- •Методичні вказівки
- •Тема 1. Промислово-генетичні типи родовищ корисних копалин
- •Лабораторна робота 1
- •1. Чорні метали
- •Загальна характеристика
- •1.1.2 Генетичні типи
- •1.1.3. Описання руд та мінералів
- •Марганець
- •Загальна характеристика
- •Генетичні типи
- •1.2.3. Описання руд та мінералів.
- •Загальна характеристика
- •1.3.2 Генетичні типи:
- •Описання руд та мінералів
- •Лабораторна робота 2.
- •2. Кольорові метали
- •2.1 Титан
- •2.1.1 Загальна характеристика
- •2.1.2 Генетичні типи
- •2.1.3 Описання руд і мінералів
- •2.2. Нікель
- •2.2.1 Загальна характеристика
- •2.2. 2 Генетичні типи
- •2.2.3 Описання руд і мінералів.
- •2.3.1 Загальна характеристика
- •2.3.2. Генетичні типи
- •2.3.3 Описання руд і мінералів.
- •2.4 Свинець
- •2.4.1 Загальна характеристика
- •2.4.3 Описання руд та мінералів
- •2.5 Цинк
- •2.5.1 Загальна характеристика
- •2.5.2 Генетичні типи
- •5.2.3 Описання руд та мінералів
- •Лабораторна робота 3.
- •2.6. Алюміній
- •2.6.2 Генетичні типи
- •2.7 Сурма
- •2.7.1 Загальна характеристика
- •2.7.2 Генетичні типи
- •2.7.3. Описання руд та мінералів
- •2.8.1 Загальна характеристика
- •2.8.2 Генетичні типи
- •2.8.3 Описання руд та мінералів.
- •Лабораторні роботи 4
- •3. Рідкісні метали
- •3.1 Ртуть
- •3.1.1 Загальна характеристика
- •3.2.1 Генетичні типи
- •3.1.3 Описання руд та мінералів
- •3.2 Олово
- •3.2.1 Загальна характеристика
- •3.2.2 Генетичні типи
- •3.2.3 Описання руд та мінералів
- •3.3 Молібден
- •3.3.1 Загальна характеристика
- •3.3.2 Генетичні типи
- •3.3.3 Описання руд та мінералів
- •3.4 Вольфрам
- •3.4.1 Загальна характеристика
- •3.4.2 Генетичні типи.
- •3.4.3 Описання руд та мінералів
- •3.5 Кобальт
- •3.5.1 Загальна характеристика
- •3.5.3 Описання руд та мінералів
- •Лабораторна робота 5
- •Берилій
- •3.6.2 Генетичні типи
- •3.6.3 Описання руд та мінералів
- •Загальна характеристика
- •3.7.2 Генетичні типи
- •Цирконій і гафній
- •3.8.2 Генетичні типи
- •3.8.3 Описання руд та мінералів
- •Тантал та ніобій
- •Загальна характеристика
- •Генетичні типи
- •Описання руд та мінералів
- •Лабораторна робота 6
- •4. Благородні метали
- •4.1 Золото
- •4.1.1 Загальна характеристика
- •4.1.3 Описання руд та мінералів
- •4.2.1 Загальна характеристика
- •4.2.2 Генетичні типи
- •4.2.3 Описання руд та мінералів
- •4.3 Платина та метали платинової групи
- •4.3.1 Загальна характеристика
- •4.3.3 Описання руд та мінералів
- •5. Радіоактивні метали
- •5.1.1 Загальна характеристика
- •5.1.2 Генетичні типи
- •5.1.3 Описання руд та мінералів
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема1. Промислово-генетичні типи родовищ корисних копалин.....3
2.1.3 Описання руд і мінералів
1. Ільменіт - FeTiO3. Назва походить від Ільменських гір на Уралі. Сингонія тетрагональна. Вигляд кристалів товстотаблитчастий, ромбоедричний, іноді пластинчастий. Колір чорний, сталево-сірий, риска чорна, іноді бура або буро-червона. Блиск напівметалевий. Твердість 5-6. Густина 4,7. Спайність дуже недосконала.
Діагностичні ознаки. Часто схожий на гематит, від якого відрізняється рискою. Слабо магнітний. Використовується як головна руда титану (див. 2.1.1).
2. Рутил - TiO2. Від латинського слова «рутилус» - червонуватий. Це найбільш стійка модифікація TiO2. Сингонія тетрагональна. Вигляд кристалів призматичний, стовпчастий до голчастого. Колір темно-жовтий, бурий, червоний і чорний. Риска жовта, світло-бура. Блиск алмазний, металовидний. Твердість 6. Спайність досконала і середня. Густина 4,2.
Діагностичні ознаки: крихкий, дуже характерні призматичні тетрагональні кристали і колінчасті двійники. Разом з ільменітом головне джерело титану.
3. Сфен – CaTi [SiO4]·O. Грецькою «сфен» це клин (за характерною формою кристалів). Синонім – титаніт. Сингонія моноклінна. Кристали сплощені, клиновидні. Колір жовтий, зелений, іноді рожевий і червоний. Блиск алмазний, жирний. Твердість 5-6. Густина 3,3-3,6.
Діагностичні ознаки: клиновидні кристали жовтувато-бурого кольору, сильний алмазний блиск.
Сфен, якщо утворює значні скупчення, може використовуватися як сировина для отримання титану.
Ільменіт і рутил можуть належати до будь-якого з наведених вище генетичних типів, сфен утворюється магматичним або метаморфічним шляхом, іноді при скарнових процесах. Лопарит і перовскіт, як руда титану використовуються рідко.
2.2. Нікель
2.2.1 Загальна характеристика
Середній вміст нікелю у земній корі складає 0,02%. Нікель концентрується переважно в основних і ультраосновних породах. Відомо 45 мінералів нікелю, але використовуються головні з них: пентландит - (Fe,Ni)S (22-42%), мілеріт - NiS (65%), нікелін – NiAs (44%), хлоантит – (Ni,Co)As2, гарнієрит – Ni4[Si4O10]·(OH)4·4H2O, полідіміт Ni3S4 та деякі інші, які зустрічаються рідко.
Нікель входив до сплаві, з яких робили монети у Бактрійському царстві за 200 років до нової ери. Нікель використовується для отримання конструкційної та нержавіючої криці, надтвердих сплавів, мідно-нікельових сплавів, для нікелювання різних виробів. У останні роки цей метал використовують у ракетобудуванні, у реактивній авіації, виготовленні приладів для атомної промисловості, радіолокації.
Виявлені світові ресурси нікелю оцінюються у 210 млн.т. У залізо-марганцевих конкреціях на дні океанів ресурси нікелю сягають 6860 млн.т при вмісті 0,47 – 1,28%. Загальні запаси у 34 країнах світу складають 138,8 млн.т, підтверджені – 52,4 млн.т. Унікальними запасами володіють Канада, Росія, Куба, Австралія, Індонезія та Нова Каледонія.
2.2. 2 Генетичні типи
1. Магматичний. Це власно-магматичні сульфідні мідно-нікелеві родовища. Для них характерний парагенезис піротину, пентландиту і халькопіриту з присутністю різновидів, збагачених мілерітом. Руди можуть бути вкраплені, масивні, у вигляді жил і прожилків. Майже для всіх руд характерна присутність платиноїдів. На власно-магматичні родовища припадає більш як 50% світового видобутку нікелю. Унікальними за запасами родовищами цього типу є: Содбері в Канаді (5,2 млн.т), Норильська група родовищ з родовищами Талнах, Октябрське (4,0 млн.т), Дулус в США (4,0 млн.т) та Рюстенбург у межах Бушвельдського масиву в ПАР (2 млн.т). Значними родовищами є також Мончегорське і Печенга у Росії, Камбалда у Австрії, Томпсон у Канаді. В Україні до цього генетичного типу відноситься Прутовський рудовияв у Житомирській області із прогнозними запасами 210 тон.
2. Гіпергенний. З корами звітрювання базитів та гіпербазитів зв’язані родовища силікатного нікелю. До цього типу відносяться унікальні родовища Нікаро на Кубі (5,0 млн.т) та Уінджеліна у Австралії (1,2 млн.т), Аккерманівське і Халіловське родовища (Урал), невеликі родовища Гурі і Бутіке у Албанії (120 тис.т). В Україні розробляються Деренюхське, Капітановське і Липовеньківське родовища Побузької групи із загальними запасами 16,2 млн.т.; перспективні родовища Дніпропетровської групи: Девладівське, Тернівське, Червоноярське, Сухохутірське із запасами 15,8 млн.т.
3. Гідротермальний. До цього генетичного типу відносяться жильні родовища нікель-кобальтових арсенідів, іноді з урановою смолкою, сріблом і вісмутом. Це родовища: Кобальт у Канаді, Рудні гори (Чехія, Німеччина).
В Україні виявлені найбільш перспективні Капітановське, Деренюхське, Липовеньківське та інші родовища Побузької групи у Кіровоградській області, Девладівське, Тернівське, Нове, Сухохуторське та Червоноярське родовища силікатного нікелю у Дніпропетровській області, зв’язані з корами звітрювання ультраосновних порід. Сульфідний мідно-нікельовий тип руд представлений в Україні Прутовським рудовиявом у Житомирській області.