничих запасів і як вона відображається на рахунках бухгалтерського обліку?

2 Що таке інвентаризація запасів і коли проводити її слід обов’язково?

3 Як розрахувати суму збитків від нестачі запасів?