9. Думи про визвольну війну проти польської шляхти', ("Хмельницький та Барабаш", "Корсунська перемога", "Іващ Богун", "Дума про смерть Богдана Хмельницького").

- Романтично-героїчний погляд народу на свого героя і заступ­ника, великого гетьмана Богдана Хмельницького (дума "Хмельниць­кий та Барабаш").

- Дума спирається на достовірні історичні події, що передували визвольній війні 1648-1654 pp. У Богдана Хмельницького, мужнього, освіченого, авторитетного між козаками, раптово, через шляхетську сваволю, було відібрано його хутір Суботів, знищено господарство, поглумлено його сім'ю. Напередодні подій польський король, на якого постійно насідала шляхта, таємно від неї написав козакам листи, в яких дарував їм вольності й привілеї, щоб збільшити козацьке військо і з його допомогою покінчити з непокірною шляхтою. Після кривди, заподіяної йому, розгніваний і обурений Хмельницький заволодів цими листами, які зберігалися в одного з козацьких старшин - молодого Барабашенка, і з ними таємно

24

був на Запорожжя. Ці листи стали одним із чинників (хай і ^"пчним), що допомогли підняти запорозьких козаків, а за ними

'-"усю Україну на війну з польською шляхтою. ^и " - Тема патріотизму, поваги і турботи про свій народ з боку

г'-".^п^т ^гх-ііттттап і трмп "їі-іп nMMTTTRn ТІРЇ

- його синів - бойового козацтва і.тема зрадництва тієї кращи^ ^^ц^д; старшини,, котра не рахувалася з народними

інтересами.

1 ким патріотом, діяльним, енергійним, кмітливим, винахід-

і зображено в думі Богдана Хмельницького, призначеного тоді ^ливи і Чигирині хоть писарем військовим". У думі не йдеться про ^бисті кривди Хмельницького. Вона має відверто громадянське учіння і саме з цього погляду поціновуються діяння персонажів. Побачивши, що молодий гетьман Барабаш не керується у своїх ліях настановами польського короля, Хмельницький зустрівся з ним,

А ще дорогими напитками його вітав І стиха словами промовляв:

"Ей пане-куме, пане Барабашу, пане гетьманович молодий! Чи не могли б ми з тобою удвох королівських листів прочитати, Козакам козацькі порядки подавати За віру християнську одностайно стати?!"

Почувши відмову Барабаша, Хмельницький винахідливо дістав листи і поїхав з ними на Запорожжя.

З того ж то часу Хмельницький гетьманувати став. От тоді ж то козаки, діти, друзі, молодці, Стиха словами промовляли:

"Ей, гетьмане Хмельницький,

Батю наш, Зинов Богдане Чигиринський!

Дай, Боже, щоб ми за твоєю головою пили да гуляли,

Віри своєї християнської у поругу вічні часи не подали!"

- У ту епоху християнська віра була символом обстоювання незалежності й прав людини в Україні, яку намагались підкорити ч ненажерливі сусіди, користуючись жупелом католицизму, магометанства й т. ін. Нині зрозуміло, що за всім цим стояли звичайні матеріальні, економічні інтереси. Це добре тямила козацька старшина. І певна частина її - у думі це молодий черкаський гетьман "араоаш - зраджувала інтереси рідного народу, вступала у змову з його ворогами і разом з ними наживалася на горі і біді народній, ча його жорстокому поневоленні.

Українська людність, а особливо її моральні провідники -оозарство - викривали цю зрадницьку політику тоді ще деякої ястини козацької верхівки. Слова, які оголюють душі таких 25

запроданців, їх потаємні міркування і чорні умисли, промовляють уста Барабаша:

"Ей, пане-куме, пане Хмельницький, пане писарю

військовий!

Нащо нам з тобою королівські листи удвох читати

Нащо нам, козакам, козацькі порядки давати?

Чи не лучче нам із ляхами,

Мостивими панами,

З упокоєм хліб-сіль по вік вічний уживати?"

За зраду заплатив Барабаш своєю головою, яку йому Хмель­ницький "з пліч...як галку зняв".

Ще в ті далекі часи, коли створювалась ця дума, український народ пов'язував ідею державності з чесним служінням Батьківщині а не особистим користолюбним інтересом, із заможним життям усього українського народу, а не окремої купки його злодійкуватих верховодів-старшин.

10. "Мушу згадати тут українські старі думи козачі, всьому світу відомі. Хто їх не знає, хто їх не чув, хто не співав! Вони мають велику літературну вартість; перейняті сумом, повиті журбою, думи наші справляють велике враження навіть на чужинців... Не дурної ж ними зацікавилась навіть церква і спів старих дум перенесла й| до свого співу. Найкращий здобуток старовини, думи мали великий] вплив на стару й нову українську літературу, годували Котля-І ревського, Гоголя, Квітку, Шевченка, Щоголіва і матимуть ще не малий вплив із зростанням української національної свідомості". Іван Огієнко.

Наша дума, наша пісня

Не вмре не загине...

От де, люде, наша слава,

Слава України!

Без золота, без каменю,

Без хитрої мови,

А голосна та правдива,

Як Господа слово.

Тарас Шевченко

26

ЛІТЕРАТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ ТА ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Тема 2. "Слово о полку Ігоревім" - нев'януча пам'ятка ^редньовіччя.______________________

"Повість врем'яних літ"(уривки), "Слово о полку Ігоревім".