1. За яскравою зорею поезії. |

15 грудня 1878 р. в містечку Білопілля (на Сумщині) в сім'ї ' робітника з колись відомого, але край збіднілого роду побачив світ ' Олександр Іванович Кандиба.

1893 р. ~ хліборобська школа в м. Дергачі неподалік від Харкова, видає рукописний журнал "Комета", де поет-початківець вміщував вірші російською й українською мовами, короткочасно -вільний слухач Київського політехнічного інституту.

1903 р. Харківський ветеринарний інститут. Після участі у святі на честь відкриття пам'ятника І. Котляревському у Полтаві почуває себе українським поетом.

1906 р. - перша книга поезій "З журбою радість обнялась", підписана псевдонімом "Олександр Олесь".

"Олесю не довелось завойовувати своєї поетичної слави. Вона сама прийшла до нього на другий день після виходу з друку першої книжки його поезій. Свіжість поетичних образів, плавність і легкість вірша, сміливість деяких прийомів... зачарували українсь­ке громадянство". Микола Зеров, 1917 р.

1909-1911-1914-1917 pp. - чотири збірки поезій і драматичних ;

етюдів. ,

Лютий 1919 p. ~~ від'їзд до Будапешта. •

В еміграції - найпомітніші збірки "Чужиною" (1919 p.), "Княжі часи. Минуле України в піснях" (1920 p.), сатирична збірка "Перезва" (1921 p.), "Поезії. Книга X" (1930 р.), "Кому повім :

печаль мою" (1931 р.), нетуб лікована збірка "Маска", де зібрані вірші 1922-1944 pp.

Червень 1944 p. - у концтаборі Заксенгаузен загинув син - Олег . Ольжич, поет і археолог.

22 липня 1944 p. Олександр Олесь помер. Похований у Празі на | Ольшанському цвинтарі.

158

2. Тематична та емоційно-настроєва характеристика лірики.

л) "З журбою радість обнялась" - місткий поетичний образ, що відбив суспільні контрасти доби і суперечливі людські почування.

- "Журба і радість - ці два стани людських почуттів, пережи­вань і настроїв - переплелися на лише в першій збірці, а й стали ідейно-емоційною домінантою всієї Олесевої творчості". Ростислав Радишевський.

З журбою радість обнялась...

В сльозах, як в жемчугах, мій сміх,

І з дивним ранком ніч злилась,

І як мені розняти їх?!

В обіймах з радістю журба. ^ Одна летить, друга спиня... І йде між ними боротьба, І дужчий хто - не знаю я...

б) "Весь божий світ сміявсь, радів..." (краса природи в ліриці О. Олеся), неповторність поеми "Щороку".

- Поетичний світ Олеся грунтується на відвертому почутті, щирому переживанні, чисто суб'єктивному сприйнятті й особистій реакції, настрої. Ця лірична стихія проймає всі жанри в його творчості, і всі теми, які розробляв поет.

Передача настроєво-елегійного тону через осінній пейзаж ("Айстри", "Осінню віє...").

Оптимістична надія пов'язана з картинами весни ("Коли весна рожева прилетить", "О ніч, чудовна і чудова", "Жита з волошками, і луки, і гаї...").

Повнота і щастя життя - в літніх малюнках ("Літньої ночі", "Літній вечір..,").

Зимовий пейзаж асоціюється з холодом тиранії, гніту ("Ой не сійтесь, сніги..." "Зимою").

- "Весільне свято квітів" у поезії Олеся/(оспівані троянди, айстри, проліски, нарциси, маки, лілея, акації, _"залиті білим цвітом", кущ бузовий, мімоза, фіалка, ромашка та ін.). Ось строфа з поезії "Безсмертники":

Ці квіти - спогади про світлі дні... І хай відносин наших світ погасне, А спогади все ж будуть жить в мені, Нагадувать про дні, про ночі теплі, ясні...

159

в) Вічна тема кохання в трансформації Олександра Олеся.

- "Приємно-болісний щем, прекрасне і чисте поривання юнацької душі до життєвих радощів, до людської привабливості, до дивовижного світу в собі і навколо. Запальні й відчайдушні, сповнені музики рядки "Чарів ночі" п'янять журбою про скороминущість і невлаштованість людського життя на тлі вічної краси та гармонії Всесвіту". Василь Яременко.

Поезія "Чари ночі" (1904 р.) стала народною піснею.

Як іскра ще в тобі горить І згаснути не вспіла, -Гори! Життя - єдина мить, Для смерті ж - вічність ціла.

- Чарівна музичність ритмів Олеся., "Весною дише від сих віршів. Виступає молода сила, в якій уже тепер можна повітать майстра віршованої форми і легких, граціозних пісень. Майже. кожний віршик так і проситься на ноти, має в собі мелодію". Іван Франко.

На сьогодні понад 80 композиторів України і Європи створили понад 200 музичних творів на слова Олеся, серед них М. Лисенко, Я. Степовий, К. Стеценко, С. Людкевич.

г - Оспівування юнацьких почуттів, молодості, свята життя ("Любов", "Коли хочеш знать, серденько...", "У тім садку, де ми ''колись сиділи", "Затремтіли струни у душі моїй...", "Казка ночі")?,

Складне, суперечливе почуття зрілої людини, котре охоплює і велику радість, і справжній драматизм ("Тобі хотілось сліз моїх", "Люблю. Без пам'яті люблю", "Геть рахівницю! К бісу все!", "Після дикої оргії-ночі", "Кожний погляд твій, зітхання",. "Ти біля моря" та ін.). ;