Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

сітьові графіки

.doc
Скачиваний:
22
Добавлен:
04.02.2016
Размер:
163.33 Кб
Скачать

Задача 20 Розрахувати норми обслуговування та чисельності наладчиків за таких умов:

  • норма часу обслуговування верстата на зміну (tоб.) — 17,2 хв;

  • підготовчо-завершальний час (tп.з) — 20 хв;

  • час на відпочинок та особисті потреби (tвідп) — 24 хв;

  • кількість верстатів для обслуговування — 73;

  • тривалість зміни — 8 год.

Задача 21 За даними хронометражного дослідження операції, наведеними у табл. 1, визначити норму оперативного часу на оброблення вала. Узяти до уваги, що виробництво є великосерійним.

 

  • значення нормативних коефіцієнтів усталеності хроноряду наведено у табл. 2.

Таблиця 1 Хронокарта операції

Найменування елементів операції

Тривалість елементів операції, с

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1. Взяти деталь, надіти та закріпити хомутик, змастити центри

32

35

52

31

35

33

30

35

37

33

2. Установити деталь у центрах і закріпити

12

14

13

12

15

13

16

12

14

13

3. Запустити верстат, підвести різець, увімкнути подачу

12

14

13

12

12

15

13

14

15

13

4. Обточити деталь діаметром 5—7 мм

115

118

117

120

116

117

121

120

115

117

5. Вимкнути подачу, відвести різець, зупинити верстат

9

9

8

9

12

8

9

12

10

8

6. Зняти деталь

7

8

7

6

7

9

18

6

8

7

7. Відвернути гвинт, зняти хомутик, відкласти деталь

11

13

11

13

25

10

14

13

11

10

Таблиця 2 Коефіцієнт усталеності хроноряду

Тип виробництва

Тривалість елемента операції, с

Коефіцієнт усталеності

Машинні роботи

Ручні роботи

Масовий

до 10

1,2

2,0

 

понад 10

1,1

1,3

Великосерійний

до 10

1,2

2,3

 

понад 10

1,1

1,7

Серійний

до 10

1,2

2,5

 

понад 10

1,1

2,3

Дрібносерійний

1,2

30

Задача 22 Знайти помилки у побудові та кодуванні наведеного на рисунку сітьового графіка. Побудувати правильний графік за умови, що результати робіт (1-3); (5-8); (11-12) під час виконання наступних робіт не використовуються. Сітьовий графік Задача 23 Побудувати сітьовий графік виконання робіт з проектування та виготовлення випробувального стенда за наведеними у таблиці даними. Розрахувати часові параметри подій сітьового графіка. Вихідні дані для побудови графіка

Зміст роботи

Тривалість роботи (робочих днів)

1. Розроблення технічного завдання

5

2. Добір даних щодо типажу машини, яка підлягає випробуванням

10

3. Укладання специфікації на прилади та комплектувальні вузли

3

4. Розроблення ескізного проекту

12

5. Розроблення методики досліджень машини

8

6. Оформлення замовлень на комплектувальні вузли та прилади

3

7. Розроблення програми досліджень

7

8. Отримання комплектувальних вузлів і приладів

15

9. Розроблення схеми випробувань

10

10. Розроблення інструкцій щодо випробувань

8

11. Розроблення технічного проекту

15

12. Перевірка приладів

10

13. Виконання робочих креслень

15

14. Виготовлення деталей стенда та оснастки

10

15. Загальний монтаж стенда

10

16. Перевірка виготовленого стенда

5

Задача 24 Розрахувати часові параметри наведеного сітьового графіка: Сітьовий графік Задача 25 Розрахувати параметри наведеного сітьового гра­фіка.

Сітьовий графік

Провести оптимізацію графіка за часом за умови, що директивний термін виконання комплексу робіт становить 31 добу, а виконавець може скоротити тривалість лише двох робіт і не більш як удвічі. Виходячи з початкових умов і директивного терміну виконання комплексу робіт у 34 доби провести оптимізацію сітьової моделі за часом за рахунок перерозподілу трудових ресурсів, враховуючи, що роботи (1—3) і (2—3) виконуються робітниками од­нієї спеціальності у кількості 16 та 8 осіб відповідно. Чисельність робітників і тривалість виконання робіт знаходяться у пропорційній залежності. Для тієї самої вихідної сітки виконання комплексу робіт встановлено директивний термін виконання — 34 доби. Вирішено, що частину роботи (3—5) можна виконати протягом 8 діб після закінчення половини роботи (2—3), тобто через 7 діб, а частину — лише після повного закінчення роботи (2—3). Необхідно графічно інтерпретувати завдання, розрахувати параметри нової сітьової моделі та визначити, чи буде проект (після оптимізації) завершений у термін, який дорівнює директивному

Сетевой график

Ключевые понятия данной статьи: сетевое планирование (сетевой анализ), сетевой график, метод критического пути, критический путь, резервы работ (частный и общий), ранние и поздние сроки работ, PERT (Program Evaluation and Review Technique).

Связанные темы: «Календарное планирование и диаграмма Ганта», «Структурная декомпозиция работ (Work breakdown structure – WBS)».

Также Вы можете ознакомиться с нашими предложениями по консалтингу и обучению персонала в сфере управления проектами.

Построение сетевых графиков можно освоить на тренинге «Управление проектами» или на индивидуальных консультациях, а так же наши специалисты могут для Вас построить сетевой график. Задавайте Ваши вопросы по телефону: +7 (495) 926-63-78

Современные проекты порой очень сложны и включают в себя сотни и тысячи работ, выполняемых разными специалистами и внешними подрядчиками. Поэтому без планирования здесь не обойтись.

Сетевое планирование – набор методов, который предназначен для управления расписанием проекта. Его основной инструмент – сетевой график, который позволяет вам:

  • выявить перечень работ вашего проекта

  • наглядно представить порядок их следования

  • определить длительности каждой работы и всего проекта

  • определить критические работы проекта и его критический путь

  • определить резервы времени по каждой работе

  • И т.д.

Далее описан алгоритм построения и применения сетевого графика.

  1. Определение перечня операций (элементарных работ), из которых состоит проект. Вам необходимо решить, насколько мелкие работы вы включите в график. Подробнее об этом в статье «Структурная декомпозиция работ (Work breakdown structure)»

  2. Оценка длительности операций

  3. Выявление зависимостей работ (например, нельзя обучать пользователей, пока программы не установлены на компьютеры) Результаты можно записать в таблицу следующего вида (это не обязательно):

Операция

Непосредственно предшествующие операции

Длительность

A. Установка компьютеров

-

1

B. Протяжка сети

-

2

C. Настройка сети

A, B

3

D. Установка программного обеспечения

C

1

E. Разработка регламента использования ПО

-

4

F. Обучение пользователей

D, E

3

  1. Теперь мы можем построить сам сетевой график проекта (Network Diagram), который отражает последовательность выполнения работ. Применяются 2 варианта сетевых графиков: «работа-вершина» и «вершина-событие». В сетевом графике типа «работа-вершина», который называют также «диаграмма предшествования» (Precedence Diagramming Method, PDM), работы представлены «вершинами», обычно прямоугольниками. Наш сетевой график будет выглядеть следующим образом:

В сетевом графике типа «вершина-событие», называемом также «сетевой моделью» (Arrow Diagramming Method, ADM), работы изображают стрелками, а каждая стрелка должна начинаться и завершаться событием, которое изображают кружком. Чтобы отразить взаимосвязи, вводят фиктивные работы (отображаются пунктиром).

Исторические раньше возник метод «вершина-событие», однако в наше время чаще используется «работа-вершина», т.к. он нагляднее и удобнее.

  1. Теперь можно провести расчет сетевого графика. Сначала мы идем слева направо и рассчитываем ранние сроки работ (раннее начало и раннее окончание), а затем справа налево, получая поздние сроки работ (позднее начало и позднее окончание). Ранние сроки работы – это раньше которых она не может начаться/завершиться, поздние – крайние сроки ее начала/завершения.

  2. Теперь мы можем применить метод критического пути, МКП (critical path method, CPM) – один из главных методов в проектном менеджменте. Те работы, у которых ранние и поздние сроки совпадают, называются критическими работами проекта, а в совокупности они образуют его критический путь. Это самая длинная последовательность работ проекта, которая определяет его длительность. Для менеджера крайне важно знать и контролировать критический путь проекта, чтобы не затянуть его реализацию. Если мы хотим оптимизировать свой проект по срокам, мы также будем сокращать работы, лежащие на критическом пути.

  3. Остальные работы (не критические) имеют временные резервы: частный и общий. Частный говорит нам о том, на сколько мы можем задержать работу, на задерживая ни одной работы-последователя. Общий – на сколько можно задержать работу, задержав работы-последователи, но все же завершив проект в срок.

Сетевой график лежит в основе не только метода критического пути, но и другого метода: PERT (Program Evaluation and Review Technique). Его отличает то, что в нем учитывается вероятностная оценка длительности работ.

По каждой работе эксперты дают оценки длительности. Выделяют оптимистичную, пессимистическую и ожидаемую длительность. Затем в сетевой график заносят длительность, которая учитывает все оценки и рассчитывается по формуле (коэффициенты могут изменяться):

Длительность = (Оптимистическая + Ожидаемая*4 + Пессимистическая) / 6

Следующим шагом планирования обычно является построение Диаграммы Ганта, которая, являясь по сути «надстройкой» над сетевым графиком, дает нам возможность наглядно представлять календарный график нашего проекта.

Научиться управлять сроками проектов, применять сетевой график, диаграмму Ганта и другие инструменты вы можете на наших тренингах по управлению проектами.

5.4. Порядок і правила побудови сітьових графіків

Сітьові графіки складаються на початковому етапі планування. Спочатку планований процес розбивається на окремі роботи, складається перелік робіт і подій, визначаються їхні логічні зв’язки і послідовність виконання, роботи закріплюються за відповідальними виконавцями. З їхньою допомогою і за допомогою нормативів, якщо такі існують, оцінюється тривалість кожної роботи. Потім складається (зшивається) сітьовий графік. Після упорядкування сітьового графіка розраховуються параметри подій і робіт, визначаються резерви часу і критичний шлях. Нарешті, проводяться аналіз і оптимізація сітьового графіка, що при необхідності перероблюється з перерахуванням параметрів подій і робіт.

При побудові сітьового графіка необхідно дотримувати наступних правил.

1. У мережній моделі не повинно бути “тупикових” подій, тобто подій, з яких не виходить жодна робота, за винятком завершальної події. Тут або робота не потрібна і її необхідно анулювати, або не помічена необхідність певної роботи, у таких випадках необхідно ретельне вивчення взаємозв’язків подій і робіт для виправлення помилки.

2. У сітьовому графіку не повинно бути “хвостових” подій (крім вихідного), яким не передує хоча б одна робота. Знайшовши в мережі такі події, необхідно визначити виконавців попередніх їм робіт і включити ці роботи в мережу.

3. У мережі не повинно бути замкнутих контурів і петель, тобто шляхів, що з’єднують деякі події з ними ж самими. При виникненні контуру (а в складних мережах, тобто в мережах з високим показником складності, це зустрічається досить часто і виявляється лише за допомогою ЕОМ) необхідно повернутися до вихідних даних і шляхом перегляду складу робіт домогтися його усунення.

4. Будь-які дві події повинні бути безпосередньо зв’язані не більш ніж одною роботою-стрілкою. Порушення цієї умови відбувається при зображенні паралельно виконуваних робіт. Якщо ці роботи так і залишити, то відбудеться плутанина через те, що дві різні роботи будуть мати те саме позначення. Однак зміст цих робіт, склад залучених виконавців і кількість витрачених на роботи ресурсів можуть істотно відрізнятися.

У цьому випадку рекомендується ввести фіктивну подію і фіктивну роботу, при цьому одна з паралельних робіт замикається на цю фіктивну подію. Фіктивні роботи зображуються на графіку пунктирними лініями.

5. У мережі рекомендується мати одну вихідну й одну завершальну подію. Якщо в складеній мережі це не так, то домогтися бажаного можна шляхом введення фіктивних подій і робіт.

Рис. 5.2. Приклади введення фіктивних подій

Фіктивні роботи і події необхідно вводити також в ряді інших випадків. Один з них – відображення залежності подій, не зв’язаних з реальними роботами. Наприклад, роботи А и Б (Рис.5. 2, а) можуть виконуватися незалежно друг від друга, але за умовами виробництва робота Б не може початися раніш, ніж закінчиться робота А. Ця обставина вимагає уведення фіктивної роботи С.

Інший випадок – неповна залежність робіт. Наприклад робота Д вимагає для свого початку завершення робіт А и Б, але робота Д зв’язана тільки з роботою Б, а від роботи А не залежить. Тоді потрібне введення фіктивної роботи Ф и фіктивної події 3′, як показано на Рис.5.2, б.

Крім того, фіктивні роботи можуть вводитися для відображення реальних відстрочок і очікування. На відміну від попередніх випадків тут фіктивна робота характеризується довжиною в часі.

Якщо мережа має одну кінцеву мету, то програма називається одноцільовою. Сітьовий графік, що має кілька завершальних подій, називається багатоцільовим і розрахунок ведеться щодо кожної кінцевої мети. Прикладом може бути будівництво житлового мікрорайону, де введення кожного будинку є кінцевим результатом, і в графіку по зведенню кожного будинку визначається свій критичний шлях.