Тема 13. Зміст освіти в національній школі

I рівень

1. Виберіть правильну відповідь. Що Ви розумієте під змістом освіти?

1. Перелік предметів, які вивчаються в школі, кількість годин на їх ви-

вчення, перелік тем, розділів.

2. Систему знань, умінь, оволодіння якими забезпечує основу для все-

бічного розвитку учнів, формування їх мислення, пізнавальних ін-

тересів, навичок трудової діяльності.

3. Коло знань, яке визначає кожен учень для свого розвитку, задово-

лення інтересів, нахилів, потреб.

4. Правильної відповіді немає.

2. У залежності від цілей і характеру підготовки учнів розрізняють зага-

льну, професійну і освіту.

3. Методологічною основою теорії змісту освіти є:

1. Діалектичний матеріалізм. 2. Теорія пізнання.

3. 4. Єдність теорії і практики.

4. Найбільш поширеними є лінійна, , спіральна і

мішана системи викладу змісту навчального матеріалу.

5. Система наукових знань, умінь і навичок, оволодіння якими забезпечує

всебічний розвиток розумових і фізичних здібностей учнів, формування

їх світогляду, моралі і поведінки, підготовку до суспільного життя, до

праці —

6. Досвід старших поколінь за І. Я. Лернером включає такі елементи:

1. Знання про природу, суспільство, техніку і способи мислення та ді-

яльності.

2. Досвід здійснення відомих способів діяльності, які втілюються ра-

зом із знаннями в уміннях і навичках особистості.

3. Досвід творчої, пошукової діяльності з вирішення нових проблем.

4.

7. Формування змісту загальної середньої освіти повинно задовольняти

таким вимогам:

1. Відповідність соціальному замовленню суспільства.

2. Забезпечення високого наукового і практичного значення навчаль-

ного матеріалу, що утворює зміст освіти.

3.

4. Забезпечення соціально детермінованої єдності в побудові і реаліза-

ції змісту освіти з позицій всіх навчальних предметів, що вивчають-

ся в школі

8. На формування змісту освіти найбільший вплив мають дві теорії —

матеріальної і освіти.

9. Прихильники матеріальної освіти поділяють точку зору .(вказати автора), згідно з якою основною метою школи є передача уч-

ням якомога більшого обсягу знань з різних галузей науки.

10. Вставте пропущене слово. А. Дістервег рекомендував вчити вихованців

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ., а «решта, тобто знання, прийде до них у

процесі розвитку».

11. Недоліком дидактичного формалізму є недооцінка значення наук для формування всебічно розвинутої особистості.

12. Дидактичний утилітаризм виходить з пріоритету індивідуальної і діяльності учня.

13. В якій із зарубіжних країн дидактичний утилітаризм мав великий вплив

на зміст і методи роботи в школі?

14. Яку нову теорію організації змісту освіти запропонував польський вче-

ний Б. Суходольський?

15. Проблемно-комплексна теорія змісту освіти передбачає:

1. Концентрування уваги на заняттях конструктивного характеру.

2. Відмову від принципів систематичності та послідовності навчання в

старших класах.

3. Вивчення шкільних предметів комплексно.

16. Польський професор К. Сосніцький запропонував теорію:

1. Проблемно-комплексної освіти. 2. Матеріальної освіти.

3. Формальної освіти. 4. Структуралізму.

5. Дидактичного утилітаризму

17. Теорія структуралізму передбачає:

1. Концентрацію уваги на заняттях конструктивного характеру.

2. Вивчення шкільних предметів комплексно.

3. Відмову від принципів систематичності та послідовності в старших

класах.

18. Теорія матеріальної освіти передбачає:

1. Вчити учнів мислити.

2. Енциклопедичність знань випускників.

3. Концентрацію уваги на заняттях конструктивного характеру.

4. Вивчення шкільних предметів не окремо, а комплексно.

19. Теорія дидактичного формалізму передбачає:

1. Енциклопедичність знань випускників.

2. Концентрацію уваги на заняттях конструктивного характеру.

3. Вчити учнів мислити, розвивати здібності та пізнавальні інтереси

учнів, їх увагу, пам’ять.

4. Вивчення шкільних предметів не окремо, а комплексно.

20. Теорія дидактичного утилітаризму передбачає:

1. Концентрацію уваги на заняттях конструктивного характеру.

2. Вивчення шкільних предметів комплексно.

3. Енциклопедичність знань випускників.

4. Відмову від принципів систематичності та послідовності в старших

класах.

21. Принцип формування змісту навчального матеріалу, який передбачає

врахування пізнавальних можливостей учнів —

22. Освіта, яка включає знання, практичні уміння і навички, необхідні для

виконання роботи в певній галузі трудової діяльності —

23. Освіта, зміст якої складають знання про головні галузі і наукові прин-

ципи виробництва —

24. Освіта, зміст якої включає основи наук —

25. Зміст навчального матеріалу визначається:

1. Навчальними планами.

2. Навчальними програмами з предметів.

3. Навчальними планами і навчальними програмами з предметів.

4. Правильної відповіді немає.

26. Навчальний план — це:

1. Документ, що визначає склад навчальних предметів, які вивчаються

в даному навчальному закладі, їх розподіл, тижневу й річну кіль-

кість годин, що відводяться на вивчення кожного навчального

предмета; структуру навчального року.

2. Документ, що визначає тривалість навчального року, четвертей, ка-

нікул, кількість годин з кожного предмета.

3. Документ, що визначає зміст і обсяг знань з кожного навчального

предмета, умінь і навичок, які необхідно засвоїти; зміст розділів і

тем з розподілом їх за роками навчання.

27. Вимоги до навчального плану:

1. Забезпечення всебічного розвитку особистості школяра.

2. Забезпечення потреб суспільства на даному етапі.

3. Врахування рівня розвитку науки.

4.

5. Врахування національних особливостей України.

28. У навчальних планах виділено два компоненти: державний і

29. Необхідний для кожного учня обсяг і рівень знань, умінь і навичок за-

безпечує компонент.

30. Навчальна програма — це:

1. Документ, який визначає порядок вивчення навчальних предметів,

кількість годин на їх вивчення; початок та кінець кожної чверті.

2. Документ, у якому перераховані ті предмети, які вивчаються в пев-

ному класі, кількість годин на їх вивчення.

3. Документ, що визначає склад навчальних предметів, які вивчаються

в даному навчальному закладі, їх розподіл, тижневу й річну кіль-

кість годин, що відводяться на кожний навчальний предмет; струк-

туру навчального року.

4. Документ, що визначає зміст і обсяг знань з кожного навчального

предмета, умінь і навичок, які необхідно засвоїти; зміст розділів і

тем з розподілом їх за роками навчання.

31. Принцип побудови навчальної програми, який передбачає повторне ви-

вчення певних розділів —

32. Розташування розділів і тем навчальної програми за роками навчання:

1. Концентричність. 2. Диференціація.

3. Розподіл. 4. Системність.

5. Конкретність

33. Узагальнена система поглядів, переконань та ідеалів, через які людина

виражає своє ставлення до навколишнього природного і соціального се-

редовища:

1. Досвід. 2. Освіта.

3. Переконання. 4. Світогляд.

34. Основна ідея, яка визначає вимоги до змісту, організації і методів на-

вчального процесу —

35. Дидактично обґрунтована система знань, умінь і навичок, які відобра-

жені із відповідної галузі науки для вивчення в навчальному закладі — . .

36. Принцип відбору змісту навчального матеріалу, який передбачає враху-

вання інтересів і потреб учня і використовується педагогами-

неопрограмістами США:

1. Системність. 2. Релевантність.

3. Концентричність. 4. Науковість.

5. Всебічність. 6. Доступність.

37. Один із компонентів змісту навчального матеріалу, який відображає

зовнішні зв’язки та відношення предметів і явищ:

1. Емпіричний. 2. Практичний.

3. Теоретичний.

38. Один із компонентів змісту навчального матеріалу, який передбачає

підтвердження теоретичних знань практикою:

1. Емпіричний. 2. Практичний.

3. Теоретичний.

39. Один із компонентів змісту навчального матеріалу, який передбачає

відображення об’єктів у системі понять і категорій:

1. Емпіричний. 2. Практичний.

3. Теоретичний.

40. Компонент освіти, що характеризується високою мірою засвоєння — .

41. Складова культури розумової праці, яка забезпечується сукупністю

здобутих знань і навичок —

42. Одна із особливостей повноцінних знань, яка має прояв у швидкості

знаходження способів застосування знань в інших умовах:

1. Повнота. 2. Глибина.

3. Оперативність. 4. Гнучкість.

5. Узагальненість. 6. Системність.

7. Усвідомлення.

43. Одна із особливостей повноцінних знань, яка передбачає уміння засто-

совувати знання в стандартних ситуаціях:

1. Повнота. 2. Глибина.

3. Оперативність. 4. Гнучкість.

5. Узагальненість. 6. Системність.

7. Усвідомлення.

44. Одна із особливостей повноцінних знань, яка характеризується кількі-

стю знань про об’єкт, що вивчається:

1. Повнота. 2. Глибина.

3. Оперативність. 4. Гнучкість.

5. Узагальненість. 6. Системність.

7. Усвідомлення.

45. Одна із особливостей повноцінних знань, яка характеризується кількі-

стю усвідомлених істотних зв’язків між їх елементами:

1. Повнота. 2. Глибина.

3. Оперативність. 4. Гнучкість.

5. Узагальненість. 6. Системність.

7. Усвідомлення.

46. Одна із особливостей повноцінних знань, яка передбачає уміння “підво-

дити” конкретні знання під загальні:

1. Повнота. 2. Глибина.

3. Оперативність. 4. Гнучкість.

5. Узагальненість. 6. Системність.

7. Усвідомлення.

47. Одна із особливостей повноцінних знань, яка характеризується вмін-

ням встановлювати зв’язки між їх елементами, визначати шляхи фор-

мування знань:

1. Повнота. 2. Глибина.

3. Оперативність. 4. Гнучкість.

5. Узагальненість. 6. Системність.

7. Усвідомлення.

48. Одна із особливостей повноцінних знань, що характеризується наявні-

стю певної структури знань, яка відповідає структурі наукової теорії:

1. Повнота. 2. Глибина.

3. Оперативність. 4. Гнучкість.

5. Узагальненість. 6. Системність.

7. Усвідомлення.

49. Продукт пізнання людиною предметів і явищ, діяльності, законів при-

роди і суспільства —

50. Сукупність знань, що утворюють систему, в якій факти і закони

пов’язані між собою певними відносинами і взаємно обумовлюють один

одного —

51. Педагогічно обґрунтована система наукових знань і практичних нави-

чок та вмінь, що втілюють основний зміст і методи певної науки — . . .

52. До змісту навчального предмета входять такі основні компоненти:

1. Фактичний матеріал, що відображає ознаки і властивості предметів і

явищ.

2. Узагальнені результати суспільно-історичного пізнання світу — по-

няття, закони, принципи, провідні наукові теорії, етичні й естетичні

ідеали і правові норми.

3.

53. Основна форма знань, що відображає істотні, необхідні ознаки і від-

ношення предметів та явищ:

1. Закон. 2. Закономірність.

3. Теорія. 4. Ідея.

5. Поняття.

54. Теоретична форма знання, що відображає об’єктивні, необхідні зв’язки

явищ і процесів об’єктивної дійсності:

1. Закон. 2. Закономірність.

3. Теорія. 4. Ідея.

5. Поняття.

55. Упорядкованість подій, відносна постійність детермінованих факто-

рів, регулярність зв’язку між певними речами:

1. Поняття. 2. Закон.

3. Закономірність. 4. Теорія.

5. Ідея.

56. Система основних ідей у тій чи інший галузі знання:

1. Поняття. 2. Закон.

3. Закономірність. 4. Теорія.

5. Ідея.

57. Вища форма пізнання зовнішнього світу, яка не тільки відображає

об’єкт, але й спрямована на його перетворення:

1. Поняття. 2. Закон.

3. Закономірність. 4. Теорія.

5. Ідея.

58. Книга, що включає основи наукових знань з певної навчальної дисципліни

у відповідності з цілями навчання, встановленими програмою і вимога-

ми дидактики —

59. Книга, в якій матеріал розширює межі підручника, містить додаткову,

найновішу і довідкову інформацію —

60. Принципи формування змісту навчального матеріалу підручника:

1. Логічний. 2. Психологічний.

3.

61. Принцип формування змісту навчального матеріалу підручника, що пе-

редбачає його розміщення у такий послідовності, в якій він формувався

історично —

62. Принцип формування змісту навчального матеріалу підручника, який

передбачає його розміщення у відповідності до сучасної логічної стру-

ктури відповідної науки —

63. Принцип формування змісту навчального матеріалу підручника, який

передбачає виклад матеріалу з урахуванням пізнавальних можливостей

учнів —

64. Принципи підбору змісту підручника:

1. Науковість. 2. Всебічність.

3. Зв’язок з життям. 4. Доступність.

5.

65. Структура підручника: тексти та

66. Тексти підручника:

1. Основний. 2. Додатковий.

3.

67. Позатекстові компоненти підручника:

1. Апарат організації засвоєння.

2. Ілюстративний матеріал.

3.

68. До апарату організації засвоєння матеріалу підручника належать:

1. Запитання і завдання.

2. Інструктивні матеріали: пам’ятки, зразки розв’язків задач, прикла-

дів.

3. Таблиці.

4.

69. Апарат орієнтування підручника містить:

1. Вступ. 2. Зміст.

3.

70. За характером відображення дійсності тексти в підручнику поділя-

ють на теоретичні й

71. Тексти емпіричного характеру:

1. Факти. 2. Явища.

3. Події. 4. Вправи.

5.

72. Тексти теоретичного характеру містять:

1. Закономірності. 2. Теорії.

3.

73. За провідним методом викладу матеріалу тексти підручника поділя-

ють на:

1. Репродуктивні. 2. Проблемні.

3. 4. Комплексні.

74. Виберіть правильну відповідь. Високоінформативні, структуровані,

зрозумілі учням тексти підручника, які відповідають завданням пояс-

нювально-ілюстративного навчання:

1. Проблемні. 2. Репродуктивні.

3. Програмовані. 4. Комплексні.

75. У підручнику зміст “подається” частинами,

а засвоєння кожного «кроку» інформації перевіряється контрольними

запитаннями.

76. Текст підручника, який містить певні дози інформації, необхідної уч-

ням для розуміння проблеми, а сама проблема визначається логікою

проблемного навчання:

1. Репродуктивний. 2. Проблемний.

3. Програмований. 4. Комплексний.

77. Текст підручника ( форма монологу ), в якому визначено суперечності,

розв’язується проблема, аргументується логіка руху думки:

1. Репродуктивний. 2. Проблемний.

3. Програмований. 4. Комплексний.

78. Тексти підручника, мета яких розширювати, збагачувати знання учнів

з важливих компонентів змісту навчального матеріалу —

79. Всі питання і завдання підручників за ступенем пізнавальної самостій-

ності учнів можна поділити на репродуктивні і

80. Питання і завдання, які вимагають від учнів відтворення знань без іс-

тотних змін —

81. Питання і завдання, які передбачають трансформацію знань, істотні

зміни в структурі засвоєння знань або пошук нових знань —

82. Функція підручника, яка полягає в спонуканні учня до самостійного

розв’язування проблеми —

83. Принцип відбору змісту навчального матеріалу підручника, який перед-

бачає взаємозв’язок з іншими предметами:

1. Науковість. 2. Всебічність.

3. Доступність. 4. Зв’язок з життям.

5. Системність.

84. Принцип відбору змісту навчального матеріалу підручника, який перед-

бачає врахування вікових особливостей учнів:

1. Науковість. 2. Всебічність.

3. Доступність. 4. Зв’язок з життям.

5. Системність.

85. Принцип відбору змісту навчального матеріалу підручника, який перед-

бачає знайомство з новими науковими ідеями:

1. Науковість. 2. Всебічність.

3. Доступність. 4. Зв’язок з життям.

5. Системність.

86. До основних функцій сучасного підручника слід відносити:

1. Освітню. 2. Розвивальну.

3. Виховну. 4

5. Дослідницьку.

87. Функція підручника, яка сприяє розвитку учня, формує його перцептив-

ні, мнемонічні, розумові, мовні та інші здібності —

88. Функція підручника, яка полягає в його здатності впливати на світо-

гляд учня, його моральні, естетичні почуття, ставлення до праці, на-

вчання, формувати й удосконалювати певні риси особистості школяра

—

89. Функція підручника, яка полягає в програмуванні певного типу навчан-

ня, його методів, форм і засобів, способів застосування знань у різних

ситуаціях —

90. Функція підручника, що полягає в забезпечені процесу засвоєння учнями

певного обсягу систематизованих знань стосовно до сучасного рівня

розвитку конкретної науки, формуванні в учнів пізнавальних умінь та

навичок —

91. Які основні положення зафіксовані у навчальному плані?

1. Мета виховання, послідовність вивчення навчальних предметів, пе-

релік навчальних предметів.

2. Мета виховання. послідовність вивчення навчальних предметів,

зміст навчального матеріалу з кожного предмета.

3. Послідовність вивчення навчальних предметів, перелік навчальних

предметів, розрахунок годин на кожен навчальний предмет (на тиж-

день і рік).

4. Зміст навчального матеріалу з кожного предмета, перелік навчаль-

них предметів, розрахунок годин на кожен навчальний предмет.

92. Що являє собою навчальний план?

1. Документ, що визначає зміст навчального матеріалу.

2. Документ, який розкриває зміст навчальних предметів і кількість

годин.

3. Це фактичний матеріал, що вивчатиметься учнями протягом місяця.

4. Це система обов’язкових знань з основ наук про природу і суспільс-

тво.

5. Це державний документ, в якому визначені навчальні предмети, по-

рядок їх вивчення за роками навчання, кількість годин на тиждень і

рік.

93. Яку книгу називають підручником?

1. Книгу для навчання, яка відповідає дидактичним вимогам.

2. Книгу для самостійної роботи учня в домашніх умовах.

3. Книгу для навчання, яка відповідає навчальній програмі з даного

предмету і дидактичним вимогам.

4. Книгу для учня з даного навчального предмета.

5. Книгу для навчання, яка відповідає навчальній програмі.

94. Що являє собою навчальна програма?

1. Це приведені в систему методичні рекомендації.

2. Це система обов’язкових і необов’язкових для вивчення тем.

3. Це державний документ, що визначає зміст і обсяг знань з кожного

навчального предмета, умінь і навичок, які підлягають засвоєнню,

зміст розділів і тем з розподілом їх за роками навчання.

4. Це обсяг знань з кожного предмета.

5. Це перелік предметів, які будуть вивчатись в даному класі.

95. Що слід розуміти під змістом освіти?

1. Це сума знань, які “відбирає” учень для свого розвитку.

2. Це перелік предметів, які вивчаються в школі.

3. Це система науково обґрунтованих знань, навичок, умінь, оволодін-

ня якими забезпечує розвиток духовних, розумових, фізичних сил

учня, формування світогляду, моралі, поведінки, підготовку до кон-

кретної участі в житті, до праці.

4. Це перелік умінь і навичок, якими повинен оволодіти учень.

5. Це знання, які сприяють розвитку логічного мислення дитини.

96. Який документ складається на основі навчального плану?

1. План виховної роботи класного керівника.

2. Річний план роботи школи.

3. Розклад уроків.

4. Тематичний план роботи вчителя.

5. Правильної відповіді немає.

97. Що визначає шкільна програма?

1. Зміст плану роботи класного керівника.

2. Структуру навчального року.

3. Кількість тижневих годин на кожний предмет.

4. Мету і завдання виховання особистості.

5. Зміст навчального матеріалу з кожного навчального предмета.

6. Правильної відповіді немає.

98. Який документ лежить в основі перевірки знань учнів за кожен навча-

льний рік?

1. Підручники. 2. Навчальний план.

3. Поурочні плани вчителя. 4. Навчальна програма.

5. Тематичний план роботи вчителя.

6. Правильної відповіді немає.

99. Поняття, під яким розуміють фактори, що визначають структурні

компоненти змісту освіти та їх взаємозв’язки —

100.Теорія навчання, в основі якої лежить положення про провідну роль

теоретичних знань, дедуктивний шлях побудови та організації навча-

льної діяльності учня —

101.Теорія навчання, згідно якої розумовий розвиток, засвоєння знань, умінь

і навичок здійснюється завдяки інтеріоризації, тобто поетапному пе-

реходу зовнішньої діяльності у внутрішній розумовий план —

102.Доповніть біхевіористичну формулу засвоєння знань: стимул – реакція

–

103.Німецький педагог, автор системи шкільної освіти, яка одержала на-

зву «Вальдорфська школа»:

1. А. Маслоу. 2. Моро.

3. Ф. Кумбс. 4. Р. Штайнер.

5. Ф. Штерн.

104.Сформулюйте звернення дитини до вчителя за М. Монтессорі.

105.Назвіть відсутній у даному переліку компонент змісту освіти:

1. Досвід творчої діяльності.

2. Знання про природу, суспільство, техніку, людину і способи діяль-

ності.

3. Досвід емоційно-ціннісного ставлення до світу, діяльності.

4. 106.Теорія формування змісту освіти, основна мета якої полягає в передачі

учням якомога більшого обсягу знань з різних галузей науки — 107.Теорія формування змісту освіти, яка трактує навчання як засіб роз-

витку здібностей і пізнавальних інтересів учнів — 108.Автор утилітарної концепції змісту освіти —

109.Допишіть один із основних принципів побудови навчальних програм згі-

дно утилітарної концепції:

1. Принцип формування практичних умінь.

2. Принцип проблемного підходу до формування змісту освіти, який

передбачає його подання у вигляді міждисциплінарних систем

знань.

3. Принцип активізації самостійної діяльності учнів.

4. 110.Теорія формування змісту освіти, основна мета якої полягає в тому,

щоб ознайомити учнів із репрезентативними частинами навчального

матеріалу, привчити їх пізнавати ціле шляхом аналізу будь-якого типо-

вого для цієї цілісності уривку — 111.Теорія змісту освіти, в основі якої лежить теза про інтегральний

зв’язок пізнання з діяльністю — 112.Теорія змісту освіти, основна мета якої, полягає в ретельному аналізі

знань, що становлять зміст навчального предмета, а також зв’язків,

які існують між ними —

113.Якими нормативними документами визначається зміст освіти? Вибе-

ріть правильні відповіді.

1. Державним освітнім стандартом.

2. Навчальним планом.

3. Навчальною програмою.

4. Підручниками.

5. Навчальними посібниками.

6. Інструкціями Міністерства освіти і науки.

114.Сформулюйте, на яке запитання відповідає зміст освіти