2.7 Сурма

2.7.1 Загальна характеристика

Кларк сурми 5·10^-5%. Її вміст у вивержених породах нижче, ніж у осадових. Відомо 75 мінералів сурми, але головним вважається лише один – антимоніт (стібніт -71,4% Sb). Серед інших практичне значення мають бертьєрит (57% Sb) та гудмунтит (57,8% Sb). В рудах, з яких сурма видобувається побіжно, присутні сульфосолі: тетраедрит (Cu₁₂Sb₄S₁₃), буланжерит (Pb₅Sb₄S₁₁), бурнонит (Cu Pb SbS₃), джемсоніт (Pb₄Fe Sb₆ S₁₄) та лівінгстоніт (HgSb₄S₈).

Металічна сурма внаслідок своєї крихкості використовується дуже рідко. Більш як 50% сурми застосовують у якості складової сплавів, кількість яких сягає 200. Додаток сурми збільшує твердість сплавів і запобігає їх окисленню. Сплави використовуються для виготовлення акумуляторів, шрапнелі, оболонок кабелів, типографських шрифтів, вкладишів підшипників (баббіт).

З’єднання сурми використовують у лакофарбовій, текстильній, скляній та гумовій промисловостях. Крім того у піротехніці, медицині, для виготовлення напівпровідників.

Ресурси сурми, оцінені у 35 країнах, складають 7,6 млн.т. Підтверджені запаси по 21 країні складають 4,3 млн.т, з яких 51% приходиться на Китай.

2.7.2 Генетичні типи

Сурма зустрічається зазвичай у парагенезисі з ртуттю.

Всі родовища, у яких сурма є єдиним або одним з головних компонентів, відносяться до низькотемпературних гідротермальних. Залежно від глибини залягання, мінерального складу та морфології покладів виділяється багато генетичних підтипів [… ].

Родовища: Кадамджай, Хайдаркан (Киргизстан), Роздольненське (Красноярський край), Сігуаньшань (Китай, найбільше в світі), Тургайське (Казахстан), Сан-Хозе (Мексика), Сарилахське (Якутія), Хашімат (Алжир).

В Україні сурма зосереджена у 3-х металогенічних областях:

• Дніпровсько-Донецька (Микитівське і Вєровське телетермальні родовища кварц-діккітового підтипу;

• Cхідно-Карпатська (родовища вулканогенного генезису в межах Вишківського рудного поля: Чорноголово, Сойми):

• Кримська (рудовияви у підошві нижньої крейди).

Форми залягання рудних тіл: пласто- і стовпоподібні, лінзовидні, жильні, штокверкові.

2.7.3. Описання руд та мінералів

1. Антимоніт – Sb₂S₃. Назва від латинського «антимонімум» - сурма. Синоніми: стибніт, сурм’яний блиск. Сингонія ромбічна. Кристали стовпчасті, голчасті з характерною вертикальною штриховкою, часто утворюють радіально-променисті агрегати, зустрічаються у зернистих масах і вкраплениках.

Колір і риска свинцево-сірі, іноді спостерігається полиск синюватого кольору. Блиск металевий. Твердість 2-2,5. Густина 4,6.

Діагностичні ознаки: досконала спайність вздовж витягнутих кристалів, двійникова штрихуватість.

Родовища: Ітинокава (Японія, кристали до 0,5м довжиною), Роздольнинське (Росія), Кадамджай (Киргизстан). З інших мінералів сурма видобувається побіжно і досить рідко.

2.8. Миш’як

2.8.1 Загальна характеристика

Розробляються руди, які містять 5 – 10% миш’яку. Найбільше практичне значення мають наступні мінерали, з яких видобувається миш’як: арсенопірит (46% As), льолінгіт (72,8%), реальгар (70,1%), аурипігмент (61%), блякла руда (22%) та скородит (36%). Більшістю миш’як видобувається побіжно при переробці поліметалевих руд. Більшість з’єднань миш’яку отруйні, що зумовлює використання його у сільському господарстві у якості інсектициду. Крім того він використовується у медицині, у шкіряній та керамічній промисловості (скло, емалі), для отримання сплавів із сурмою та свинцем, якім він надає твердості та антикорозійних властивостей; у гумовій промисловості (вулканізація гуми), у текстильному виробництві (пропитування тканин).

Найбільш значні запаси зосереджені у Швеції, Мексиці та США. Річний видобуток складає 60 – 70 тис. т.