Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара
Методичні вказівки
до виконання лабораторних робіт з дисципліни
«Геологія родовищ корисних копалин»
Металеві корисні копалини
Дніпропетровськ
ДНУ
2009
Лабораторні роботи з дисципліни «Геологія родовищ корисних копалин», які є необхідною складовою курсу, забезпечують закріплення теоретичних знань та отримання практичних навичок у визначенні різноманітних руд та мінералів металевих корисних копалин, вміння визначати генетичні типи руд, їх текстури та структури, характерні діагностичні ознаки. У результаті виконання завдань лабораторних робіт студенти набувають знань щодо поширення різних видів мінеральної сировини в світі та в Україні, умов їх залягання, генезису, різноманіття форм залягання рудних тіл, галузей використання.
Для студентів геолого-географічного факультету, які навчаються за фахом геологія, гідрогеологія та інженерна геологія
Вступ
Вивчення геології корисних копалин, великого різноманіття руд і мінералів, що складають основу мінерально-сировинної бази будь-якої країни, є концентрованим вираженням усіх геологічних знань. Слід чітко усвідомлювати, що кінцевою метою вивчення таких фундаментальних наук як петрографія, мінералогія, кристалографія, геотектоніка, регіональна геологія, структурна геологія і багатьох інших є відкриття і залучення до експлуатації родовищ корисних копалин. Для успішного засвоєння курсу «Геологія родовищ корисних копалин» необхідні практичні навички щодо діагностики руд та мінералів рудних, нерудних та горючих корисних копалин. У даних «Методичних вказівках…» розглядаються тільки металеві корисні копалини, неметалеві і горючі (каустобіоліти) будуть наведені окремо. Крім того, важливими задачами лабораторних робіт є ознайомлення студентів із методами роботи з геологічними, тектонічними та палеогеографічними картами, вміння здійснювати аналіз просторового розташування родовищ корисних копалин згідно карт тектонічного районування, металогенічних, літолого-фаціальних та геологічних карт. Більшість робіт спрямована на вивчення мінералів та руд, що складають головні промислово-генетичні типи корисних копалин світу та України зокрема, параметри рудних тіл, умови їх залягання, кондиції, практичне значення руд тощо. Підсумковою роботою по вивченню курсу є складання схем розташування найважливіших родовищ корисних копалин світу та України. Проведення лабораторних робіт сприятиме закріпленню знань щодо структурно-геологічного районування, розташування основних структур.
Тема 1. Промислово-генетичні типи родовищ корисних копалин
Більшість існуючих у світі класифікацій ґрунтується на двох головних принципах: генетичному і промисловому. Перший враховує умови походження родовищ та наявність зв’язку між породами і рудоутворюючими процесами; другий ґрунтується на властивостях металів, використанні їх у промисловості та певною мірою враховує спосіб переробки сировини та використання її промисловістю.
Згідно діючій в Україні класифікації всі корисні копалини поділяються на металеві (рудні), неметалеві (безрудні) та горючі (каустобіоліти). В свою чергу до металевих входять: чорні метали, кольорові, рідкісні і рідкісноземельні, благородні та радіоактивні.
В такій послідовності розташовані і лабораторні роботи, спрямовані на практичне вивчення руд і мінералів, генезису родовищ, закономірностей їх розташування тощо.