4.1.3 Описання руд та мінералів

1. Золото самородне – Au. Зазвичай містить 4-15% домішок (переважно срібло). Сингонія кубічна. Кристали зустрічаються рідко, переважно у вигляді октаедрів, іноді ромбододекаедрів.

Колір золотисто-жовтий, риска жовта, блиск металевий. Твердість 2,5-3. Густина 15,6-18,3 (чисте золото 19,3).

Діагностичні ознаки: золотисто-жовтий колір, низька твердість, висока питома вага, не окислюється.

4.2 Срібло

4.2.1 Загальна характеристика

Срібло відноситься до металів, відомих з давнини, але використовується воно пізніше за мідь. Кларк срібла 7·10^-6%. Максимальна концентрація 9 ·10^-5% у глинястих сланцях. Мінерали срібла: самородне (100%), електрум (15-50%), аргентин (87%), прустит (65%), піраргірит (60%), кераргірит (75%).

Срібло використовується у ювелірній промисловості, для виготовлення монет, лабораторного посуду, сплавів (2% Ag замінює 30% Sn), при виготовленні акумуляторів, у фото-кінопромисловості, у медицині (як бактерицидний засіб). Срібло широко використовується у ракето – та суднобудівництві, для атомних установок, електронного обладнання.

Світові ресурси оцінюються у 1,3-1,4 млн.т. Загальні запаси складають 876,8 тис.т, підтверджені 581,1 тис.т. Головна маса підтверджених запасів зосереджена у Польщі (66 тис.т), США (53,1 тис.т), Канаді (41,7 тис.т), Мексиці (43,2 тис.т), Перу (24,5 тис.т), Австралії (24,7тис.т) та країнах СНД.

4.2.2 Генетичні типи

Власно срібні родовища складають 30% світових запасів, решта у комплексних родовищах: свинцево-срібних, уран-срібних, золото-срібних, арсенід-срібних, срібно-порфірових та стратиформних. Переважна кількість родовищ мають гідротермальне походження, решта контактово-метасоматичне (скарнове) та стратиформне (осадове).

1. Гідротермальні родовища (низько-, середньо- і високотемпературні).

• Високотемпературні: Брокен-Хілл (Австралія), Суліван (Канада);

• середньотемпературні: Ледвілл (США), Серро-де-Паско (Перу), Санта-Евлалія (Мексика), Горевське (Росія), Дарасун (Забайкалля, Росія), Садон (Кавказ), Пшибрам (Чехія), Кургашинкан (Узбекистан), Берджин (США), Сокольне і Зирянівське (Алтай), Фрейберг (Німеччина), Пулакайо (Болівія), Гонзаліто (Аргентина), Сан-Крістобаль (Перу), Садонське (Кавказ);

• Низькотемпературні: Міргалімсай (Казахстан, пластоподібні поклади), Олькуш (Польща), Потосі (Болівія), Міссурі і Трі-Стейт (США).

2. Контактово-метасоматичні (скарнові) родовища: Далекогорське (Росія, Далекий Схід), Аскоран, Кизил-Еспе (Середня Азія), Лоуренс, Нью-Мексико, Каліфорнія (США), Парокія (Мексика), Агілар (Аргентина), Аммаберг (Швеція).

3. Стратиформні родовища. До них відноситься: Монсфельд (Німеччина, мідно-срібне), Мегген (Вестфалія, барит-цинкове), Каратау (Казахстан), Ачісай (Казахстан, жили і трубоподібні тіла), Кансай (Таджикистан). Найбільші в світі власно срібні родовища: Пачука і Вета Мадре (Мексика, розробляються з 1548 року), Сільвер Риф, Делавар (США).

В Україні виділяється три срібні провінції: Карпато-Добруджинсько-Кримська, Українського щита та Дніпровсько-Донецька. Родовища: Квасовське (Закарпаття) і Журавське (Нагольний кряж) родовища власно-срібні, Бобриковське (ДДЗ), Осаулівське (Нагольний кряж), Грендеш (Вишківське рудне поле) належать до поліметалевих.