4.2.3 Описання руд та мінералів

1. Срібло самородне – Ag. Значно менш поширене в природі, ніж золото. Різновиди: кюстеліт, мідисте і сурм’янисте срібло. Сингонія кубічна. Утворює дендрити, платівки і листочки, волосовидні форми.

Колір срібно-білий. Риска металева, блискуча. Твердість 2,5. Густина 10-11. Злом золотистий, гачкуватий.

Діагностичні ознаки: характерний колір, занозистий і гачкуватий злом, ковкість, питома вага.

Зустрічається у гідротермальних і гіпергенних родовищах: Консберг (Норвегія), Тур’їнське (Урал) та інші.

2. Аргентит – Ag₂S. Синонім: срібний блиск, сингонія кубічна. Кристали кубічні, кубо-октаедричні.

Колір свинцево-сірий. Риска сіра. Блиск металевий. Спайність недосконала. Густина 7,2-7,4.

Зустрічається у гідротермальних родовищах, у зонах окислення сульфідних руд. Родовища: Консберг (Норвегія), Цакатекас (Мексика), Зміїногорське (Алтай) та інші.

3. Прустит - Ag₃AsS₃. Назва за прізвищем хіміка Пруста. Сингонія тригональна. Вигляд кристалів: гексагональні призми та дитригональні піраміди.

Колір яскраво-червоний (подібний кіноварі). Риска червона. Блиск алмазний. Твердість 2-2,5. Злам раковистий. Густина 5,6. Схожий на піраргірит, кіновар, куприт, цинкіт. Поширений у гідротермальних родовищах свинцово-цинково-срібних руд (Березкинське, Безіменне родовища Росії, Цакатекас та інші).

4.3 Платина та метали платинової групи

4.3.1 Загальна характеристика

До групи платини входять рутеній (Ru), родій (Rr), паладій (Pd), осмій (Os), іридій (Іr) та платина (Pt). Зустрічається у самородному вигляді, рідко утворюють хімічні з’єднання з миш’яком, сіркою та сурмою. Головні мінерали платинової групи це: поліксин (Pt Fe – 88% Pt), нев’янскіт (Іr, Os), куперіт (Pt s – 82% Pt), фероплатина (Pt Fe – 79% Pt), іридиста платина (Pt, Fe, Іr – 7% Іr) та інші. Кларк платини 5 ·10 ^-6% ( у інших мінералів близький до платини).

Платину вперше знайшли у Колумбії. Промислове використання започатковане на Уралі у ХІХ ст. і до 1919 р. Росія була монополістом з виробництва платини.

Платина та метали її групи використовуються для виготовлення хімічного посуду, у ювелірній справі, у електротехніці (термометри, термопари), у якості каталізаторів у хімічній промисловості, для отримання кислот.

Світові запаси платиноїдів у надрах більш як 30 країн оцінюються у 120-140 тис.т, з яких 85 тис.т знаходиться у Бушвельдському масиві. Підтверджені запаси оцінюються у 72 тис.т, з яких 63 тис.т у ПАР, 6,3 тис.т у Росії, 1,7 тис.т в США, решта у інших країнах.

4.3.2 Генетичні типи. Майже 90% світових запасів платиноїдів мають власно магматичний генезис і зв’язані з дунітами, перидотитами і габро, решта запасів зосереджена у мідно-нікельових родовищах також власно-магматичного генезису і лише 0,2% притаманні розсипищам.

• Хроміт-платинові родовища у гіпербазитах: Нижньотагільське (Урал), Федорово-Панське (Росія).

• Хромітвміщуючі масиви дунітів, перидотитів і габро: Бушвельський масив (ПАР), Велика Дайка (Зімбабве), Стіллуотер (США), Хартлі (Зімбабве).

• Сульфідні мідно-нікельові: Норільське (Росія), Садбері і Лак-де-Іль (Канада), Камбалда (Австралія), Джингуан (Китай).

• Розсипні: Чоко-Пасіфіко (Чілі), Дайт-Крик (Аляска), Колумбія, Заїр, Урал.

Перспективи платиноносності в Україні зв’язані із мафіт-ультрамафітовими комплексами УЩ (Волинський, Середньопридніпровський, Приазовський та Дністровсько-Бузький мегаблоки), альпінотипними гіпербазитами Стрімчакової зони Карпат, ріфейською трапповою формацією Волині (ділянки Рафаловка, Жиричі), з вуглекислими відкладами і метасоматитами Донбасу та з деякими іншими перспективними ділянками.