3. "Послання до єпископів" - найяскравіший зразок українсь­кої полемічної літератури.

- Разюча полеміка Івана Вишенського досягла вершин у "Посланні до єпископів", єдиному творі, який був видрукуваний за життя автора у 1598 р. Це справжній політичний памфлет, тобто гостросатиричний публіцистичний твір, для якого характерна історична конкретність викриття.

^- Відкритість твору. Гнівно викриваючи зрадництво, запро­данство верхівки православної церкви, Вишенський прямо називає їхні імена: це київський митрополит М. Рогоза, єпископ володи-мирський і брестський І. Потій, єпископ луцький і острозький К. Терлецький. Підтримані папою римським та польським королем, вони таємно підписали унію, даючи тим у руки польської шляхти релігійно-політичні засоби упокорення і гноблення народу України.

Викриття духовних владик як найлютіших ворогів своїх парафіян, свого народу:

"Ті хлопи простії в своїх хижах і домках сидять, а ми в палацах

єпископських сидимо!

Ти хлопи з однієї мисочки поливку або борщик хлепчуть, а ми "о кількадесять полумисків, різними смаками уфарбованих,

пожираємо!

39

Тії хлопи бічським або муравським гермачком покриваються, а ми в атласах, адамашку і соболевих шубах ходимо!" і

Вищі духовні особи не виконують Христових заповідей, мучать і і гнітять свій народ. А між тим усі люди рівні перед Богом: "Питаю \ тоді тебе, чим ти ліпший од хлопа?... Або ти не теє ж тіло і кров?" Письменник зриває мошкару побожності, любові й безкорисності з єпископів, показує їх тиранію, розтлінність, пожадливе прагнення влади, багатства, слави.

- Зл формою це послання - гнівний монолог, який відзнача­ється великою енергією, імпульсивністю, полемічно-викривальним запалом.

Стильова своєрідність послань

- Поєднання високої патетики ("Не надійтесь, власть мирська і всяке преложенство і всяк послушник папи римського , як з вами ні в чом ся соглашати православні не хочуть і папі поклонятися не зводять. Не надійтесь нині, не надійтесь завтра і в прийдешнє і в віки віків") і їдкої іронії, сарказму, глузування з противника (єпископи - "вовки і злодії, розбійники й антихристи").

- Ораторські ознаки: однаковий початок у багатьох реченнях, подібна синтаксична побудова, вживання запитальних і окличних інтонацій, що надає монологу особливої енергійності ("Не ваші милості віру злими справами розорили? Не ваші милості прагненням, лихоїмства грошового і достатку мирського джерело похотей у собіі розпустили? Не ваші милості голодних оголоднюєте...?" і т.д.). |

- Стилістичні синоніми: "живолупите, обнажаете, мучите^ томите"; "мішки повні грошима золотими, талярами, півталярами, ортами, четвертаками й потрійними напихуєте". •

Авторські неологізми: "оголоднюєте", "м'ясочревоохотний", "свиноїд", "кровоїд", "скверноначальник", "звіролютство", "пружно-славолюбці", "нендзнорозкішники" й та ін.

4. "Ніколи ще до того часу сильні миру сього, світські чи духовні, не чули від простого южноруса таких гордих, рішучих і потрясаючо сильних слів. Віє в них, хоч ще несвідомо для самого автора той свіжий новочасний дух емансипації особистості людської з пут всемогучої традиції... І тут треба було чимало відваги моральної, щоб кинути могучим ієрархам і цілій пануючій системі ' польській прямо в очі таким огненним посланієм". Іван Франка про "Послання до єпископів".

40

Тема 4. Творчість Григорія Сковороди - міст до^ратури^ювих часів.__________________

"Всякому місту - звичай і права", "Ой пташино жовтобока", „„ „ дддя, поля зелені", "Бджола і Шершень", "Розмова, звана

алфавіт".