- •Передмова
- •Правила виконання лабораторних робіт
- •Правила охорони праці, техніки безпеки і протипожежної профілактики при роботі в лабораторії
- •Перша допомога при можливих нещасних випадках у лабораторії
- •Лабораторна робота № 1
- •1. Мета заняття
- •Б) класифікацію забійних тварин.
- •А) скласти технологічні схеми переробки великої рогатої худоби (врх), дрібної рогатої худоби (дрх) та свиней.
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Класифікація забійних тварин
- •5.2 Схеми переробки забійних тварин
- •5.3 Клеймування м’ясних туш
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 2
- •1. Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання до самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Морфологічний склад м`яса
- •5.2 Хімічний склад і поживна цінність м`яса
- •5.3 Органолептичні показники якості м’яса
- •5.4 Товарознавство м`яса
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 3 Тема: технологія обробки субпродуктів
- •Мета заняття
- •Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Технологія обробки субпродуктів
- •5.1.1 М’ясо-кісткові субпродукти
- •5.1.2 М’якотні субпродукти
- •Знежирення
- •6.Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 4
- •1. Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Технологія оброблення кишок
- •- Соління: кишки охолоджують до 6-9°с на повітрі чи у воді. Кухонна сіль для соління повинна бути чистою, сухою, без домішок інших солей.
- •5.2 Дефекти кишок
- •6.Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 5 Тема: технологія виробництва та оцінка якості харчових тваринних жирів
- •1. Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання для самоперевірки
- •Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Характеристика складу та асортимент харчових жирів
- •5.2 Показники якості та фізичні властивості жирів
- •5.3 Вимоги до жиросировини
- •5.4 Технологія харчових тваринних жирів
- •5.4.2 Отримання жиру
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 6
- •Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання до самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 7
- •Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання до самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Загальна технологія кисломолочних напоїв
- •5.3 Сметана
- •5.3.1 Виготовлення сметани традиційним способом.
- •5.3.3 Види сметани
- •5.3 Кисломолочний сир
- •5.3.1 Виробництво сиру традиційним способом
- •5.3.2 Виготовлення сиру роздільним способом
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 8
- •1 Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3 Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Класифікація вершкового масла
- •5.2 Сировина для виробництва масла
- •5.3.3 Промивання масляного зерна
- •5.4 Технологія отримання масла способом перетворення високожирних вершків
- •5.5 Вади вершкового масла
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 9
- •1. Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •Питання до самоперевірки
- •Матеріальне забезпечення
- •Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Класифікація сирів
- •Статья I.Другий – масова доля жиру у сухий речовині сиру – поділяються на високожирні (більш 60 %), повножирні (45-60 %), напівжирні (25-45 %), низькожирні (10-25 %), та знежирені (менш 10 %).
- •5.2 Технологія виробництва сичужних сирів
- •5.2.1 Підготування молока:
- •5.2.2 Приготування сирної суміші
- •5.2.3 Згортання молока
- •5.2.4 Обробка сирної маси
- •5.2.5 Формування та пресування сирної маси
- •5.2.6. Соління сиру
- •5.2.7 Дозрівання сирів
- •5.2.8 Обробка та зберігання зрілого сиру
- •5.2.9 Пакування, зберігання сиру
- •5.3 Виробництво кисломолочних сирів
- •5.4 Технологія виготовлення плавлених сирів
- •Приготування сирної суміші
- •5.4.2 Плавлення, охолодження та фасування сирної маси
- •5.5 Вади сирів
- •5.5.1 Вади смаку та запаху
- •5.5.4 Вади кольору та зовнішнього вигляду
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
5.3 Сметана
Сметану виробляють заквашуванням пастеризованих вершків чистими культурами молочнокислих бактерій з послідуючим дозріванням отриманого згустку.
Серед інших кисломолочних продуктів сметана виділяється високими харчовими якостями. Завдяки змінам, що відбуваються з білковою частиною в процесі заквашування, сметана засвоюється організмом швидше і легше, ніж вершки відповідної жирності. В ній вміщуються всі вітаміни, що знаходяться в молоці, причому жиророзчинних А і В – в декілька разів більше. Деякі молочнокислі бактерії в процесі заквашування сметани здатні синтезувати вітаміни групи В, тому в сметані в порівнянні з молоком вищий також вміст цих вітамінів.
Сметана користується великим споживчим попитом у населення, її використовують при виготовленні різних страв, приправ, а також для безпосереднього вживання в страву. Сметана – російський продукт і довгі роки виготовлялась тільки в цій країні. В інших країнах вона випускається під назвою "російські вершки, "кислі вершки", "вершки для салатів".
Сметана має чистий кисломолочний смак з вираженим присмаком та запахом, що відповідають пастеризованому продукту. Консистенція її однорідна, в міру густа, без крупинок жиру й білку. Колір білий з кремовим відтінком.
Виготовляють сметану з натуральних свіжих вершків різної жирності з кислотністю плазми не вище 24˚Т. Можна виготовляти сметану з відновлених вершків на основі сухого молока, сухих вершків, вершкового масла.
5.3.1 Виготовлення сметани традиційним способом.
Сметану виготовляють термостатним і резервуарним способами, за традиційною схемою (рис. 17) і з попереднім дозріванням вершків перед сквашуванням. В теперішній час сметану виробляють переважно більш економічним резервуарним способом. Однак внаслідок механічних дій на згусток сметани при розмішуванні і наступній операції фасування відбувається помітне руйнування його структури, що розріджує продукт, змінюючи його структурно-в’язкісні показники.
Для одержання однорідної і густої сметани, яка міцно утримує вологу, вершки перед заквашуванням необхідно гомогенізувати. В негомогенізованих вершках жирові кульки розподіляються неупорядковано в білковій структурі гелю, в гомогенізованих – рівномірно.
При гомогенізації відбувається диспергування не тільки жирових кульок, а й значні зміни в структурі і складі їх оболонок, різко збільшується (в 4-5 разів) сумарна поверхня кульок, відбувається додаткове зв'язування води зі знов утвореними оболонками жирових кульок. Все це призводить до підвищення в'язкості гомогенізованих вершків.
Чим вище концентрація жиру в сметані, тим нижче тиск оптимального режиму гомогенізації. Сметана, виготовлена при оптимальних режимах гомогенізації вершків, має найбільш високі показники густини, пластичності, структурно-механічних якостей, згусток міцно утримує вологу.
Рисунок 17 – Технологічний процес виробництва сметани
Технологічна інструкція рекомендує спочатку проводити гомогенізацію, а потім пастеризацію, щоб забезпечити високий санітарно-гігієнічний стан вершків. Вибір послідовності операції гомогенізації і пастеризації залежить від якості початкової сировини, санітарно-гігієнічних умов виробництва і обладнання, яке використовується. Тривалість зберігання сметани при температурі не вище 8°С становить не більш 72 год.
5.3.2 Виробництво сметани з попередньою низькотемпературною обробкою вершків. Технологічний цикл виробництва сметани довгий (36 год) і вимагає великих витрат енергії та виробничих площ. Заміна тривалого процесу фізичного дозрівання сметани з попередньою термомеханічною обробкою вершків перед сквашуванням в потоці дозволяє скоротити процеси фізичного дозрівання і заквашування, чим зменшити цикл виробництва майже вдвічі, а також значно покращити консистенцію продукту і її стабільність.
Вершки після пастеризації негайно охолоджують до 2-8°С і витримують за такої температури 1,5-2 год у тарі, де вони будуть сквашуватися. Після визрівання та термомеханічної обробки вершки підігрівають до температури сквашування (25-27°С). Далі все роблять так само, як і при виробництві сметани із застосуванням гомогенізації.
Сметана за традиційною технологією після перемішування розріджується і не відновлює свою структуру не залежно від тривалості витримки.
Виготовлена з попередньою термомеханічною обробкою вершків, сметана після перемішування має високу якість, її загущення відбувається протягом 0,5-1 год. Це пов'язано з тим, що до білкової структури сметани входить максимально затверділий та рівномірно розподілений жир, що зміцнює згусток, який має достатню термостійкість і не розплавлюється при перемішуванні.
Виробництво сметани з термомеханічною обробкою і підготовкою вершків менш енергоємне і менш тривале, забезпечує отримання продукту більш густої, щільної і стабільної консистенції в порівнянні з традиційною технологією.
