Розділ 6 управління матеріальними потоками в лопстичних системах

6.1. Поняття про управління матеріальними потоками в логістичних системах.

6.2. Управління матеріально-технічним забезпеченням у логістичних системах.

6.3. Управління запасами в логістичних системах.

6.1. Поняття про управління матеріальними потоками в логістичних системах

Нині є багато визначень логістики, але всі вони сходяться на тому, що логістика — це наукова дисципліна про управлін­ня потоками в системах.

Відомо, що система — це безліч взаємопов'язаних елемен­тів, які функціонують для досягнення загальної мети.

У динамічних системах взаємозв'язок та функціонування елементів досягається завдяки відповідним потокам. Саме тому потоки є складовою системи. Таким чином, їх можна роз­глядати як підсистеми й незалежні об'єкти управління. У зв'язку з цим логістика використовує методи кібернетики, системологїї {теорії систем) і ґрунтується на концептуаль­них засадах. На наведеній схемі (рис. 6.1) зображено складові елементи логістичної концепції¹.

Управління потоками, як і будь-яке управління, потребує відображення, тобто побудови моделі. Тому логістика як наука розробляє методи моделювання потоків. При цьому логістич-ний підхід передбачає інтерпретацію керованої системи у ви­гляді потоку.

Окремі елементи логістики (методи розв'язання транспорт­ного завдання, визначення оптимального розміру запасів) до­бре відомі в економічній теорії, використовувались і на прак­тиці. Однак логістика розглядає їх у взаємозв'язку та взаємо­залежності, тобто логістика є не що інше як застосування тео­рії систем у галузі формування оптимальних потоків.

Стрілками на рис. 6.1 позначено процеси експедирування, які включають транспортування, планування та документо­обіг вантажів. Спеціалісти з логістики на основі даних про по­треби клієнтів (бажаний час та періодичність поставок, роз­міри партій, вид пакування та інші вимоги) розробляють оптимальний графік розподілу й доставки готової продукції, схему проміжного зберігання. Схематично місце логістики в управлінні матеріальними потоками зображено на рис. 6.2.

Рис. 6.1. Елементи концепції логістики

Організація руху матеріальних потоків у розподілі здійсню­ється з використанням маркетинг-логістики, яка має опти­мально задовольняти вимоги відділу маркетингу, виробничих, транспортних та складських підрозділів.

Рис. 6.2. Місце логістики в управлінні матеріальними пото­ками¹

6.2. Управління матеріально-технічним забезпеченням у логістичних системах

На підприємствах країн із розвиненою ринковою економі­кою застосовуються дві форми організації матеріально-тех­нічного забезпечення і збуту в логістичних системах:

— централізована;

— децентралізована.

Кожній з цих форм може бути властива згрупована або роз­кидана служба постачання і збуту.

При згрупованій службі всі її підрозділи, що виконують окремі функції (постачання, збут, збереження запасів, перевезення і т. ін.), перебувають у віданні одного відділу.

Централізована форма організації матеріально-технічного забезпечення і збуту застосовується у фірмах, що випускають однорідну продукцію і мають невелике число підприємств, роз­ташованих в одному регіоні.

Для розкиданої служби характерне розосередження лінійних підрозділів, що виконують окремі функції, по двох або більше спеціалізованих відділах

Основні переваги централізації управління службами ма­теріально-технічного забезпечення і збуту полягають:

1) у зниженні витрат і створенні умов для розробки єдиної заготівельної, збутової та транспортної політики фірм;

2) сприянні укрупненню партій закуповуваних товарів, а отже, розширенні вибору постачальників (ними можуть бути крупнооптові торговці);

3) створенні умов для вигідного укладання контрактів на транспортне обслуговування;

4) одержанні знижок на ціну товарів;

5) скороченні витрат обігу за рахунок зменшення матеріаль­них запасів у кожному виробничому відділі і в цілому підпри­ємстві;

6) зниженні витрат на проектування й експлуатацію меншо­го числа об'єктів.

Для варіанта централізованого управління зі згрупованими службами типовою є схема, зображена на рис. 6.3, при якій центральна служба управління матеріальними ресурсами несе

Рис. 6.3. Схема централізованого управління забезпеченням при згрупованій організації служб

відповідальність за рух матеріалів усередині підприємств фір­ми, за потоки вхідної сировини, напівфабрикатів і готової про­дукції, що відправляється споживачам, а також за забезпечення виробничого процесу всіма необхідними матеріалами в по­трібний час і в необхідних кількостях.

За такої організації служба управління матеріалами підко­ряється віце-президентові компанії, а іноді може бути об'єднана зі службою виробництва і проектування в єдиний відділ. Функ­ціональний підрозділ управління матеріальними ресурсами має у своєму складі розвинуту структуру лінійних підрозділів, що займаються закупівлею сировини, устаткування, комплек­туючих; транспортним обслуговуванням підприємств; керу­ванням складським господарством і запасами; обробкою ін­формаційних даних та обслуговуванням клієнтури фірми. Ці лінійні служби пов'язані між собою як через керівництво, так і прямо залежно від характеру розв'язуваних питань (опера­тивного або довгострокового). Зазначена схема застосовується у фірмах, що спеціалізуються на випуску великих партій това­рів, з технологічно близькою номенклатурою. Типова схема централізованого управління матеріальними ресурсами без групування його служб властива компаніям з централізацією управління виробництвом усієї гами продукції, її контролем і збутом (рис. 6.4).

Недолік цієї форми управління полягає в тому, що в її рам­ках важко досягти повного взаємозв'язку при виконанні всіх завдань, що стоять перед матеріально-технічним забезпечен­ням.

На відміну від схеми на рис. 6.3, ця схема характеризується великою кількістю функціональних підрозділів. Так, у ній як окрему ланку виділено функцію закупівель та організацію транспортного забезпечення фірми. Особливістю цієї системи є поєднання в рамках виробничого відділу функцій щодо вироб­ництва товарів, що випускаються фірмою, і керування запаса­ми. Слід зазначити, що рівень централізації розглянутої сис­теми трохи нижчий порівняно з попередньою. Однак весь комплекс переваг, які полягають в єдиній системі організації виробничого процесу фірми і пов'язаного з ним управління за­пасами, зберігається і для цієї системи.

Рис. 6.4. Схема централізованого управління забезпеченням при розкиданій організації служб

Децентралізована форма управління застосовується на тих

підприємствах, які розміщені в різних районах і спеціалізу­ються на випуску одного або декількох видів продукції (тобто на фірмах із диверсифікованим виробництвом).

Недоліки децентралізованої форми організації служб по­стачання і збуту:

1) підприємства змушені робити закупівлі порівняно неве­ликого обсягу;

2) істотні транспортні витрати.

При варіанті децентралізованого управління зі згрупова­ними службами матеріально-технічного забезпечення типова схема її організації передбачає окрему відповідальність за по­стачання виробництва і збут на кожному підприємстві компа­нії, що спеціалізується на випуску певних видів продукції. Ця схема припускає концентрацію функцій матеріально-техніч­ного забезпечення в рамках однієї служби кожного підприєм­ства, що відповідає за той або інший вид продукції. На рис. 6.5 і 6.6 показано два види продукції — А і В¹.

У випадках коли в концентрації таких функцій немає необ­хідності, застосовується децентралізована форма управління з розкиданими службами матеріально-технічного забезпечення.

На рис. 6.5 показано, що система складається з трьох рівнів. У безпосередньому підпорядкуванні вищого керівництва (пер­ший рівень) знаходяться чотири підрозділи, що відають фінан­совими активами фірми і цінними паперами, юридичними, ка­дровими.

Другий рівень управління складають функціональні підроз­діли, що безпосередньо організовують питання фінансування виробництва, дослідницькі і дослідно-конструкторські розроб­ки, а також весь комплекс питань, пов'язаних із випуском окремих видів продукції.

Ланки третього рівня управління перебувають у безпосеред­ньому підпорядкуванні цих підрозділів і відповідають за дослі­дження ринку і збутову політику (маркетинг).

Лінійна служба підрозділу, що відповідає за контроль за­пасів, здійснює функцію планування виробництва спільно зі службами виробничого підрозділу. При цьому вона виходить із наявності і номенклатури запасів на складі.

Схема, представлена на рис. 6.6, має ще більш розвинуту де­централізацію на третьому рівні управління. Окремі функції матеріально-технічного забезпечення покладаються на відділи

Рис. 6.5. Схема децентралізованого управління забезпечен­ням при згрупованій організації служб

закупівель і транспортну службу. Функція управління запаса­ми покладена на виробничий відділ.

У службу маркетингу входять також складування й управ­ління запасами готової продукції. Координація функцій ма-

Рис. 6.6. Схема децентралізованого управління забезпечен­ням при розкиданій організації служб

теріально-технічного забезпечення виробляється на другому рівні структури, що робить ці відділи, з одного боку, більш ав­тономними, а з іншого боку — ускладнює прийняття управлін­ських рішень на цьому рівні.

У видобувних галузях й аграрному секторі економіки, як правило, функції матеріально-технічного забезпечення органі­заційно не розмежовані на служби постачання і збуту. Вони об'єднуються в єдину службу, в обов'язок якої входить також управління запасами і підтримка високої якості обслуговуван­ня споживачів. Окремо виділяється транспортна служба, яка відповідає за перевезення товарів поза компаніями та їхніми підприємствами і виконання допоміжних операцій у терміна­лах.

На транспорті, у зв'язку, у фінансових установах і сфері по­слуг, навпаки, основна робота в області матеріально-технічного забезпечення пов'язана з постачанням, тому що обсяг операцій з розподілу готової продукції не значний або є особливим ви­дом технології. Тут за організацію постачань, внутрішніх і зов­нішніх перевезень, а також управління запасами відповідає один підрозділ.