- Контроль за реалізацією плану санації та своєчасне виявлення відхилень, шансів із відповідною корекцією плану. [34]

Таким чином, по мірі розвитку теорії контролінгу, відбувалося істотне розширення його предметної галузі, а інструменти та методи становилися все більш різноманітними. Еволюція контролінгу та зміни у концепціях згідно з умовами функціонування підприємств супроводжувалось формуванням моделей контролінгу.

4. Моделі контролінгу

Зміна ролі, мети та завдань організації бізнесу привело до виникненню міжфункціональної концепції управлінського обліку (англо-американська модель) та тотожно їй контролінгу – континентальної моделі (в першу чергу німецької). На теперішній час контролінг представляє собою організацію фінансової функції підприємства, що сприяє досягненню стратегічної мети, як забезпечення прибутковості та зріст вартості майна, забезпечує методичну та інструментальну базу для підтримки основних функцій менеджменту: планування, контролю, обліку та аналізу, а також оцінки ситуації для прийняття управлінських рішень.

Відмінні особливості американської та європейської (німецької) моделей контролінгу представлені на рис. 1.

	Американська модель				Європейська (німецька) модель
	Контролінг				Контролінг
	Планування				Планування
	Інформаційний менеджмент та звітність				Інформаційний менеджмент та звітність
	Спеціальні економічні задачі, наприклад, оцінка інвестицій				Спеціальні економічні задачі, наприклад, оцінка інвестицій
	Внутрішній облік				Внутрішній облік
	Фінансова бухгалтерія
	Податки та страхування
	Інформаційні технології
	Внутрішня ревізія

Рис 1. Відмінні особливості американської та європейської (німецької)

моделей контролінгу [37, с. 9]

Аналізуючи моделі, представлені на рис. 1, можливо визначити основні відмінності:

- американська модель орієнтована на зовнішніх користувачів та базується на підходах аудиту та ревізії;

- американська модель включає весь облік (фінансовий та управлінський) та звітність;

- у німецькій моделі на перше місце поставлено комплекс завдань по плануванню з використанням інтегрованої системи планово-контрольних розрахунків на базі інформації управлінського обліку;

- у німецькій моделі використовується тільки внутрішній облік та звітність;

- німецька модель не включає бухгалтерський облік, складання балансу, обліку податків та страхування (дані функції виконує фінансова служба);

- у німецькій моделі відсутня така функція як ревізія;

- в американської моделі в функції контролінгу додатково включені задачі фінансового обліку, в центрі німецької моделі знаходиться внутрішній (управлінський) облік. Згідно з американською моделлю обсяг завдань служби контролінгу більш ширший і охоплює також питання зовнішньої звітності та її аудиту.

У Німеччині склалася власна точка зору на предмет контролінгу, тому це поняття розглядається тут в специфічному для німецького мовного середовища контексті, а саме як внутрішньогосподарська функція, що підтримує процес управління, починаючи з етапу постановки та узгодження цілей і завершуючи аналізом відхилень фактичних даних від запланованих.

Враховуючи розглянуті історичні аспекти та яскраво виражений прикладний характер контролінгу, можна констатувати неможливість формування єдиної моделі, що відповідала б багатьом вимогам. Індивідуальний характер систем менеджменту, специфіка бізнесу та знаходження підприємств на різних фазах життєвого циклу виключають існування універсальних концептуальних засад. Іншими словами, предметом розгляду є методологія формування концепції контролінгу з урахуванням індивідуальності кожного окремого бізнесу та визначення найвагоміших факторів його функціональності.

У теперішній час, в умовах постійної міжнародної конкуренції, система контролінгу повинна швидко представляти менеджерам актуальну, орієнтовану на результат та ліквідність інформацію, яка забезпечує ефективне прийняття оптимальних управлінських рішень. В Україні спроби побудови систем контролінгу є наслідком поступової переорієнтації менеджменту на нові підходи до управління. І це є важливим кроком для національних підприємств, оскільки застосування ефективних інструментів управління дає можливість якнайкраще адаптуватися до мінливих умов зовнішнього середовища та гарантувати певний рівень стабільності у довгостроковому періоді.