- •Передмова
- •Правила виконання лабораторних робіт
- •Правила охорони праці, техніки безпеки і протипожежної профілактики при роботі в лабораторії
- •Перша допомога при можливих нещасних випадках у лабораторії
- •Лабораторна робота № 1
- •1. Мета заняття
- •Б) класифікацію забійних тварин.
- •А) скласти технологічні схеми переробки великої рогатої худоби (врх), дрібної рогатої худоби (дрх) та свиней.
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Класифікація забійних тварин
- •5.2 Схеми переробки забійних тварин
- •5.3 Клеймування м’ясних туш
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 2
- •1. Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання до самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Морфологічний склад м`яса
- •5.2 Хімічний склад і поживна цінність м`яса
- •5.3 Органолептичні показники якості м’яса
- •5.4 Товарознавство м`яса
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 3 Тема: технологія обробки субпродуктів
- •Мета заняття
- •Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Технологія обробки субпродуктів
- •5.1.1 М’ясо-кісткові субпродукти
- •5.1.2 М’якотні субпродукти
- •Знежирення
- •6.Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 4
- •1. Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Технологія оброблення кишок
- •- Соління: кишки охолоджують до 6-9°с на повітрі чи у воді. Кухонна сіль для соління повинна бути чистою, сухою, без домішок інших солей.
- •5.2 Дефекти кишок
- •6.Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 5 Тема: технологія виробництва та оцінка якості харчових тваринних жирів
- •1. Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання для самоперевірки
- •Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Характеристика складу та асортимент харчових жирів
- •5.2 Показники якості та фізичні властивості жирів
- •5.3 Вимоги до жиросировини
- •5.4 Технологія харчових тваринних жирів
- •5.4.2 Отримання жиру
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 6
- •Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання до самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 7
- •Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання до самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Загальна технологія кисломолочних напоїв
- •5.3 Сметана
- •5.3.1 Виготовлення сметани традиційним способом.
- •5.3.3 Види сметани
- •5.3 Кисломолочний сир
- •5.3.1 Виробництво сиру традиційним способом
- •5.3.2 Виготовлення сиру роздільним способом
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 8
- •1 Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3 Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Класифікація вершкового масла
- •5.2 Сировина для виробництва масла
- •5.3.3 Промивання масляного зерна
- •5.4 Технологія отримання масла способом перетворення високожирних вершків
- •5.5 Вади вершкового масла
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 9
- •1. Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •Питання до самоперевірки
- •Матеріальне забезпечення
- •Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Класифікація сирів
- •Статья I.Другий – масова доля жиру у сухий речовині сиру – поділяються на високожирні (більш 60 %), повножирні (45-60 %), напівжирні (25-45 %), низькожирні (10-25 %), та знежирені (менш 10 %).
- •5.2 Технологія виробництва сичужних сирів
- •5.2.1 Підготування молока:
- •5.2.2 Приготування сирної суміші
- •5.2.3 Згортання молока
- •5.2.4 Обробка сирної маси
- •5.2.5 Формування та пресування сирної маси
- •5.2.6. Соління сиру
- •5.2.7 Дозрівання сирів
- •5.2.8 Обробка та зберігання зрілого сиру
- •5.2.9 Пакування, зберігання сиру
- •5.3 Виробництво кисломолочних сирів
- •5.4 Технологія виготовлення плавлених сирів
- •Приготування сирної суміші
- •5.4.2 Плавлення, охолодження та фасування сирної маси
- •5.5 Вади сирів
- •5.5.1 Вади смаку та запаху
- •5.5.4 Вади кольору та зовнішнього вигляду
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
5.2.3 Згортання молока
Виробництво усіх видів сирів засновано на коагуляції казеїну. Якщо молоко після пастеризації було охолоджене, то перед заквашуванням його підігрівають до температури 32-33˚С, потім додають бактеріальну закваску, CaCl2, фарбу, селітру та сичужний фермент та ретельно перемішують.
Температура у приміщенні для згортання молока повинна бути не нижче 15˚С. Готовність згустку встановлюється за консистенцією та кислотністю. Нормальний згусток повинен мати вигляд кислого молока з певною щільністю та пружністю.
5.2.4 Обробка сирної маси
Мета: видалити 9/10 часток сироватки, утворити оптимальні умови для мікробіологічних та біохімічних процесів як у сирному згустку так і у молодому сирі.
Отриманий згусток розрізають на кубики. Готове зерно повинно мати діаметр 4-5 мм. Процес розрізання згустку і його перемішування називається постановкою зерна. При розрізанні згустку та перемішуванні маси частина сироватки відходить, та чим дрібніше згусток, тим більше виділяється сироватки. Коли згусток подрібнено до зерна потрібного розміру, починають, так зване, вимішування зерна, тобто його обсушування та видалення з нього зайвої вологи.
Для обсушування зерна масу нагрівають до температури 35-50˚С. Потім зерно вимішують (обсушують) протягом 15-25 хв. Для перевірки готовності сирного зерна з ванни беруть його частку та стискають. Якщо при розтиранні отримана кулька знову розпадається на окремі зерна, то воно вважається готовим, перемішування припиняють та дають зерну осісти на дно, залишаючи його у такому стані 10-15 хв.
5.2.5 Формування та пресування сирної маси
У процесі формування та пресування окремі сирні зерна поєднуються у єдину масу, сиру надається певна форма та щільність, видаляються залишки сироватки. Деякі сири формують у ваннах, а потім пресують. Інші сири готують шляхом перекачування сирної маси разом із сироваткою у форми. Сирна маса пресується у формах під своєю вагою. Такі сири називають такими, що самопресуються. Форми перевертають 3-4 рази через кожні 5-10 хв. Щоб сири при формовці не охолоджувались їх поливають гарячою водою або сироваткою. Після формування сири загортають у тонкі, міцні серветки та поміщають знов у форми та пресують ще 15 хв. Після цього розпресовують та витягають із форми.
5.2.6. Соління сиру
Сіль не тільки покращує смакові якості сиру, але і регулює фізико-хімічні процеси у продукті.
Для соління використовують як суху сіль, так і розсіл. Суху соль використовують для сирів, дозріваючих у повітряному середовищі у формах у перші 1-2 доби, щоб уникнути деформації. Сири з гладкою поверхнею солять сіллю (сіль, замочена невеликою кількістю води), а усі інші сухою сіллю.
Після попереднього соління усі сири занурюють у розсіл та витримують у ньому певний час у залежності від виду сиру. Концентрація розсолу від 13 до 24 %. Тривалість соління 5-10 діб.
Для посолу сиру звичайно використовують приміщення з басейнами, наповненими розсолом. Температура у приміщеннях повинна бути 8-12˚С, відносна вологість 92-96 %. У солильних камерах крім басейнів установлюють спеціальні стелажі для обсушування сирів після виймання їх із розсолу. У залежності від виду, сири витримують на стелажах від 2 до 15 діб.
