- •Передмова
- •Правила виконання лабораторних робіт
- •Правила охорони праці, техніки безпеки і протипожежної профілактики при роботі в лабораторії
- •Перша допомога при можливих нещасних випадках у лабораторії
- •Лабораторна робота № 1
- •1. Мета заняття
- •Б) класифікацію забійних тварин.
- •А) скласти технологічні схеми переробки великої рогатої худоби (врх), дрібної рогатої худоби (дрх) та свиней.
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Класифікація забійних тварин
- •5.2 Схеми переробки забійних тварин
- •5.3 Клеймування м’ясних туш
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 2
- •1. Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання до самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Морфологічний склад м`яса
- •5.2 Хімічний склад і поживна цінність м`яса
- •5.3 Органолептичні показники якості м’яса
- •5.4 Товарознавство м`яса
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 3 Тема: технологія обробки субпродуктів
- •Мета заняття
- •Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Технологія обробки субпродуктів
- •5.1.1 М’ясо-кісткові субпродукти
- •5.1.2 М’якотні субпродукти
- •Знежирення
- •6.Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 4
- •1. Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Технологія оброблення кишок
- •- Соління: кишки охолоджують до 6-9°с на повітрі чи у воді. Кухонна сіль для соління повинна бути чистою, сухою, без домішок інших солей.
- •5.2 Дефекти кишок
- •6.Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 5 Тема: технологія виробництва та оцінка якості харчових тваринних жирів
- •1. Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання для самоперевірки
- •Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Характеристика складу та асортимент харчових жирів
- •5.2 Показники якості та фізичні властивості жирів
- •5.3 Вимоги до жиросировини
- •5.4 Технологія харчових тваринних жирів
- •5.4.2 Отримання жиру
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 6
- •Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання до самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 7
- •Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання до самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Загальна технологія кисломолочних напоїв
- •5.3 Сметана
- •5.3.1 Виготовлення сметани традиційним способом.
- •5.3.3 Види сметани
- •5.3 Кисломолочний сир
- •5.3.1 Виробництво сиру традиційним способом
- •5.3.2 Виготовлення сиру роздільним способом
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 8
- •1 Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3 Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Класифікація вершкового масла
- •5.2 Сировина для виробництва масла
- •5.3.3 Промивання масляного зерна
- •5.4 Технологія отримання масла способом перетворення високожирних вершків
- •5.5 Вади вершкового масла
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 9
- •1. Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •Питання до самоперевірки
- •Матеріальне забезпечення
- •Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Класифікація сирів
- •Статья I.Другий – масова доля жиру у сухий речовині сиру – поділяються на високожирні (більш 60 %), повножирні (45-60 %), напівжирні (25-45 %), низькожирні (10-25 %), та знежирені (менш 10 %).
- •5.2 Технологія виробництва сичужних сирів
- •5.2.1 Підготування молока:
- •5.2.2 Приготування сирної суміші
- •5.2.3 Згортання молока
- •5.2.4 Обробка сирної маси
- •5.2.5 Формування та пресування сирної маси
- •5.2.6. Соління сиру
- •5.2.7 Дозрівання сирів
- •5.2.8 Обробка та зберігання зрілого сиру
- •5.2.9 Пакування, зберігання сиру
- •5.3 Виробництво кисломолочних сирів
- •5.4 Технологія виготовлення плавлених сирів
- •Приготування сирної суміші
- •5.4.2 Плавлення, охолодження та фасування сирної маси
- •5.5 Вади сирів
- •5.5.1 Вади смаку та запаху
- •5.5.4 Вади кольору та зовнішнього вигляду
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
Знежирення
¯
Звільнення від вмісту
¯
Кінцеве знежи- ¬ Промивання від залишків вмісту ® Збір слизо-
рення яловичих ¯ вої оболон-
і баранячих Шпарка ки яловичих
рубців ¯ і свинячих
Очищення від слизової оболонки шлунків
¯ для медичних
Охолодження цілей
¯
Видалення темних плям і залишків
слизової оболонки
¯
Відправка до холодильнику
Рисунок 10 – Технологічна схема обробки слизових субпродуктів
Рубці разом з сіткою, книжкою, сичугом, а також свинячі шлунки, після зачистки залишків жиру з поверхні, направляють на шпарку і очищення від слизової та серозної оболонки, які проводять у центрифугах (вода температурою 65-68°С, протягом 7-10 хв).
При використанні слизової оболонки сичугів і свинячих шлунків для виготовлення ферментних препаратів, субпродукти промивають холодною водою температурою 25°С і вручну зрізують слизову оболонку.
Після очистки в центрифузі субпродукти охолоджують і промивають у ваннах з проточною водою, потім очищують від темних плям та залишків серозної і слизової оболонок та направляють до холодильнику.
5.1.4 Шерстні субпродукти. Обробка шерстних субпродуктів включає промивку, шпарку, відділення волосяного покрову, обпалення, очистку від нагару і промивку. При обробці путового суглобу, свинячих ніжок роговий черевик відділяють після шпарки і видаляють волосся (щетину).
Шпарку проводять у центрифугах при температурі води для яловичих субпродуктів 67-68°С, для свинячих – 65-68°С, для баранячих голів – 65-67°С. За температури, вище вказаних, може статися зашпарка. У цьому випадку волосся висмикується зі зусиллям чи ламається, а корені волосся залишаються у дермі. Вуха і губи рекомендується обробляти разом з кістковими шерстними субпродуктами.
При обпаленні волосся субпродукти покриваються кіптявою, тому перед обпаленням їх рекомендується підсушувати. Для цього використовують тепло газів, які відходять після обпалення. Обпалення субпродуктів виконують у печах з температурою в зоні обпалення 800-850°С, у зоні сушіння – 300-450°С. Тривалість 2-3 хв. Для шпарки і очистки від нагару застосовують центрифуги.
Обробка свинячих голів. Обробка свинячих голів на великих підприємствах реалізована в спеціалізованих агрегатах, які складаються з шпарильного чану, шкребмашини, обпалювальної печі і полірувальної машини.
По мірі пересування голів виконується шпарка (вода t = 65-68°С, τ = 6- 7 хв), видалення щетини і епідермісу (при t = 300-350°С, τ = 30-45 с), кінцеве очищення (τ = 2-3 хв при зрошенні холодною водою) і промивання.
Відділення вух
¯
Шпарка
¯
Очищення голів
¯
Розрубування голів
¯
Добування мозку
Рисунок 11 – Технологічна схема обробки свинячих голів
Оброблені голови знімають зі штирів і направляють на розруб для добування мозку. Принцип такий же, як і при розрубуванні голів великої рогатої худоби.
Обробка голів дрібної рогатої худоби. Обробку голів дрібної рогатої худоби виконують наступним чином:
с п о с і б: відділення рогів, язика; шпарка; очищення від шерсті; обпалення; очищення голів; розруб голів; добування мозку.
с п о с і б: відділення рогів, язика; зняття шкури.
Процес шпарки і очистки виконується у центрифузі при температурі води 65-67°С, протягом 5-7 хв. Обпалення при температурі полум’я 800-850°С, τ = 1,5-2 хв. Очистка проводиться в центрифузі (τ = 2-3 хв при температурі води 10-12°С). При направленні голів у цех технічних фабрикатів, їх обробляють без шпарки, обпалення і очищення.
Ветеринарно-санітарний контроль проводиться по ходу обробки субпродуктів, починаючи з надходження сировини до направлення в холодильник.
