- •1.Поняття, предмет та метод кпу як галузі права.
- •2. Конституційно-правові інститути: поняття, та види
- •3. Конституційно-правові норми: поняття, ознаки та види.
- •4. Конституційні правовідносини: ознаки, склад.
- •5. Джерела кпу.
- •6. Конституційно-правова відповідальність: поняття, ознаки, санкції.
- •7. Поняття, предмет та основні етапи розвитку науки кпу
- •8. Функції та методологія науки кпу
- •9. Поняття, сутність, класифікація конституцій.
- •За терміном дії:
- •За політичним режимом:
- •За формою правління:
- •За формою державного устрою:
- •За способом прийняття:
- •За порядком зміни, внесення поправок і доповнень:
- •За зовнішньою формою:
- •За відповідністю реальним відносинам у суспільстві:
- •11.Етапи розробки, прийняття та внесення змін до ку.
- •12. Юридичні властивості ку.
- •13. Реалізація ку: поняття та форми. Тлумачення ку.
- •15.Порядок прийняття та внесення змін до ку.
- •16. Поняття конституційного ладу України. Загальна характеристика засад конституційного ладу.
- •17. Україна як суверенна, незалежна, демократична держава.
- •18.Україна як соціальна та правова держава.
- •19. Характеристика форми української держави.
- •20.Державні символи,державна мова та інші атрибути національної державності.
- •21. Україна – національна держава. Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні.
- •23. Конституційно-правовий статус громадських об’єднань в Україні.
- •24. Конституційно-правовий статус релігійних організацій в Україні.
- •25.Конституційно-правові принципи інформаційних відносин в Україні.
- •26. Поняття, види та принципи конституційно-правового статусу людини і громадянина
- •28. Конституційно-правовий статус біженців та осіб які потребують додаткового або тимчасового захисту.
- •29. Поняття та принципи громадянства України. Належність до громадянства України.
- •30. Підстави набуття громадянства України.
- •31. Підстави припинення громадянства України.
- •32. Поняття, класифікація конституційних прав, свобод та обов’язків.
- •33. Конституційні особисті(громадянські) права та свободи людини в Україні.
- •34. Конституційні політичні права та свободи л і г.
- •35. Конституційні соціальні та економічні права та свободи л і г в Україні.
- •36. Конституційні культурні та екологічні права та свободи людини і громадянина в Україні
- •37. Конституційні обов’язки л і г в Україні.
- •6. Обов'язок набуття повної загальної середньої освіти.
- •38. Гарантії прав та свобод л і г в Україні.
- •IV. За суб'єктами, що реалізують гарантії, розрізняють:
- •V. За особливостями правового статусу, що гарантується, визначають:
- •VI. За змістом розрізняють:
- •39. Організаційно-правові механізми забезпечення конституційних прав та свобод людини і громадянина в Україні.Г
- •40. Прововий статус та форми діяльності Уповноваженого вру з прав людини.
- •41.Поняття, форми та значення безпосередньої демократії в Україні.
- •42. Виборче право в об’єктивному та суб’єктивному значенні. Конституційні принципи виборчого права в Україні.
- •43. Поняття та види виборів в Україні.
- •44.Види виборчих систем та їх застосування в Україні.
- •45. Поняття, стадії та принципи виборчого процесу в Україні.
- •46.Поняття та види референдумів в Україні:
- •47. Порядок організації та проведення референдумів в Україні.
- •48.Поняття та ознаки одв. Система одв України.
- •49. Місце і роль вру і системі одв. Ознаки вру як єдиного органу законодавчої влади в Україні.
- •50. Порядок формування, склад, строк повноважень, дострокове припинення повноважень вру.
- •51. Структура вру
- •52. Конституційно-правові засади організації роботи вру
- •53. Повноваження вру.
- •54. Конституційно-правовий статус народного депутата України.
- •55. Конституційні основи законодавчого процесу в Україні.
- •56. Правова природа, місце та роль інституту глави держави і правовій системі України
- •58.Повноваження Президента України
- •59.Акти глави держави. Правовий статус Адміністрації Президента України.
- •60. Поняття, ознаки виконавчої влади та система її органів в Україні.
- •61.Склад, порядок формування та припинення повноважень Кабінету Міністрів України.
- •62.Повноваження Кабінету Міністрів України.
- •63.Організація роботи Кабінету Міністрів України. Правовий статус Прем’єр-міністра України. Акти кму.
- •64. Центральні органи виконавчої влади в Україні: система, порядок формування та повноваження.
- •65. Місцеві органи виконавчої влади в України: система, порядок формування та повноваження.
- •66. 1.Поняття, ознаки та функції судової влади в Україні
- •67. Конституційні засади здійснення судочинства в Україні.
- •68. Система судів загальної юрисдикції в Україні. Правовий статус всу
- •69.Конституційно правовий статус суддів в Україні.
- •70. Конституційно-правовий статус прокуратури в Україні: система, порядок формування та повноваження.
- •3. Принцип гласності
- •71.Поняття та становлення конституційної юрисдикції в Україні.
- •72. Місце Конституційного Суду України в системі органів державної влади. Порівняльна характеристика з судами загальної юрисдикції.
- •73. Склад та порядок формування Конституційного Суду України.
- •75.Конституційне провадження: поняття, стадії.
- •76.Статут суддів ксу.
- •77.Поняття, принципи та форми територіального устрою.
- •79. Правовий статус Автономної Республіки Крим.
- •82. Основи місцевого самоврядування в Україні: правові, матеріально-фінансові, організаційні.
- •83.Поняття територіальної громади. Форми безпосереднього волевиявлення територіальної громади.
- •84. Сільські, селищні, міські ради: порядок формування, повноваження, структура, організація роботи.
- •85. Особливості правового статусу районних та обласних рад.
- •86. Статус депутатів місцевих рад.
- •87. Сільський, селищний, міський голова: порядок обрання, повноваження, підстави дострокового припинення повноважень.
- •88. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад: порядок формування, повноваження, структура, організація роботи.
- •89.Служба в органах місцевого самоврядування.
- •90. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування
65. Місцеві органи виконавчої влади в України: система, порядок формування та повноваження.
Місцеві державні адміністрації; територіальні органи центральних органів виконавчої влади.
Місцевими органами виконавчої влади є:
1) місцеві державні адміністрації- місцеві органи виконавчої влади загальної компетенції;
2) територіальні органи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади - місцеві органи виконавчої влади спеціальної компетенції.
Місцеві державні адміністрації входять до єдиної системи органів виконавчої влади. За станом на 31 травня 2004 р. в Україні діяло 24 обласних, 490 районних, 2 міських (у містах Києві та Севастополі) та 14 районних у місті державних адміністрацій.
Правовий статус місцевих державних адміністрацій встановлюється Конституцією України (статті 118-119), Законом України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 р. та іншими законами України.
Керівництво місцевою державною адміністрацією здійснює її голова. Він також формує і її склад.
Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України.
Повноваження голів місцевих державних адміністрацій припиняються Президентом України у разі:
1) порушення ними Конституції України і законів України;
2) втрати громадянства, виявлення факту подвійного громадянства;
3) визнання судом недієздатним;
4) виїзду на проживання в іншу країну;
5) набрання законної сили обвинувальним вироком суду;
6) порушення вимог несумісності;
7) за власною ініціативою Президента України з підстав, передбачених цим Законом і законодавством про державну службу;
8) висловлення недовіри більшістю (дві третини) голосів від складу відповідної ради;
9) подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням.
Повноваження голів місцевих державних адміністрацій можуть бути припинені Президентом України у разі:
1) прийняття відставки голови відповідної обласної державної адміністрації;
2) подання Кабінету Міністрів України з підстав, передбачених законодавством про державну службу;
3) висловлення недовіри простою більшістю голосів від складу відповідної ради.
Повноваження голів місцевих державних адміністрацій припиняються також у разі їхньої смерті.
У разі обрання нового Президента України голови місцевих державних адміністрацій продовжують здійснювати свої повноваження до призначення в установленому порядку нових голів місцевих державних адміністрацій.
У здійсненні своїх повноважень голови місцевих державних адміністрацій відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня. Відповідні ради можуть впливати на вирішення питання щодо голови місцевої державної адміністрації.
На виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.
Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.
Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Конституція України передбачає особливі механізми взаємовідносин місцевих державних адміністрацій «по вертикалі» (з вищими органами виконавчої влади) та «по горизонталі» (з відповідними органами місцевого самоврядування), що пов'язано з особливостями територіальної організації влади в Україні на регіональному (область) та субрегіональному (район) рівнях. Так, місцеві державні адміністрації відповідно до загальних засад побудови та функціонування системи органів виконавчої влади підзвітні й підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня. Водночас місцеві державні адміністрації підзвітні й підконтрольні відповідним радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами.
Згідно зі ст. 119 Конституції України місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують:
1) виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади;
2) законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян;
3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їхнього національно-культурного розвитку;
4) підготування і виконання відповідних обласних і районних бюджетів;
5) звіт про виконання відповідних бюджетів і програм;
6) взаємодію з органами місцевого самоврядування;
7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.
Місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією та законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за:
1) збереженням і раціональним використанням державного майна;
2) станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконанням державних контрактів і зобов'язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, заподіяної державі;
3) використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів;
4) охороною пам'яток історії та культури, збереженням житлового фонду;
5) додержанням виробниками продукції стандартів, технічних умов та інших вимог, пов'язаних з її якістю й сертифікацією;
6) додержанням санітарних і ветеринарних правил, збиранням, утилізацією і захороненням промислових, побутових та інших відходів, додержанням правил благоустрою;
7) додержанням архітектурно-будівельних норм, правил і стандартів;
8) додержанням правил торгівлі, побутового, транспортного, комунального обслуговування, законодавства про захист прав споживачів;
9) додержанням законодавства з питань науки, мови, реклами, освіти, культури, охорони здоров'я, материнства й дитинства, сім'ї, молоді та неповнолітніх, соціального захисту населення, фізичної культури і спорту;
10) охороною праці та своєчасною і не нижче визначеного державою мінімального розміру оплатою праці;
11) додержанням громадського порядку, правил технічної експлуатації транспорту і дорожнього руху;
12) додержанням законодавства про державну таємницю та інформацію;
13) додержанням законодавства про Національний архівний
фонд та архівні установи.
Центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи, що утворюються, реорганізовуються і ліквідовуються в порядку, встановленому законодавством.
Керівників територіальних органів міністерства призначає на посади та звільняє з посад у встановленому порядку міністр, іншого центрального органу виконавчої влади - керівник цього
органу.
Координують діяльність територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади та сприяють їм у виконанні покладених на ці органи завдань голови відповідних місцевих державних адміністрацій.
При цьому з питань здійснення повноважень місцевих державних адміністрацій керівники територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підзвітні й підконтрольні головам відповідних місцевих державних адміністрацій.
Склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій. Крім голови, до їх складу входять заступники голови, керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів. У межах бюджетних асигнувань голови місцевих державних адміністрацій визначають структуру, затверджують штатний розпис місцевих державних адміністрацій та положення про її структурні підрозділи. Рекомендаційний перелік їх управлінь, відділів та інших структурних підрозділів та типові положення про них затверджуються Кабінетом Міністрів України.
На виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади власних і делегованих повноважень голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами і громадянами. Голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно з чинним законодавством.
Акти місцевих державних адміністрацій ненормативного характеру, прийняті в межах їх повноважень, набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо самими актами не встановлено інший термін введення їх у дію. Ці акти доводяться до їх виконавців, а за потреби оприлюднюються.
