- •Передмова
- •Правила виконання лабораторних робіт
- •Правила охорони праці, техніки безпеки і протипожежної профілактики при роботі в лабораторії
- •Перша допомога при можливих нещасних випадках у лабораторії
- •Лабораторна робота № 1
- •1. Мета заняття
- •Б) класифікацію забійних тварин.
- •А) скласти технологічні схеми переробки великої рогатої худоби (врх), дрібної рогатої худоби (дрх) та свиней.
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Класифікація забійних тварин
- •5.2 Схеми переробки забійних тварин
- •5.3 Клеймування м’ясних туш
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 2
- •1. Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання до самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Морфологічний склад м`яса
- •5.2 Хімічний склад і поживна цінність м`яса
- •5.3 Органолептичні показники якості м’яса
- •5.4 Товарознавство м`яса
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 3 Тема: технологія обробки субпродуктів
- •Мета заняття
- •Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Технологія обробки субпродуктів
- •5.1.1 М’ясо-кісткові субпродукти
- •5.1.2 М’якотні субпродукти
- •Знежирення
- •6.Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 4
- •1. Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Технологія оброблення кишок
- •- Соління: кишки охолоджують до 6-9°с на повітрі чи у воді. Кухонна сіль для соління повинна бути чистою, сухою, без домішок інших солей.
- •5.2 Дефекти кишок
- •6.Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 5 Тема: технологія виробництва та оцінка якості харчових тваринних жирів
- •1. Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання для самоперевірки
- •Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Характеристика складу та асортимент харчових жирів
- •5.2 Показники якості та фізичні властивості жирів
- •5.3 Вимоги до жиросировини
- •5.4 Технологія харчових тваринних жирів
- •5.4.2 Отримання жиру
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 6
- •Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання до самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 7
- •Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання до самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Загальна технологія кисломолочних напоїв
- •5.3 Сметана
- •5.3.1 Виготовлення сметани традиційним способом.
- •5.3.3 Види сметани
- •5.3 Кисломолочний сир
- •5.3.1 Виробництво сиру традиційним способом
- •5.3.2 Виготовлення сиру роздільним способом
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 8
- •1 Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3 Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Класифікація вершкового масла
- •5.2 Сировина для виробництва масла
- •5.3.3 Промивання масляного зерна
- •5.4 Технологія отримання масла способом перетворення високожирних вершків
- •5.5 Вади вершкового масла
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 9
- •1. Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •Питання до самоперевірки
- •Матеріальне забезпечення
- •Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Класифікація сирів
- •Статья I.Другий – масова доля жиру у сухий речовині сиру – поділяються на високожирні (більш 60 %), повножирні (45-60 %), напівжирні (25-45 %), низькожирні (10-25 %), та знежирені (менш 10 %).
- •5.2 Технологія виробництва сичужних сирів
- •5.2.1 Підготування молока:
- •5.2.2 Приготування сирної суміші
- •5.2.3 Згортання молока
- •5.2.4 Обробка сирної маси
- •5.2.5 Формування та пресування сирної маси
- •5.2.6. Соління сиру
- •5.2.7 Дозрівання сирів
- •5.2.8 Обробка та зберігання зрілого сиру
- •5.2.9 Пакування, зберігання сиру
- •5.3 Виробництво кисломолочних сирів
- •5.4 Технологія виготовлення плавлених сирів
- •Приготування сирної суміші
- •5.4.2 Плавлення, охолодження та фасування сирної маси
- •5.5 Вади сирів
- •5.5.1 Вади смаку та запаху
- •5.5.4 Вади кольору та зовнішнього вигляду
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
5.3.3 Види сметани
Асортимент та основні показники сметани наведені у додатку Г, табл. Г.2.
Дієтична сметана 10% жирності призначена для вживання в якості дієтичного кисломолочного продукту підвищеної жирності. Вершки для виготовлення цієї сметани отримують на заводах, до них висувають підвищені вимоги по бактеріальній чистоті та свіжості.
Оскільки сметана виробляється без білкових наповнювачів, то для забезпечення достатньо густої консистенції масова доля СЗМЗ повинна бути в вершках не менш 7,8 %.
Продукт можна виготовляти термостатним і резервуарним способами, перевагу віддають термостатному, який забезпечує отримання достатньо щільної стабільної консистенції навіть у весняний період, коли спостерігається дефіцит білка в сировині.
Закваску для цієї сметани рекомендують складати з гетероферментативної мікрофлори, яка здатна синтезувати вітаміни. Для отримання більш густої і щільної консистенції можна використовувати закваску комбіновану з культур мезофільних і термофільних монокислих стрептококів у відношенні 4:1, температуру сквашування тому встановлюють підвищену – 28-32°С. Сквашування до отримання згустку кислотністю 65-70°Т триває 6-12 год, дозрівання при 0-6°С. Термін реалізації складає не більш 48 год.
Сметана 15 % жирності виробляється за такою самою технологією, як і дієтична сметана. Вона відрізняється від останньої тим, що для отримання більш щільної консистенції допускається внесення у заквашені вершки розчину сичужного ферменту, харчового пепсину або ферментного препарату в кількості 0,001-0,01 г на 1 т вершків. Строк реалізації сметани не більш 72 год.
Сметана з наповнювачами об'єднує кілька видів: білково-діетична 7-10 % жирності, сметана 15 % жирності. В якості наповнювача білка використовують знежирене сухе молоко або згущене, харчові казеїнати тощо. Підвищений вміст повноцінних білків підвищує біологічну цінність сметани, покращує структурно-механічні якості консистенцій, стимулює розвиток молочнокислих бактерій, більш продукує ароматичні речовини.
Технологія цієї сметани відрізняється тим, що у вершки перед їх гомогенізацією і пастеризацією вводять попередньо підготовлений наповнювач. Для цього сухий наповнювач розчиняють в молоці або вершках за температури 40-60°С при інтенсивному перемішуванні. Рідкі і в'язкі добавки перед внесенням добре перемішують з молоком, що передбачене для нормалізації вершків, при температурі 40-60°С. Далі технологія звичайна.
Сметану з відновлених вершків виготовляють в період недостатку сировини, а також в районах Крайньої Півночі. Спочатку звичайним чином з сухого цільного або знежиреного молока отримують відновлене, а потім в ньому емульгують пластичні вершки, або вершкове масло, перед змішуванням їх розрізають і розплавляють у плавителі. Далі технологія традиційна.
5.3 Кисломолочний сир
С и р – це білковий кисломолочний продукт, виготовлений сквашуванням пастеризованого нормалізованого цільного або віяного молока з наступним відділенням із згустку частини сироватки і відпресовуванням білкової маси.
В залежності від масової долі жиру кисломолочний сир буває жирний, напівжирний і знежирений. Асортимент та основні показники сиру наведені у додатку Г, табл. Г.3.
Сир має кисломолочний смак і запах; для першого ґатунку допускається слабо виражений присмак кормів, тари, незначної гіркоти. Консистенція ніжна, однорідна: для жирного сиру першого ґатунку допускається незначна рихлуватість, для знежиреного – розсипчаста, з незначним виділенням сироватки. Колір білий, з трошки жовтуватим відтінком, рівномірний по всій масі.
Значний вміст у сирі жиру і повноцінних білків обумовлює його високу харчову і біологічну цінність. Крім цього, до складу сиру входить значна кількість мінеральних речовин (кальцій, фосфор, залізо, магній та ін.), необхідні для нормальної життєдіяльності серця, центральної нервової системи, мозку, для утворення кісткової тканини і обміну речовин.
