2. Чинники виникнення контролінгу

До основних чинників виникнення контролінгу на підприємствах відносять наступні:

- нестабільність, як зовнішніх (загострення конкуренції на внутрішніх і світових ринках), так і внутрішніх (обсяги виробництва, пошук надійних партнерів) чинників;

- збільшення швидкості реакції на зміни зовнішнього середови­ща, підвищення гнучкості підприємства;

- пошук нових та удосконалення існуючих систем управління, що забезпечують надійність функціонування підприємства;

- необхідність контролю, направленого на аналіз майбутнього розвитку підприємства;

- необхідність систематизації різних аспектів управління в організаційній системі;

- зміни в організації та методології системи інформаційного забезпечення;

- необхідність розробки системи дій по забезпеченню антикризового управління підприємством;

- необхідність відокремлення релевантної (істотної, значимої) інформації, що потребує побудови спеціальної системи інформаційного забезпечення управління;

- різноманітність варіантів управлінських рішень.

- прискорення реакції суб'єктів управління на зміни у діяльності підприємства, що досягається на основі відстеження відхилень від довгострокових планів за допомогою певного набору показників і виявлення тенденцій;

- розробки та постійного коригування стратегічних прогнозів і планів розвитку підприємства.

Таким чином, контролінг направлено на формування цільового комплексу заходів щодо досягнення головної мети підприємства – оптимізації фінансового результату через максимізацію прибутку при зберіганні власного капіталу, прибутковості та необхідної ліквідності.

3. Концепції контролінгу

Концепція контролінгу поєднує основні елементи організації й управління діяльністю підприємства, а саме:

- всі категорії бізнес-процесів та їх витрати;

- центри відповідальності підприємства;

- система планування й бюджетування, що формується на основі центрів відповідальності підприємства;

- система управлінського обліку, побудована на основі центрів відповідальності та їх бюджетів;

- система стратегічного управління, заснована на аналізі стратегічного позиціювання й аналізі витрато-утворюючих факторів;

- інформаційні потоки (документообіг), що дозволяє оперативно фіксувати поточний стан виконання бюджетів центрів відповідальності;

- моніторинг і аналіз результатів фінансово-господарської діяльності підприємства;

- виявлення причин відхилень і формування управлінських впливів у рамках центрів відповідальності. [16, c.154]

За період свого розвитку змінювались пріоритети та орієнтації контролінгу, його цілі та задачі. Основні концепції контролінгу, їх сутність та основні завдання представлено у табл. 2.

У рамках першої концепції, яка була популярною на початку 80-х років, основною задачею контролінгу було представлення та аналіз інформації, джерелами якої були дані бухгалтерського обліку. В першу чергу мали значення показники у вартісному виразі, а можливості управління витратами були досить обмежені. Р. Манн та Е. Майєр визначили контролінг як «управління прибутком та система регулювання, яка дозволяє фірмі отримати максимальний для даних умов прибуток». [30]

Таблиця 2

Основні концепції контролінгу

Орієнтація концепції	Сутність та основні завдання
На бухгалтерський облік	Переорієнтація системи обліку з минулого на майбутнє, побудова на базі облікових даних інформаційної підтримки управлінських рішень, пов’язаних з плануванням та контролем діяльності підприємства.
На інформацію	Побудова загальної інформаційної системи управління. Розробка концепції єдиної інформаційної системи, її впровадження, координація функціонування інформаційної системи, оптимізація інформаційних потоків
На управління	Планування і контроль діяльності структурних підрозділів підприємства, а також координація діяльності системи управління підприємством (управління управлінням)

У цей час оперативне порівняння планових і фактичних значень ключових показників з метою виявлення їх взаємозалежності є ключовим принципом концепції контролінгу або «управління за відхиленнями».

Друга концепція була сформована наприкінці 80-х років. Основною задачею контролінгу, згідно даної концепції, була «координація збору та обробки інформації, а також її підготовку згідно з потребами управління». [42]

На даному етапі інформація була представлена у розрізі центрів та рівнів відповідальності, як у вартісному, так і у натуральному виразі. Разом з даними бухгалтерського обліку стала використовуватися не фінансова кількісна та якісна інформація.

Згідно третьої концепції, яка отримала розвиток у 90- роках, контролінг розглядався як функція підтримки керівництва завдяки координації системи управління. Іншими словами, контролінг забезпечує зворотний зв'язок в контурі управління за допомогою методів координації та регулювання. [28]

В останній час контролінг також розглядається як елемент антикризового управління. Діяльність служб контролінгу на підприємстві, які опинилися в кризовому стані, повинна концентруватися на таких напрямках:

- впровадження і водночас підвищення ефективності функціонування систем раннього попередження та реагування з тим, щоб прискорити виявлення кризових явищ і забезпечити вжиття адекватних заходів для їх подолання;

- розробка ефективності санаційної концепції та план санації у тісному співробітництві із зовнішніми експертами;