- •Передмова
- •Правила виконання лабораторних робіт
- •Правила охорони праці, техніки безпеки і протипожежної профілактики при роботі в лабораторії
- •Перша допомога при можливих нещасних випадках у лабораторії
- •Лабораторна робота № 1
- •1. Мета заняття
- •Б) класифікацію забійних тварин.
- •А) скласти технологічні схеми переробки великої рогатої худоби (врх), дрібної рогатої худоби (дрх) та свиней.
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Класифікація забійних тварин
- •5.2 Схеми переробки забійних тварин
- •5.3 Клеймування м’ясних туш
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 2
- •1. Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання до самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Морфологічний склад м`яса
- •5.2 Хімічний склад і поживна цінність м`яса
- •5.3 Органолептичні показники якості м’яса
- •5.4 Товарознавство м`яса
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 3 Тема: технологія обробки субпродуктів
- •Мета заняття
- •Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Технологія обробки субпродуктів
- •5.1.1 М’ясо-кісткові субпродукти
- •5.1.2 М’якотні субпродукти
- •Знежирення
- •6.Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 4
- •1. Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Технологія оброблення кишок
- •- Соління: кишки охолоджують до 6-9°с на повітрі чи у воді. Кухонна сіль для соління повинна бути чистою, сухою, без домішок інших солей.
- •5.2 Дефекти кишок
- •6.Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 5 Тема: технологія виробництва та оцінка якості харчових тваринних жирів
- •1. Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання для самоперевірки
- •Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Характеристика складу та асортимент харчових жирів
- •5.2 Показники якості та фізичні властивості жирів
- •5.3 Вимоги до жиросировини
- •5.4 Технологія харчових тваринних жирів
- •5.4.2 Отримання жиру
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 6
- •Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання до самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 7
- •Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання до самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Загальна технологія кисломолочних напоїв
- •5.3 Сметана
- •5.3.1 Виготовлення сметани традиційним способом.
- •5.3.3 Види сметани
- •5.3 Кисломолочний сир
- •5.3.1 Виробництво сиру традиційним способом
- •5.3.2 Виготовлення сиру роздільним способом
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 8
- •1 Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3 Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Класифікація вершкового масла
- •5.2 Сировина для виробництва масла
- •5.3.3 Промивання масляного зерна
- •5.4 Технологія отримання масла способом перетворення високожирних вершків
- •5.5 Вади вершкового масла
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 9
- •1. Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •Питання до самоперевірки
- •Матеріальне забезпечення
- •Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Класифікація сирів
- •Статья I.Другий – масова доля жиру у сухий речовині сиру – поділяються на високожирні (більш 60 %), повножирні (45-60 %), напівжирні (25-45 %), низькожирні (10-25 %), та знежирені (менш 10 %).
- •5.2 Технологія виробництва сичужних сирів
- •5.2.1 Підготування молока:
- •5.2.2 Приготування сирної суміші
- •5.2.3 Згортання молока
- •5.2.4 Обробка сирної маси
- •5.2.5 Формування та пресування сирної маси
- •5.2.6. Соління сиру
- •5.2.7 Дозрівання сирів
- •5.2.8 Обробка та зберігання зрілого сиру
- •5.2.9 Пакування, зберігання сиру
- •5.3 Виробництво кисломолочних сирів
- •5.4 Технологія виготовлення плавлених сирів
- •Приготування сирної суміші
- •5.4.2 Плавлення, охолодження та фасування сирної маси
- •5.5 Вади сирів
- •5.5.1 Вади смаку та запаху
- •5.5.4 Вади кольору та зовнішнього вигляду
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
5.1 Класифікація забійних тварин
5.1.1 Велику рогату худобу за статтю і віком розділяють на чотири групи:
1) некастровані бугаї, яких відокремлюють і розміщують в індивідуальні загони;
2) доросла худоба (воли, корови, телиці і нетелі, старші за 3 роки);
3) молодняк (бички, бички-кастрати, телиці, корови-первістки у віці від 3 місяців до 3 років);
4) телята, віком від 14 днів до 3 місяців.
Вік худоби визначають за станом зубів або по рогах.
За вгодованістю дорослу велику рогату худобу і молодняк поділяють на три категорії: вищу, середню, нижче середньої; бугаїв і телят – на першу і другу.
Середня жива маса однієї голови ВРХ – 300-500 кг.
5.1.2 Свиней у залежності від живої маси, віку і товщини шпику підрозділяють на п'ять категорій:
1 – молодняк беконних свиней віком до 8 місяців;
2 – молодняк м'ясних свиней, молоді свині–підсвинки, перевірені матки;
3 – свині жирні;
4 – кабани і свиноматки;
5 – поросята–молочники.
Середня жива вага однієї голови свиней – 90-150 кг.
5.1.3 Дрібна рогата худоба за вгодованістю ділиться на велику, середню, нижче середньої категорії.
Середня жива вага однієї голови ДРХ – 25-40 кг.
5.2 Схеми переробки забійних тварин
На підприємствах м'ясної промисловості худобу переробляють з дотриманням "Правил ветеринарно-санітарної експертизи м'яса і м'ясних продуктів".
Забій худоби і розбирання туш здійснюють відповідно до схеми технологічних процесів на потоково-механізованих лініях (рис. 1-3).
Рисунок 1 – Технологічна схема переробки великої рогатої худоби (ВРХ)
Рисунок 2 – Технологічна схема переробки дрібної рогатої худоби (ДРХ)
Рисунок 3 – Технологічна схема переробки свиней:
із
зніманням шкури;
із
зніманням крупону;
у
шкурі
5.3 Клеймування м’ясних туш
М’ясо туш, півтуш, четвертин клеймують лікарі ветеринарної медицини після проведення ветсанекспертизи. У центрі кожного клейма (рис. 4) має бути три пари цифр: перша – означає порядковий номер АР Крим, області, міст Київа і Севастополя; друга – порядковий номер району; третя – порядковий номер підприємства.
Рисунок 4 – Зразки клейм для м’ясних туш:
а – клейма для тварин усіх видів; б – клейма для птиці, кролів та нутрій; в – клейма та штампи для м’яса і субпродуктів тварин (для лабораторій ветсанекспертизи на ринках); г – штампи для м’яса і субпродуктів, що підлягають знезараженню; д – додаткові штампи; е – додаткові штампи для м’яса диких тварин; є – клейма для переклеймування м’яса тварин усіх видів
Залежно від угодованості яловичину клеймують: 1 категорії – круглим клеймом; 2 категорії – квадратним клеймом; худу – трикутним клеймом.
Свинину 1 категорії клеймують круглим клеймом; 2 – квадратним; 3 – овальним; 4 – ромбоподібним; 5 – круглим. Свинину, яка не відповідає вимогам стандарту за показниками категорії якості, клеймують трикутним клеймом. Для клеймування туш кнурів використовують штамп «Кнур ПП». До туш поросят до задньої ніжки шпагатом прив’язують бірку з відбитком круглого клейма і штампа літери «М».
Баранину і козлятину 1 категорії клеймують круглим клеймом; 2 категорії – квадратним; худу – трикутним.
