15.1. Сутність, роль і завдання міжнародної логістики

Основні завдання логістики коригуються у зв'язку з роз­витком інтеграційних процесів у світовому господарстві. Між­народні логістичні системи можуть створюватися якщо:

— підприємство експортує частину виготовленого чи виро­щеного продукту;

— підприємство імпортує сировину;

— підприємство здійснює часткове комплектування виробів в одній країні, а відвантажуються вони в іншу, де здійснюєть­ся їхнє складування і подальша обробка;

— вироби комплектують за кордоном для розподілу в країні комплектування, в інших закордонних країнах і у країні, де розташована фірма.

Отже, міжнародна логістика є функціональною сферою ло­гістики, спрямованою на оптимізацію товаропотоків, які вихо­дять за межі національних економічних систем.

Завдання міжнародної логістики:

— оптимізація руху матеріальних, фінансових та інформа­ційних потоків, що виходять за межі національних економіч­них систем;

— забезпечення ефективного формування та функціонуван­ня міжнародних логістичних систем, асоціацій чи союзів;

— підвищення якості логістичного серевісу, в тому числі і транспортно-експедиційного обслуговування;

— розвиток інтеграційних процесів в економіці;

— підвищення конкурентноспроможності продукції націо­нальних виробників на міжнародному ринку за рахунок зни­ження логістичних витрат.

Виконанню завдань міжнародної логістики можуть пере­шкоджати певні бар'єри. На рис. 15.1 (на основі опрацювання джерела¹) зазначені чотири групи бар'єрів у розвитку міжна-

родної логістики. Ринкові бар'єри відображають конкурентну боротьбу за джерела дешевих сировинних ресурсів, енергії, ро­бочої сили, а також за ринки збуту товарів. Ці бар'єри встанов­люються й підтримуються великими компаніями за рахунок цінової політики, інформаційних бар'єрів і т. ін.

Фінансові бар'єри пов'язані з податковою, митною, торго­вельною політикою держави, обмеженнями ввозу капіталу, нормою банківського відсотка і т. ін. Близькими до них є бар'єри в дистрибуції товарів фірм-конкурентів з інших країн, із яких найбільш важливими є транспортні, митні й торговельні.

Нетарифні бар'єри — це певні правила, які зменшують ім­портний потік, наприклад посилення контролю за якістю про­дукції, підвищення вимог до якості тари та упаковки, вимога доставляти продукцію лише до визначених державою портів чи залізничних станцій.

15.2. Роль логістики в міжнародному постачанні та розподілі

Поняття міжнародне постачання означає процес придбання сировини, матеріалів, комплектуючих та напівфабрикатів за межами країни.

Міжнародним постачальникам сировини складно потрапи­ти на внутрішні ринки інших країн, оскільки вони стикаються з фінансовими, дистрибуційними, ринковими та нетарифними бар'єрами. Подолання цих бар'єрів вимагає від іноземних по­стачальників ретельного аналізу міжнародної логістичної ді­яльності й її спрямування на досягнення так званого "раціона­лізованого обміну".

Логістичне управління міжнародним постачанням по­лягає:

— у виборі привабливих споживачів;

— скороченні логістичних витрат;

— оптимізації процесу доставки сировини, матеріалів; сприянні подоланню бар'єрів, що виникають у міжнарод­ному постачанні;

— оптимізації руху фінансових та інформаційних потоків, що супроводжують матеріальні потоки.

У рамках міжнародних каналів розподілу в літературі¹ роз­глядають різні види організації покупців і продавців в окремі, але взаємозалежні канали, у яких учасники логістичного лан­цюга виконують певні функції. Різновидами міжнародних ка­налів розподілу є:

— канал приналежності (характеризує процес переходу права власності або права на розпорядження продукцією, това­рами);

— канал переговорів (є сукупністю або ланцюгом робочих зв'язків між діловими партнерами);

— канал фінансування (сукупність фінансових операцій з оплати товарів, перевезення вантажів, страхових послуг);

— канал просування (сукупність маркетингових посередни­ків, що організовують рух продукції від виробника до спожи­вача);

— логістичний канал (це мережа робочих взаємозв'язків між виробником, маркетинговими посередниками та посеред­никами у сфері фізичного розподілу товарів (транспортно-експедиційні фірми, складські, термінальні комплекси та ін.), які забезпечують оптимальну організацію товароруху);

— канал документообігу (сукупність операцій з оформлен­ня документації. Цей канал має місце тільки в організації між­народного товарообігу. Це обумовлено тим, що документація, яка супроводжує міжнародне переміщення вантажів, має зна­чні обсяги).

Роль логістики в організації міжнародних каналів розподі­лу полягає у вирішенні таких завдань, як:

— регулювання і спрощення митних і технологічних проце­дур при переході матеріальних потоків через кордони;

— уніфікація стандартів, правил, тарифів, вимог до техно­логій і технічних засобів перевезення;

— сприяння визнанню державами пріоритетів міжнарод­них угод, завдяки яким реалізуються принципи логістики;

— організація транзитних процедур при переході вантажів через кордони країн-учасниць ринку;

— сприяння розвитку транспортної та складської інфра­структури на міжнародному рівні;

— надання логістичних послуг.