Тема 5. Методичний інструментарій оперативного контролінгу

1. Економічний аналіз як база прийняття управлінських рішень

Для правильного управлінського рішення необхідно ефективно використати підходящу методологію аналізу та певний набір показників, які характеризують діяльність об’єкта дослідження. Тому, форми фінансової звітності, які використовуються в якості інформаційної бази, повинні відповідати вимогам користувачів та потребам методології економічного аналізу.

Інформаційне забезпечення аналізу є складовою системи інформаційного забезпечення управління основними етапами якого є збір та обробка інформації; аналіз та прийняття управлінських рішень.

На етапі збору інформації, із всієї сукупності, обираються дані, що найповніше характеризують об’єкт та задовольняють потреби суб’єкта прийняття рішення за допомогою сучасних методів презентації обліково-економічної інформації та спеціалізованих форм звітності. Обмеженість користувача у виборі форм звітності залежить від якості та досконалості ведення бухгалтерського обліку, повноти відображення всіх операцій на підприємстві. Як правило, користувачі віддають перевагу компаніям, у яких, на високому рівні, побудована система бухгалтерського, управлінського обліку та звітності, сучасна система менеджменту. Від якості та достовірності первинних даних їх групування та представлення напряму залежить якість прийнятих рішень.

В залежності від змісту отриманих даних та особливостей об’єкта дослідження, обирається методика та здійснюється аналіз джерел інформації, визначається поведінка та тенденції розвитку об’єкта дослідження в минулих та поточному періодах. Для забезпечення обґрунтування та підтримки прийняття правильного управлінського рішення, економічний аналіз розглядається як бізнес-процес, в якому необхідно виділити такі інфраструктурні елементи:

- процес узагальнення, систематизації, групування, зберігання та передачі достовірних аналітичних даних для їх аналізу;

- підготовка та презентація основних бюджетних, бухгалтерських, оперативних та управлінських форм звітності і їх аналіз;

- вибір методології, прийомів та інструментарію фінансово-економічного аналізу, що найефективніше забезпечує якісні інформативні показники, придатні для прийняття рішення;

- перелік основних агрегованих, системних та ідентифікованих економічних та фінансових показників, факторних моделей, бюджетних взаємоузгоджень, що відповідають поставленій меті та основним завданням аналізу (показники, які допоможуть обґрунтувати та прийняти або відхилити рішення);

- формування результатів аналізу у вигляді висновків та пропозицій. [17]

Важливим моментом на етапі представлення інформаційної бази користувачам є відповідність даних усім якісним характеристикам та принципам облікової інформації.

Традиційними способами обробки аналітичної економічної інформації вважають: спостереження; порівняння; групування; комплексний аналіз; трендовий аналіз; синтез; систематизація та прогнозування.

Для практичної реалізації алгоритму прийняття управлінського рішення, економічний аналіз проводиться в такій послідовності:

1. Експрес-аналіз діяльності підприємства (огляд форм фінансової звітності, взаємна узгодженість ключових показників фінансових звітів, ознайомлення з обліковою політикою підприємства).

2. Структурний аналіз звітності (аналіз порівняльного розширеного аналітичного балансу, огляд та оцінка основних звітних показників діяльності підприємства, горизонтальний та вертикальний аналіз активів, власного капіталу, зобов’язань, доходів та витрат підприємства (структура, динаміка, структурна динаміка, тренди)).

3. Коефіцієнтний аналіз (аналіз ефективності діяльності підприємства, аналіз фінансової стійкості, аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства, аналіз ділової активності та робочого капіталу, аналіз взаємозв’язків між групами коефіцієнтів та показниками спеціалізованих форм звітності, аналіз показників на основі ринкової вартості).

4. Факторний аналіз (побудова факторних моделей на основі типу взаємозв’язку між показниками, факторами та коефіцієнтами).

5. Управлінський аналіз (оцінка повної і достовірної характеристики актуального стану підприємства, прогнозування розвитку його ключових показників на перспективу, використання додаткових джерел інформації, які більш інформативні у порівнянні з якістю публічної фінансової звітності в Україні).