14.2. Сутність і завдання глобальної логістики

Тенденція глобалізації логістичних процесів відображає, з одного боку, глобалізацію ринків збуту готової продукції, ви­робництва, постачання матеріальних ресурсів, робочої сили, капіталу, що характерні для великих транснаціональних кор­порацій, з другого боку — створення і розвиток глобальних міждержавних макрологістичних систем.

Під терміном "глобальна логістика" розуміють стратегію і тактику створення зазвичай сталих макрологістичних систем, що пов'язують бізнес-структури різних регіонів і країн світу на основі поділу праці, партнерства та кооперування у формі угод, договорів, загальних планів, які підтримуються на між­державному рівні¹.

Потенціал глобальної логістики має бути спрямований на виконання стратегічних цілей суб'єктів господарювання. Ці цілі конкретизуються в завданнях глобальної логістики:

1) оптимізація функціонального циклу глобальної логісти­ки (скорочення його тривалості за рахунок прискорення між­народних перевезень, зменшення кількості посередницьких структур);

2) розвиток логістичної інфраструктури в зовнішньоеконо­мічному просторі;

3) розвиток інформаційного забезпечення глобальних логіс-тичних процесів;

4) створення глобальних логістичних виробничих марке­тингових союзів.

Основними рушійними силами глобалізації у галузі логіс-тичного менеджменту є¹:

1) триваюче зростання світової економіки;

2) експансія найновіших технологій;

3) розвиток та інтеграція макрорегіональних господарсь­ких структур;

4) нові можливості для формування глобальних логістич­них ланцюгів;

5) реалізація процедур дврегулювання.

Глобальна логістика підкоряється тим законам, що і внутрі-шньонаціональна, але світовий ринок диктує особливості гло­бальної логістики²:

По-перше, функціональний цикл глобальної логістики більш тривалий через більш далекі відстані, які потрібно пере­тинати, більшу кількість посередників і необхідність викорис­товувати для багатьох вантажоперевезень повільний океан­ський транспорт.

По-друге, самі логістичні операції на світовому ринку склад­ніші внаслідок більшої розмаїтості одиниць збереження і за-

пасів у цілому, з якими приходиться мати справу, більшої кількості документації, більшого числа необхідних склад­ських потужностей і щодо менш розвинутої системи логістич­них послуг (зокрема, транспортних і складських).

По-третє, на глобальному рівні підвищуються вимоги до інформаційних систем, оскільки зростає потреба у протяжних каналах зв'язку, використанні різних мов і підтримці гнучкос­ті логістичних процесів.

По-четверте, на світовому ринку не обійтися без глобаль­них виробничих, логістичних і маркетингових союзів, ство­рення і розвиток яких теж становить непросту задачу.

Щодо міжнародних союзів і організацій, то їх можна поді­лити за напрямами діяльності на дві групи:

1) міжнародні організації, що мають опосередкований вплив на регіоналізацію та глобалізацію логістичних процесів:

а) організації, призначені для рішення комплексних полі­тичних, економічних, соціальних і екологічних проблем (орга­нізації системи ООН, ОЕСР, Рада Європи й ін.);

б) організації, які регулюють світові фінансові ринки і між­народні валютно-фінансові відносини (МВФ, група Світового банку та ін.);

в) організації, що регулюють товарні ринки і міжнародні торговельні відносини (COT, ОПЕК та ін.);

2) міжнародні організації, що мають безпосередній вплив на регіоналізацію та глобалізацію логістичних процесів:

а) Європейська асоціація логістики, що зареєстрована у 1.984 р. у Берні (Швейцарія) і нараховує більше 20 країн;

б) регіональні міжнародні організації:

— НАФТА — це Південно-американська зона вільної тор­гівлі, що була створена в 1994 р. і об'єднала три країни — США, Мексику і Канаду;

— СНД — це Союз незалежних держав;

— ЄАВТ — Європейська асоціація вільної торгівлі, що функ­ціонує на Євроазіатському просторі;

— АТЕС — Організація Азіатсько-тихоокеанського еконо­мічного співробітництва;

— торговий пакт "Меркосур", що укладений Аргентиною, Бразилією, Уругваєм та Парагваєм з метою утворення митного союзу та "зони вільної торгівлі";

— ACEAH — Асоціація країн Південо-Східної Азії;

— ЄС — найбільший торговий блок у світі, що носить назву Європейський Союз і був створений у 1991 р.

Отже, глобальна логістика відображає таку тенденцію, яка характеризується рухом підприємницької діяльності від її спе­ціалізації в окремих країнах і регіонах до мультиорганізовано-го світового ринкового господарства.

Процес подальшої глобалізації логістики потребує:

1) зниження логістичних витрат та покращення логістично-го сервісу;

2) появи міжнародних логістичних посередників із розви­нутою глобальною інфраструктурою;

3) подальшого розвитку міжнародної торгівлі;

4) розвитку міжнародних транспортних перевезень;

5) упровадження інновацій в інфраструктури глобальних логістичних мереж.