- •1.Поняття, предмет та метод кпу як галузі права.
- •2. Конституційно-правові інститути: поняття, та види
- •3. Конституційно-правові норми: поняття, ознаки та види.
- •4. Конституційні правовідносини: ознаки, склад.
- •5. Джерела кпу.
- •6. Конституційно-правова відповідальність: поняття, ознаки, санкції.
- •7. Поняття, предмет та основні етапи розвитку науки кпу
- •8. Функції та методологія науки кпу
- •9. Поняття, сутність, класифікація конституцій.
- •За терміном дії:
- •За політичним режимом:
- •За формою правління:
- •За формою державного устрою:
- •За способом прийняття:
- •За порядком зміни, внесення поправок і доповнень:
- •За зовнішньою формою:
- •За відповідністю реальним відносинам у суспільстві:
- •11.Етапи розробки, прийняття та внесення змін до ку.
- •12. Юридичні властивості ку.
- •13. Реалізація ку: поняття та форми. Тлумачення ку.
- •15.Порядок прийняття та внесення змін до ку.
- •16. Поняття конституційного ладу України. Загальна характеристика засад конституційного ладу.
- •17. Україна як суверенна, незалежна, демократична держава.
- •18.Україна як соціальна та правова держава.
- •19. Характеристика форми української держави.
- •20.Державні символи,державна мова та інші атрибути національної державності.
- •21. Україна – національна держава. Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні.
- •23. Конституційно-правовий статус громадських об’єднань в Україні.
- •24. Конституційно-правовий статус релігійних організацій в Україні.
- •25.Конституційно-правові принципи інформаційних відносин в Україні.
- •26. Поняття, види та принципи конституційно-правового статусу людини і громадянина
- •28. Конституційно-правовий статус біженців та осіб які потребують додаткового або тимчасового захисту.
- •29. Поняття та принципи громадянства України. Належність до громадянства України.
- •30. Підстави набуття громадянства України.
- •31. Підстави припинення громадянства України.
- •32. Поняття, класифікація конституційних прав, свобод та обов’язків.
- •33. Конституційні особисті(громадянські) права та свободи людини в Україні.
- •34. Конституційні політичні права та свободи л і г.
- •35. Конституційні соціальні та економічні права та свободи л і г в Україні.
- •36. Конституційні культурні та екологічні права та свободи людини і громадянина в Україні
- •37. Конституційні обов’язки л і г в Україні.
- •6. Обов'язок набуття повної загальної середньої освіти.
- •38. Гарантії прав та свобод л і г в Україні.
- •IV. За суб'єктами, що реалізують гарантії, розрізняють:
- •V. За особливостями правового статусу, що гарантується, визначають:
- •VI. За змістом розрізняють:
- •39. Організаційно-правові механізми забезпечення конституційних прав та свобод людини і громадянина в Україні.Г
- •40. Прововий статус та форми діяльності Уповноваженого вру з прав людини.
- •41.Поняття, форми та значення безпосередньої демократії в Україні.
- •42. Виборче право в об’єктивному та суб’єктивному значенні. Конституційні принципи виборчого права в Україні.
- •43. Поняття та види виборів в Україні.
- •44.Види виборчих систем та їх застосування в Україні.
- •45. Поняття, стадії та принципи виборчого процесу в Україні.
- •46.Поняття та види референдумів в Україні:
- •47. Порядок організації та проведення референдумів в Україні.
- •48.Поняття та ознаки одв. Система одв України.
- •49. Місце і роль вру і системі одв. Ознаки вру як єдиного органу законодавчої влади в Україні.
- •50. Порядок формування, склад, строк повноважень, дострокове припинення повноважень вру.
- •51. Структура вру
- •52. Конституційно-правові засади організації роботи вру
- •53. Повноваження вру.
- •54. Конституційно-правовий статус народного депутата України.
- •55. Конституційні основи законодавчого процесу в Україні.
- •56. Правова природа, місце та роль інституту глави держави і правовій системі України
- •58.Повноваження Президента України
- •59.Акти глави держави. Правовий статус Адміністрації Президента України.
- •60. Поняття, ознаки виконавчої влади та система її органів в Україні.
- •61.Склад, порядок формування та припинення повноважень Кабінету Міністрів України.
- •62.Повноваження Кабінету Міністрів України.
- •63.Організація роботи Кабінету Міністрів України. Правовий статус Прем’єр-міністра України. Акти кму.
- •64. Центральні органи виконавчої влади в Україні: система, порядок формування та повноваження.
- •65. Місцеві органи виконавчої влади в України: система, порядок формування та повноваження.
- •66. 1.Поняття, ознаки та функції судової влади в Україні
- •67. Конституційні засади здійснення судочинства в Україні.
- •68. Система судів загальної юрисдикції в Україні. Правовий статус всу
- •69.Конституційно правовий статус суддів в Україні.
- •70. Конституційно-правовий статус прокуратури в Україні: система, порядок формування та повноваження.
- •3. Принцип гласності
- •71.Поняття та становлення конституційної юрисдикції в Україні.
- •72. Місце Конституційного Суду України в системі органів державної влади. Порівняльна характеристика з судами загальної юрисдикції.
- •73. Склад та порядок формування Конституційного Суду України.
- •75.Конституційне провадження: поняття, стадії.
- •76.Статут суддів ксу.
- •77.Поняття, принципи та форми територіального устрою.
- •79. Правовий статус Автономної Республіки Крим.
- •82. Основи місцевого самоврядування в Україні: правові, матеріально-фінансові, організаційні.
- •83.Поняття територіальної громади. Форми безпосереднього волевиявлення територіальної громади.
- •84. Сільські, селищні, міські ради: порядок формування, повноваження, структура, організація роботи.
- •85. Особливості правового статусу районних та обласних рад.
- •86. Статус депутатів місцевих рад.
- •87. Сільський, селищний, міський голова: порядок обрання, повноваження, підстави дострокового припинення повноважень.
- •88. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад: порядок формування, повноваження, структура, організація роботи.
- •89.Служба в органах місцевого самоврядування.
- •90. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування
11.Етапи розробки, прийняття та внесення змін до ку.
Етапи :
До прийняття 1990-96рр.
Процес реалізації 1996-2004рр.
Внесення змін 2004-2010, скасування цих змін та нової конституційної реформи 2011-2012рр.
Етапи розробки (детальніший варіант):
Перший етап. Підготовчий 1990-24.08.91р.( прийняття декларації про державний суверенітет, створення першої конституційної комісії, прийняття концепції нової конституції)
Другий етап. 24.08.91 – 26.10.93рр. (проголошення незалежності, схвалення проекту КУ, винесення проекту на обговорення, прийняття проекту КУ в другому читанні 26.10.93р.)
Третій етап. Відновлення конституційного процесу 20.09.94.-08.06.95р. (створення другої конституційної комісії, розробка та узгодження близько 10 проектів КУ, 08.06.95р.прийняття конституційного договору)
Четвертий етап. З 08.06.95 – 28.06.96. (створення робочої групи конст.комісії, прийняття проекту КУ в першому читанні 20 березня, в другому читанні 1 червня 1996р.; прийняття КУ 28 червня 1996р. офіційне підписання 12.07.1996р.; оприлюднення 14.07.96р.
П’ятий етап. Реформа. (проведення всеукр.референдуму 16.04.2000, внесення змін до КУ 08.12.04, які набули чинності з 1 січня 2006 року.
Шостий етап. Скасування реформи. (рішенням КСУ від 30 вересня 2010 року; внесення змін до КУ 1996р. 01.02.2011р.; створення Конституційної Асамблеї).
12. Юридичні властивості ку.
Властивості(ознаки):
Нормативність Як Основний Закон держави Конституція України обов'язкова до виконання всіма суб'єктами права і є актом постійної і прямої дії.
Юридичне верховенство – найвища юридична сила.
Установчий характер У Конституції закріплюються найважливіші права, свободи та обов'язки громадян, система, принципи діяльності органів державної влади І місцевого самоврядування.
Особливий порядок прийняття
Особливий порядок внесення змін На відміну від проектів звичайних законів проект Конституції, як правило, оприлюднюється і обговорюється зацікавленими суб'єктами, насамперед громадянами України.
Поєднання стабільності і динамізму щодо зміни тексту КУ
Пряма дія норм КУ
13. Реалізація ку: поняття та форми. Тлумачення ку.
Реалізація права — це процес втілення правових приписів у поведінку суб'єктів права. До форм реалізації права належать: - дотримання норм права; - виконання норм права; - використання норм права; - застосування норм права.
Норми КУ реалізуються шляхом:
Дотримання – утримання від дій (5, 68)
Використання – поведінка щодо реалізації суб’єктивних прав на свій розсуд (ч2 ст90)
Виконання – активна поведінка обов’язкового характеру (ст106)
Застосування – владна діяльність ОДВ та ОМС, які реалізовують конст-правові норми, щодо інших суб’єктів(призначення\звільнення з посад)
Тлумачення норм права — це діяльність органів, організацій, окремих громадян, спрямована на з'ясування і роз'яснення значення та змісту загальнообов'язкової волі законодавця, вираженої в нормах права. Мета тлумачення норм права полягає у правильному застосуванні приписів, що містяться в них, для конкретних випадків. Ця стадія застосування права характеризується тим, що вже виявлено факти, які потребують юридичної кваліфікації. Види тлумачення класифікуються на різних підставах. За юридичною силою, наприклад, тлумачення поділяється на офіційне та неофіційне. До різновидів офіційного тлумачення належать автентичне, нормативне, казуальне, а до різновидів неофіційного тлумачення — доктринальне і поточне. За об'єктом тлумачення норм права розрізняють буквальне, обмежувальне та надто поширене тлумачення, за прийомами тлумачення — граматичне, логічне, систематичне та історичне.
Офіційне тлумачення дає КСУ.
14. Правова охорона КУ: поняття, суб’єкти здійснення, елементи. Правова охорона КУ – неодмінна умова забезпечення її верховенства і стабільності, високо ефективності дії її положень у всіх сферах життєдіяльності нашої держави. Належний рівень правової охорони Конституції – необхідний атрибут (ознака) правової держави, яка є найважливішим чинником побудови громадянського суспільства.
Форми здійснення правової охорони Конституції України. Правова охорона здійснюється у різноманітних формах, головними з яких є конституційний контроль і конституційний нагляд. Сутність конституційного контролю полягає в тому, що відповідні органи можуть безпосередньо втручатись у діяльність підконтрольних органів, скасовуючи чи призупиняючи незаконні акти. Основне призначення органів конституційного нагляду – повідомити про неконституційність прийнятого правового акту.
Розрізняють різні види й форми конституційного контролю: попередній – тобто, коли нормативно-правовий акт ще розробляється й не вступив у законну силу; наступний контроль – коли така перевірка здійснюється після прийняття акта. За правовими наслідками контроль може бути: обов’язковим; факультативним. За формою виділяють: Абстрактний контроль, Конкретний контроль.
ПравовийзахистКонституціїУкраїниздійснюють:
1. Вищіорганидержавноївлади: Президент України, Верховна Рада України, КабінетМіністрівУкраїни. Так, наприклад, згідно з КонституцієюУкраїни Президент України є гарантом додержанняКонституціїУкраїни (ч. 2 ст. 102), Верховна Рада Україниусуває Президента України з поста у разівчинення ним державноїзрадиабоіншогозлочину (п. 10 ст. 85) та здійснює контроль за діяльністюКабінетуМіністрівУкраїни (п. 13 ст. 85), КабінетМіністрівУкраїнизабезпечуєвиконанняКонституції та законівУкраїни (п. 1 ст. 116) тощо.
2. Правоохоронніоргани (суди, прокуратура), центральні та місцевіорганивиконавчоївлади.
3. Орган конституційноїюрисдикції (Конституційний Суд України), який є основним, визначальнимелементомсистемиправовихзасобівзахистуКонституціїУкраїни. Згіднозі ст. 2 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 р. завданнямКонституційного Суду України є гарантуванняверховенства КонституціїУкраїни як Основного Закону держави на всійтериторіїУкраїни.
4. ЗбройніСилиУкраїни, на якихпокладається оборона України, захистїїсуверенітету, територіальноїцілісності і недоторканості (ч. 2 ст. 17 КонституціїУкраїни).
5. ГромадяниУкраїни. АктивніформиохорониКонституціїУкраїнигромадянамипередбачені в їїтексті. Так, ст. 55 встановлює,що кожному гарантується право на оскарження в судірішень, дійчибездіяльностіорганівдержавноївлади, органівмісцевогосамоврядування, посадових і службовихосіб.
Коженмає право звертатися за захистомсвоїх прав до УповноваженогоВерховної Ради України з прав людини.
Коженмає право післявикористаннявсіхнаціональнихзасобів правового захистузвертатися за захистомсвоїх прав і свобод до відповіднихміжнароднихсудовихустановчи до відповіднихорганівміжнароднихорганізацій, членом абоучасникомяких є Україна.
Коженмає право будь-якими не забороненими законом засобамизахищатисвої права і свободивідпорушень і протиправнихпосягань.