Методичні рекомендації для розв’язання розрахункового завдання

Розв’язання завдання вимагає застосування методики складання проектованого фінансового звіту, результат дає змогу попередньо оцінити прогнозований фінансовий результат та визначити потреби у зовнішньому фінансуванні бізнесу на наступні часові періоди.

Процес підготовки проектованих звітів складається з таких етапів:

• прогноз продажу;

• прогноз звіту про прибуток;

• прогнозування балансу;

• утворення додатково необхідних фондів;

• фінансування «зворотного оживлення».

Етап 1. Прогноз продажу.

Прогнозування такого показника як дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) є операцією ключовою і, певною мірою, визначальною для підготовки проектованих фінансових звітів у цілому – прогноз обсягу реалізації є відправною точкою для розрахунку показників звіту про фінансові результати та балансу. Реалізація етапу базується на трендовому аналізі (3–5 років).

Етап 2. Прогноз звіту про прибуток.

Другим етапом є підготовка проектованого звіту про фінансові результати, що обумовлено необхідністю розрахунку суми нерозподіленого прибутку, який залишається у розпорядженні підприємства і може бути реінвестований у виробництво, тобто спрямований на покриття майбутніх фінансових потреб. Це має співвіднести операцій­ні витрати, ставки податку на прибуток, відсоткові платежі й сплачувані дивіденди.

Кожна стаття звіту про фінансові результати збільшується або зменшується відповідно до концепції складання прогнозу – в нашому випадку на основі відсотка зростання (зменшення) обсягу реалізації продукції (так званий метод відсотка від продажу).

Слід звернути увагу на те, що проектований і звичайний звіти про фінансові результати далеко неідентичні.

Етап 3. Прогнозування балансу.

Процедура базується на таких положеннях:

• вищий рівень продажу необхідно зміцнювати вищим рівнем активів;

• деяке зростання активів може бути профінансоване внаслідок автоматичного збільшення кредиторських рахунків, рахунків накопичених платежів і за допомогою нерозподілених при­бутків;

• нестача має фінансуватися із зовнішніх джерел шляхом отримання по­зичок чи продажу звичайних акцій нового випуску.

Етап 4. Утворення додатково необхідних фондів.

Оскільки різні статті в активі балансу, з одного боку, і пасиві, з іншого, можуть змінюватися в процесі прогнозування по-різному, то проектований баланс майже завжди виявляється порушеним.

У випадку, якщо в проектованому балансі актив перевищує пасив, різниця між ними являє собою так звані додатково необхідні фонди (ДНФ). Ця сума показує потребу у додатковому фінансуванні або за рахунок збільшення власного капіталу, або шляхом збільшення довгострокових і поточних зобов’язань. Вказана операція виконується на четвертому етапі і називається утворенням ДНФ з розподілом за статтями.

Підприємство свої рі­шення щодо джерел фінансування ґрунтуватиме на кількох факторах, що включають: цільову структуру капіталу підприємства; вплив короткострокових позичок на поточний коефіцієнт підприємства; умови, що склалися на ринку боргових зобов’язань та акціонерного капіталу; обмеження, притаманні борго­вим договорам, що накладаються підприємством.

Прогноз був би завершеним – первісна нестача була б встановлена і підприємство змогло б отримати необхідну суму, якби зміни не призводили до подальших зрушень у будь-якій статті звіту про прибуток або у рахунках ба­лансу. Однак, коли підприємство вирішує проводити фінансування за рахунок нового боргу, його відсоткові витрати зростатимуть, або за рахунок випуску додаткових акцій, що викличе підвищення сукупних платежів за дивідендами. Ці зміни призведуть до такого ефекту фінансування, як «зворотне оживлення».

Етап 5. Фінансування «зворотного оживлення».

При проведенні фінансово­го прогнозування виникає проблема, пов’язана із фінансуванням «зворотного оживлення», яке визначається як результат проведення дій із фінансування зростання активів, що впливає на звіт про прибуток і баланс. Отримані для фінансування нових активів зовнішні фонди створюють додаткові витрати, які мають бути відображені у звіті про прибуток та які занижують первісне прог­нозування доповненнями до нерозподілених прибутків.