3.3. Інформаційне забезпечення ефективної взаємодії елементів логістики

Необхідність в інформаційному забезпеченні логістики зу­мовлена бурхливим розвитком і впровадженням в усі сфери ді­яльності інформаційно-комп'ютерних технологій. Значення інформаційного забезпечення логістичного процесу настільки важливе, що багато фахівців виділяють особливу, інформацій­ну, логістику, яка має самостійне значення в бізнесі та управ­лінні інформаційними потоками і ресурсами¹.

Інформаційна логістика організовує потік даних, який су­проводжує матеріальний потік і є тією суттєвою ланкою для підприємства, що пов'язує постачання, виробництво та збут.

Інформаційний потік — це сукупність циркулюючих як у самій логістичній системі, так і між логістичною системою та зовнішнім середовищем повідомлень, необхідних для управ­ління і контролю за логістичними операціями².

Різноманітні інформаційні потоки, які циркулюють усере­дині і між елементами логістичної системи, між логістичною системою і зовнішнім середовищем, утворюють логістичну ін­формаційну систему.

Логістична інформаційна система (ЛІС) — це певним чи­ном організована сукупність взаємопов'язаних засобів обчис­лювальної техніки, різних довідників і необхідних засобів програмування, що забезпечує вирішення тих чи інших функ­ціональних завдань із управління матеріальними потоками.

Так само, як і будь-яка інша система, інформаційна система має складатися із упорядковано взаємозалежних елементів і характеризуватись певною сукупністю інтегративних ознак. Інформаційні системи поділяють на дві підсистеми: функціо­нальну і забезпечувальну (рис. 3.1)¹.

Рис. 3.1. Структура ЛІС

Інформаційні системи в логістиці можуть створюватися з метою управління матеріальними потоками як на мікро-, так і на макрорівні.

На рівні окремого підприємства інформаційні системи поділяють на три групи:

— планові;

— диспозитивні (або диспетчерські);

— виконавчі (або оперативні)

Планові інформаційні системи створюються на адміністра­тивному рівні управління і служать для прийняття довгостро­кових рішень стратегічного характеру. Серед розв'язуваних завдань можуть бути такі:

— створення й оптимізація ланок логістичного ланцюга;

— управління стійкими даними;

— планування виробництва;

— загальне управління запасами;

— управління резервами та інші завдання.

Плановим інформаційним системам властивий найвищий рівень стандартизації під час вирішення завдань, що дозволяє з найменшими труднощами адаптувати стандартне програмне забезпечення.

Диспозитивні інформаційні системи створюються на рівні управління складом або цехом і служать для забезпечення на­лагодженої роботи логістичних систем. За допомогою них мо­жуть вирішуватися такі завдання:

— детальне управління запасами (місцями складування);

— управління внутрішньоскладським або внутрішньоза­водським транспортом;

— відбір вантажів за замовленнями та їх комплектування, облік вантажів, які відправляються, та інші завдання.

У диспозитивних інформаційних системах можливість при­стосувати стандартний пакет програм нижча. Це викликано рядом причин, наприклад:

— історичний процес на підприємствах зумовлюється істо­рично і важко піддається суттєвим змінам заради стандарти­зації;

— структура оброблюваних даних істотно відрізняється в різних користувачів.

Виконавчі інформаційні системи створюються на рівні ад­міністративного або оперативного управління. Обробка інформації в цих системах здійснюється в темпі, зумовленому швид­кістю її надходження на ЕОМ. Це так званий режим роботи в реальному масштабі часу, який дає змогу отримувати необхід­ну інформацію про переміщення вантажів у поточний період вчасно видавати відповідні адміністративні та керуючі впливи на об'єкт управління. Цими системами можуть вирішуватися різноманітні завдання, пов'язані з контролем матеріальних по­токів, оперативним управлінням обслуговування виробниц­тва, управлінням переміщеннями і т. ін.

НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ

Короткі методичні рекомендації до вивчення теми

Основні терміни: елементи логістики, розподіл, транспорту­вання, складування, теорія ефективності, логістичні витрати.

Матеріал, який мають засвоїти студенти

Студенти повинні знати, що логістика пов'язана з просуван­ням продукції від місця її виробництва до споживача, що зу­мовлює відповідно перелік елементів логістики. До їх числа входять: постачання, управління запасами та складування, розподіл, транспортування та вантажопереробка, інформацій­не забезпечення.

Ефективне функціонування елементів логістики забезпечу­ється методологічною базою логістики. Методологія логістики включає кібернетичний підхід, дослідження операцій, теорію ефективності.

Слід знати, що логістичні системи як цілеспрямовані дина­мічні системи належать до категорії кібернетичних систем і використовують методи дослідження операцій.

Кібернетична система — цілеспрямована система, щодо якої прийняте припущення про відносну ізольованість в інформаційному відношенні й абсолютну проникність у матеріально-енергетичному відношенні.

У логістиці об'єктом дослідження операцій є оптимізація логістичних систем, у тому числі процесів прийняття логістич-них рішень, а предметом — завдання прийняття найкращих рішень у керованій логістичній системі на основі оцінки ефек­тивності її функціонування.

Ефективність логістичної системи — це показник (або сис­тема показників), який характеризує якість роботи логістич­ної системи за заданого рівня логістичних витрат.

Зауважимо, що найбільш придатними для оцінки ефектив­ності логістичних систем є рекомендації з оцінювання резуль­татів логістичної діяльності американських спеціалістів, які пропонують багатокритеріальну оцінку функціонування ло­гістичної системи², що складається з внутрішніх і зовнішніх показників.

Мета логістичного менеджменту полягає у встановленні ба­лансу між рівнем витрат та рівнем логістичного сервісу, вигід­ного як споживачу, так і генератору матеріального потоку.

Мінімізація витрат є одним із основних критеріїв ефектив­ності функціонування логістичної системи, тому саме цьому питанню має бути приділена найбільша увага в процесі вивчен­ня цієї теми.

Логістичні витрати — це витрати, пов'язані з виконанням ло­гістичних операцій. До складу логістичних витрат входять: фак­тичні витрати і витрати втрачених можливостей (навіяні). Крім того, логістичні витрати можуть бути класифіковані за такими ознаками: за елементами згідно з планом рахунків; за формами та місцем виникнення; за логістичними функціями; за сферами переміщення матеріального потоку; за характером змінності; за джерелом переміщення; за логістичними функціями.

Семінарське заняття

Питання до семінарського заняття

1. Склад та характеристика елементів логістики.

2. Методологічне забезпечення ефективного функціонуван­ня елементів логістики.

3. Роль дослідження операцій та кібернетики в логістично-му управлінні.

4. Теорія ефективності та управління логістичними витра­тами підприємств.

Тематика рефератів

1. Економічна ефективність: показники та методики визна­чення.

2. Дослідження операцій як засіб обґрунтування логістич-них рішень.

3. Логістичні витрати і логістичне обслуговування.

4. Механізм функціональної взаємодії елементів логістики.

Практичне заняття

Завдання для самостійного виконання

Виконати тестові завдання.

1. До елементів логістики належать:

а)транспортування;

б) вантажопереробка;

в)складування;

г) управління запасами;

д) менеджмент;

є) управління кадрами.

2. До елементів логістики не належать: а)транспортування;

б) вантажопереробка; в)складування;

г) управління запасами;

д) менеджмент;

є) управління кадрами.

3. До елементів логістики належать:

а) постачання;

б) вантажопереробка; в)складування;

г) управління маркетинговою діяльністю;

д) менеджмент;

є) управління кадрами.

4. До елементів логістики не належать:

а) постачання;

б) вантажопереробка; в)складування;

г) управління маркетинговою діяльністю;

д) менеджмент;

є) управління кадрами.

5. До принципів організації логістичної інформації не на­лежать:

а) повнота і придатність інформації для користувача;

б) точність;

в) своєчасність;

г) вільний формат даних.

6. Досконале замовлення — це організація роботи, яка від­повідає таким нормативам:

а) повна доставка всіх виробів за всіма замовленими товар­ними позиціями;

б) доставка в необхідний споживачам строк із допустимим відхиленням один день;

в) мінімальні адміністративні витрати;

г) повне й акуратне ведення документації щодо замовлення;

д) бездоганне дотримання погоджених умов постачання (якісна установка, правильна комплектація, готовність до ви­користання і відсутність пошкоджень).

7. Об'єкт вивчення кібернетики — це:

а) динамічні системи;

б) інформаційні процеси, пов'язані з управлінням динаміч­ними системами;

в) фінансові процеси, пов'язані з управлінням динамічними системами;

г) статичні системи.

8. Предмет вивчення кібернетики — це:

а) динамічні системи;

б) інформаційні процеси, пов'язані з управлінням динаміч­ними системами;

в) фінансові процеси, пов'язані з управлінням динамічними системами;

г) статичні системи.

9. У логістиці об'єктом дослідження операцій є:

а) оптимізація логістичних систем, у тому числі процесів прийняття логістичних рішень;

б) завдання прийняття найкращих рішень у керованій ло-гістичній системі на основі оцінки ефективності її функціону­вання;

в) динамічні системи;

г) інформаційні процеси, пов'язані з управлінням динаміч­ними системами;

д) статичні системи.

10. У логістиці предметом дослідження операцій є:

а) оптимізація логістичних систем, у тому числі процесів прийняття логістичних рішень;

96

б) завдання прийняття найкращих рішень у керованій ло-гістичній системі на основі оцінки ефективності її функціону­вання;

в) динамічні системи;

г) інформаційні процеси, пов'язані з управлінням динаміч­ними системами;

д) статичні системи.

11. Ефективність (рішення, операції та т. ін.) — це:

а) ступінь досягнення поставлених цілей;

б) корисний ефект від логістичної діяльності;

в) загальна сума витрат на логістичну діяльність;

г) різниця між сумою надходжень та витрат від логістичної діяльності.

12. За сферами переміщення матеріального потоку виділя­ють витрати:

а) фізичного потоку;

б) інформаційних процесів; в)запасів;

г) обслуговування замовлення;

д)транспортування;

є)складування;

є) управління запасами;

ж)пакування;

з) обслуговування споживачів.

13. За функціональними сферами логістики виділяють ви­трати:

а) фізичного потоку;

б) інформаційних процесів; в)запасів;

г) обслуговування замовлення;

д)транспортування;

є)складування;

є) управління запасами;

ж)пакування;

з) обслуговування споживачів.

14. За джерелом переміщення виділяють: а)власні витрати;

б) витрати логістичного аутсорсингу;

в) матеріальні витрати;

г) витрати на оплату праці;

д) відрахування на соціальні заходи; є) амортизацію;

є) інші операційні витрати.

15. За операційними елементами згідно з планом рахунків виділяють:

а) витрати запасів;

б) витрати логістичного аутсорсингу;

в) матеріальні витрати;

г) витрати на оплату праці;

д) відрахування на соціальні заходи; є) амортизацію;

є) інші операційні витрати.

Вписати пропущені слова, закінчити речення.

1. До елементів логістики належать ..........................................................

2. Мета логістичного менеджменту полягає у встановленні

балансу між рівнем _____________ та рівнем логістичного

________________, вигідного як__________________, так і генератору _________________ потоку.

3. Завдання постачання..............................................................................

4. Є три методи здійснення порівняльного аналізу (з закор­донного досвіду): ...................................................................................................................

5. Кібернетична система —_________________система, щодо

якої прийняте ________________ про відносну __________________ в

__________________ відношенні й абсолютну ______________ в

_______________________________відношенні.

6. Об'єкт вивчення кібернетики ________________________________.

7. Предмет вивчення кібернетики ______________________________,

пов'язані з управлінням________________________________________.

8. У кібернетиці прийняття будь-якого рішення відбуваєть­ся за такою схемою: ...................................................................................................................

9. Дослідження операцій — методологія застосування

__________________________________ методів для обґрунтування

__________та оцінки їх_____________у всіх областях______________

людської____________________________________________________.

10. Ефективність (рішення, операції та т. ін.) ______________________

__________________________цілей.

11. Логістичні витрати — це__________, пов'язані з виконан­ням _________________________________________________________________.

12. Процедура дослідження операцій включає наступні ета­пи: .....................................................................................................................................

13. Завдання інформаційного забезпечення логістичних процесів: ....................................................................................................................................

Підібрати відповідні терміни (позначені літерами) кож­ному з наведених нижче положень (позначених цифрами).

A. Інформаційні системи. Б. Логістичні витрати.

B. Витрати втрачених можливостей.

Г. Ефективність (рішення, операції та т. ін.).

1. Характеризують втрачену вигоду, яка пов'язана з тим, що обмежений обсяг ресурсів може бути використаний тільки певним чином, що виключає застосування іншого можливого варіанта отримання прибутку.

2. Показник (або система показників), який характеризує якість роботи логістичної системи із заданим рівнем логістич­них витрат.

3. Витрати, пов'язані з виконанням логістичних операцій.

4. Ступінь досягнення поставлених цілей.

Знайти правильні твердження.

1. Одним з елементів логістики є транспортування.

2. До елементів логістики належать: постачання, управлін­ня запасами та складування, транспортування та вантажопе-реробка, інформаційне забезпечення.

3. Ефективність рішення — це показник (або система показ­ників), який характеризує якість роботи логістичної системи за заданого рівня логістичних витрат.

4. Ефективність логістичної операції — це показник (або система показників), який характеризує якість роботи логіс­тичної системи за заданого рівня логістичних витрат.

5. Досконале замовлення — це найвищий критерій якості логістичних операцій, оскільки "досконале замовлення" ви­ступає мірилом загальної ефективності всієї інтегрованої ді­яльності фірми, а не окремих функцій.

6. Вантажопереробка є одним із елементів логістики.

7. Нетипові показники ефективності управління логістич-ними активами:

— рентабельність обігового капіталу;

— рентабельність основного капіталу;

— рентабельність інвестицій та т. ін.

8. У логістиці об'єктом дослідження операцій є завдання прийняття найкращих рішень у керованій логістичній системі на основі оцінки ефективності її функціонування.

9. Ефективність (рішення, операції і т. ін.) — ступінь досяг­нення поставлених цілей.

10. Ефективність операції (рішення) може бути однозначно охарактеризована трьома показниками:

1) величиною очікуваного корисного ефекту (результату);

2) імовірністю досягнення корисного ефекту;

3) витратами ресурсів на досягнення корисного ефекту з за­даною імовірністю.

11. До складу логістичних витрат входять: фактичні витрати і витрати втрачених можливостей (навіяні).

12. Калькуляція логістичних витрат за видами діяльності по­винна бути призначена для того, щоб співставити всі відповідні витрати з виконаними роботами, які створюють додану вартість.

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте елементи логістики.

2. Визначте роль кібернетичного підходу, теорії ефектив­ності та дослідження операцій в забезпеченні ефективного функціонування елементів логістики.

3. У чому суть концепції досконалого замовлення? Чи є можливим її застосування в практичній діяльності україн­ських підприємств?

4. З чого складається зовнішня система оцінки результатів діяльності логістичної системи?

5. Дайте визначення логістичних витрат, витрат втрачених можливостей.

Проаналізуйте наявні в літературі класифікації логістич­них витрат. Чим відрізняються класифікації у вітчизняній і зарубіжній літературі?

Кросворд

По горизонталі: 1. Комплексна логістична активність. 2. Вид систем оцінки ефективності логістичної діяльності. 3. Ви­трати втрачених можливостей. 4. Ступінь досягнення поставле­них цілей. 5. Вид витрат залежно від рівня досягнення постав­лених цілей. 6. Вид аналізу, що ґрунтується на зіставленні однотипних продуктів, товарів, робіт, послуг і використовуєть­ся для оцінки ефективності логістичної діяльності. 21. Один з об'єктів аналізу ефективності логістичної діяльності, що за еко­номічною сутністю становить ресурси підприємства. 22. Мето­ди, що застосовуються в теорії дослідження операцій. 23. Ви­значення собівартості продукції. 24. Група логістичних витрат, пов'язаних із закупівлею виробничих запасів. 25. Критерій ефективності логістичного сервісу. 26. Інформаційні системи, що створюються на адміністративному рівні. 27. Елемент логіс­тики. 28. Критерій, який покладено Ю.В. Пономарьовою в осно­ву класифікації логістичних витрат. 29. Логістичні витрати, що можуть бути віднесені на собівартість конкретного виробу. ЗО. Вид логістичних витрат і водночас елемент операційних ви­трат. 31. Елемент логістичної інфраструктури. 38. Назва логіс­тичних центрів, що створюються за кордоном як на регіональ­ному, так і на національному рівнях. 39. Вони можуть виникати між різними видами логістичних витрат. 40. Витрати, що не мо­жуть бути без відповідного розподілу на конкретний продукт. 41. Сукупність теоретичних положень методологічного харак­теру, що дає змогу мінімізувати загальні логістичні витрати. 42. Нетиповий показник ефективності управління логістични-ми активами. 43. Категорія, на основі якої визначають ціну.

По вертикалі: 7. Показник, що з погляду логістики вимі­рюється відношенням між кінцевим результатом роботи систе­ми "на виході" (тобто обсягом виготовлених продуктів або по­слуг) і обсягом ресурсів "на вході", які використовує система для отримання цього результату. 8. Показник ефективності логістичної діяльності, пов'язаний з обслуговуванням. 9. Один із показників ефективності логістичної діяльності. 10. Проце­си, що вивчаються кібернетикою. 11. Функціональна сфера ло­гістичної діяльності, що охоплює процеси руху продукції від виробника до споживача. 12. Закінчена дія (захід) об'єднана єдиним задумом, спрямована на рішення певного завдання та досягнення певної мети. 13. Наука про управління, зв'язок та обробку інформації. 14. Системи, що є об'єктом вивчення кі­бернетики. 15. Група логістичних витрат, що включає витрати на завантажно-розвантажувальні роботи, оплату вартості транс­портування продукції сторонніми організаціями. 16. Елемент операційних витрат. 17. Вид логістичних витрат. 18. Витрати, пов'язані з виконанням логістичних операцій. 19. Процес, якого потребує організація логістичної діяльності. 20. Витра­ти, що залежать від обсягу виробництва. 32. Витрати, що ви­значаються в розрахунку на тонну, кілограм тощо продукції. 33. Систематизований перелік логістичних витрат. 34. Вид по­токів, що визнаються лише деякими логістами. 35. Спосіб ком­понування витрат. 36. Витрати, що не залежать від обсягів ви­робництва. 37. Загальна сума витрат на одиницю продукції. 44. Елемент логістики. 45. Група показників ефективності управління логістичними активами

.

Розділ 4

ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ ТА УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНИМИ ПОТОКАМИ

4.1. Логістика технологічних процесів.

4.2. Поняття матеріального потоку, його парметри та характеристики.

4.3. Класифікація матеріальних потоків.

4.4. Поняття про управління матеріальними пото­ками.