Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань (рефератів) за темою 7

1. Завдання та напрями внутрішньофірмового фінансового планування.

2. Прогнозування фінансового стану підприємства: сучасний стан та перспективи розвитку.

3. Формування оптимальної структури капіталу як шлях до мінімізації вартості залучення капіталу та підвищення вартості фірми.

4. Фактори, що визначають фінансову сталість підприємства в умовах конкурентної економіки.

5. Порівняльні показники оцінки фінансового стану та методика їх обчислення.

6. Джерела поповнення власного капіталу підприємства.

7. Шляхи та причини зменшення потреби в грошових коштах у процесі ресурсного збалансування активів.

8. Використання фінансового аналізу в процесі оцінки якості прогнозного балансу активів та пасивів і відповідності його реальності.

Термінологічний словник

Активи – 1) частина бухгалтерського балансу, яка відображає на певну дату всі належні підприємству активи (матеріальні цінності, кошти, боргові вимоги та іншу власність); 2) економічні ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Активи нематеріальні – придбані підприємством за плату права кори­стування землею та іншими природними ресурсами, авторські права, права на товарні знаки і торгові марки, інші майнові права, програмне забезпечення та інші активи, що не мають матеріально-речової основи.

Активи необоротні – всі активи, що не є оборотними. До них відно­сяться: основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, не­матеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції, капітальні інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість.

Активи оборотні – грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, та матеріальні активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом строку до одного року.

Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Зобов’язання довгострокові – всі зобов’язання, які не є поточними зобов’язаннями.

Зобов’язання поточні — зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Капітал – сукупні грошові ресурси, що використовуються на підприємстві.

Капітал власний – 1) власні грошові ресурси, що використовуються на підприємстві. Капітал власний у балансі відображений у І розділі пасиву, і призначений для формування активів підприємства; 2) частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Капітал вилучений – собівартість акцій власної емісії або часток, ви­куплених товариством у його учасників, та зміни неоплаченого капі­талу в результаті збільшення або зменшення дебіторської заборго­ваності учасників за внесками до статутного капіталу підприємства. Вилучений капітал зменшує величину власного капіталу.

Капітал додатковий – капітал, отриманий внаслідок додаткової емісії акцій чи їх продажу за ціною, вищою від номінальної. Інший додатко­вий капітал - капітал, отриманий від дооцінки необоротних активів; вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткових надходжень капіталу.

Капітал залучений – кошти, залучені підприємством зі сторони. Довго­строковий капітал залучений – на строк понад один рік. Коротко­строковий капітал залучений - на строк до одного року.

Капітал неоплачений – заборгованість власників (учасників) за вне­сками до статутного капіталу.

Капітал оборотний – частина продуктивного капіталу, яка переносить свою вартість на новостворену продукцію і повертається до вироб­ника у грошовій формі в кінці кожного обороту капіталу.

Капітал пайовий – сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності.

Капітал позиковий – грошовий капітал, що надається в позику на умо­вах повернення і плати у формі процента.

Капітал позичений – грошовий капітал, наданий у позику на принципах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового спря­мування.

Капітал резервний – капітал підприємства, створений відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок чисто­го прибутку.

Капітал робочий – оборотні активи, сформовані за рахунок власних оборотних коштів. Величина капіталу робочого визначається за да­ними балансу як різниця між оборотними активами (II р. активу) і поточними зобов’язаннями (IV р. пасиву).

Капітал статутний – зафіксована в установчих документах загальна величина внесків засновників і учасників у майно суб’єкта гос­подарювання (підприємства, організації, установи), необхідна для його заснування та забезпечення його функціонування. Статут­ний капітал є джерелом власних коштів підприємства, призначе­них для формування вагомої частки необоротних і оборотних активів.

Капітал сукупний – авансований у господарську діяльність капітал власний, позичений і залучений у сукупності. Величина капіталу сукупного на дату складання балансу дорівнює валюті балансу (підсумку пасиву балансу).

Оборотні засоби – сукупність оборотних виробничих фондів і фондів обігу у вартісному виразі.