5. Функції контролінгу

В сукупності основних функцій контролінгу можна виділити наступні:

- інформаційна;

- управляюча;

- обліково-контрольна;

- прогнозна.

Інформаційне обслуговування контролінгу (сервісна функція) забезпечується за допомогою систем планування та нормування, орієнтованого на досягнення мети, кінцевого результату діяльності підприємства.

Планування процесів господарської діяльності включає логістику, виробництво, збут, інвестування. Для процесу планування створюється нормативно-довідкова база, визначаються обсяг і структура необхідної інформації, розробляються методики складання планів за часом та змістом. Інформація повинна містити планові (нормативні) дані; фактичні дані; відхилення, виявлені в цілому по підприємству і в розрізі його підрозділів.

Управляюча функція контролінгу полягає у використанні аналізу відхилень, сум покриття, загальних результатів діяльності для ухвалення рішень на всіх рівнях управління підприємством. Важливою задачею контролінгу є координація цілей різних рівнів, засобів і методів їх реалізації з тим, щоб в максимальному ступені забезпечити досягнення кінцевої мети підприємства.

Обліково-контрольна функція використовується при зіставленні планових та фактичних показників для виміру і оцінці ступеню досягнення мети, встановлювання допустимих меж відхилень від параметрів, що були задані, визначення причин відхилень та розробка пропозицій по їхньому усуненню.

Облік показників контролінгу проводиться на основі методів і критеріїв оцінки діяльності підприємства та його структурних підрозділів. Для цього визначаються потреби системи управління в необхідній інформації, розробляється система показників контролінгу та звітні форми для збору та обробки даних.

Контроль поділяють на попередній, поточний та заключний. [53, с.39]

Прогнозна функція забезпечує перспективне планування і координацію розвитку підприємства в майбутньому на основі аналізу і оцінки фактичних результатів діяльності. Реалізація даної функції відбувається на основі аналізу тенденцій, відхилень від прогнозних показників. Для аналізу визначаються контрольовані показники за часом та змістом, знаходяться відхилення методом порівняння фактичних та прогнозних даних, фактори впливу на відхилення, дається оцінка та інтерпретація відхилень, систематизуються дані з метою виявлення позитивних і негативних тенденцій у роботи підприємства.

На підставі перелічених функцій можливо достатньо чітко уявити сферу застосування контролінгу. Функції контролінгу постійно доповнюються та змінюються по змісту. У всякому випадку функції контролінгу направлені на забезпечення менеджерів оперативною достовірною інформацією о стані підприємства по різним аспектам діяльності.

6. Види контролінгу

Сучасний менеджмент розділяє цілі підприємства на дві групи: оперативні (короткострокові) і стратегічні (довгострокові, перспективні). Контролінг дозволяє здійснювати постійний контроль за досягненнями як стратегічних, так і оперативних цілей діяльності підприємства.

Стратегічний контролінг допомагає підприємству ефективно використовувати наявні у нього переваги і створювати нові потенціали успішної діяльності в перспективі. Цільова задача стратегічного контролінгу полягає в забезпеченні тривалого успішного функціонування підприємства. Для цього потрібно формулювати і впроваджувати стратегії пошуку, побудови і збереження потенціалу успіху (прибутковості).

Оперативний контролінг координує процеси оперативного планування, контролю, обліку і звітності на підприємстві при підтримці сучасної інформаційної системи. Ціль оперативного контролінгу – створення системи управління досягненням поточних цілей підприємства, а також ухвалення своєчасних рішень по оптимізації співвідношення «витрати – обсяг – прибуток».

Дані види контролінгу відрізняються по охоплюваному тимчасовому горизонту: оперативний контролінг реалізує свої функції на короткостроковому відрізку часу (до року), стратегічний контролінг на довгостроковий період (5, 10, 15 років).

Стратегічний контролінг дозволяє забезпечити керівництво підприємства і інших користувачів значущою інформацією про стратегію підприємства, виявляє інформацію про можливі пріоритетні напрями розвитку стратегії підприємства.

Ціль стратегічного контролінгу – забезпечення забезпеченні виживання підприємства, його орієнтації на потенціал успіху, який може бути охарактеризований як шанси і ризики.

Центральним пунктом стратегічного планування є розробка стратегій – можливих дій по досягненню цілей, що стоять перед підприємством. При формуванні концепції стратегічного контролю необхідно вирішувати наступні задачі:

- формування контрольованих величин для вимірювання і оцінки потенціалу успіху;

- встановлення нормативних величин, діючих як база для порівняння;

- визначення фактичних (реальних) значень контрольованих величин;

- фіксація відхилень і аналіз їх причин;

- виявлення необхідних заходів для управління відхиленнями від стратегічного курсу.

Стратегічний контролінг включає три фази:

І фаза – формування контрольованих величин – об'єктів контролю, а саме: мета, стратегії, потенціали й фактори успіху, сильні й слабкі сторони компанії, шанси й ризики, сценарії розвитку ситуації, певні рубежі й наслідки.

ІІ фаза – контрольна оцінка – власне контроль. Фаза включає: визначення й оцінку ефективності процесу, його структури, а також правильність поставленої мети. Основний об'єкт вивчення контролерів – відхилення від заданих параметрів та їхньої причини.

ІІІ фаза – підсумкове рішення за результатами контролінгу – генерація й проведення коригувальних заходів. Особлива увага приділяється стимулюванню й мотивації коригувальних впливів.

Оперативний контролінг є методичною, інформаційною і інструментальною підтримкою менеджерів підприємства для досягнення запланованого рівня прибутку, рентабельності і ліквідності в короткостроковому періоді.

Мета оперативного контролінгу – створити систему управління досягненням поточних цілей підприємства, а також приймати своєчасні рішення з оптимізації співвідношення витрати – прибуток. [53]

Основні підконтрольні показники оперативного контролінгу: рентабельність капіталу; продуктивність; ступінь ліквідності, та ін. Систему оперативного контролінгу використовують для підтримки оперативних рішень щодо недопущення кризового стану. Одним із найважливіших завдань системи оперативного контролінгу на підприємстві є розробка, аналіз і контроль бюджету [43].

Оперативний контролінг визначає, наскільки управлінські рішення, що приймаються відносно формування цілей, ресурсів і процесів, будуть сприяти підвищенню результативності, ефективності і продуктивності роботи на підприємстві.