45. Поняття, стадії та принципи виборчого процесу в Україні.

Вибори - це конституційно-правовий інститут, зміст якого становить сукупність норм Конституції України та законів України про вибори народних депутатів, Президента України, депутатів місцевих рад, сільських, селищних та міських голів.

Стадії:

І-стадія: оголошення, або призначення виборів. Здійснюється ЦВК, по виборах президента за 90 днів, по виборах народних депутатів за 91 день до виборів, місцеві вибори – за 60 днів до дня виборів

ІІ – стадія утворення виборчих дільниць. Виборчі дільниці бувають: звичайні, спеціальні, закордонні.

За к-стю виборців: малі(до 500), середні(500-1 500), великі(більше 1500). На виборах президента: малі(50-500), середні(500-1 500), великі(до 3 000)

ІІІ – стадія. Утворення виборчих органів( виборчих комісій). ЦВК працює на постійній основі.

IV- стадія. Складання списків виборців.

V- стадія. Висування та реєстрація на виборні посади.

VI- стадія. Передвиборна агітація, яка розпочинається з моменту реєстрації і закінчується о 24:00 п’ятниці перед днем голосування.

VII- стадія. Власне голосування. З 08:00 до 20:00 – президентські та депутатські. 08:00 – 22:00 – місцеві вибори.

VIII-стадія. Підрахунок голосів та визначення результатів. Місцеві вибори – 5 днів. Президента – 10 днів. Нар. депутатів – 15 днів.

IX- стадія. Офіційне оприлюднення. +5 днів до терміну підрахунку голосів.

X- стадія. Припинення діяльності виборчих комісій.

Право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років.

Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними.

Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються за принципами загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Виборцям гарантується вільне волевиявлення.

46.Поняття та види референдумів в Україні:

Референдум — голосування населення із метою вирішення найважливіших питань суспільного життя. Референдуми в Україні поділяються на всеукраїнські та місцеві. Предметом всеукраїнського референдуму може бути: — затвердження Конституції України, її окремих положень та внесення до Конституції України змін і доповнень; — прийняття, зміна або скасування законів України або їх окремих положень; — прийняття рішень, які визначають основний зміст Конституції України, законів України та інших правових актів. Предметом місцевого референдуму може бути: — прийняття, зміна або скасування рішень з питань, віднесених законодавством України до відання місцевого самоврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць; — прийняття рішень, які визначають зміст постанов місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих і розпорядчих органів.

Класифікація референдумів здійснюється з використанням досить широкого кола критеріїв, а це в свою чергу дозволяє виділити велику кількість їх видів:

1 Юридична сила рішення прийнятого референдумом:

консультативний – проводиться з метою виявлення позиції виборців з питання, вирішення якого залишається за органом державної влади або органом місцевого самоврядування;

імперативний його рішення має вищий, обов’язковий, конкретний і остаточний характер.

2. Територія проведення референдуму:

• загальнодержавний (всеукраїнський), проводиться на всій території держави. Всеукраїнський референдум може призначатись ВРУ, ПУ (ст. 72 КУ), або проголошуватись за народною ініціаініціативою ПУ (п. 6 ст. 106 КУ) на вимогу не менше 3 мільйонів громадян, що мають право голосу, за умови, що підписи зібрані не менше як у 2/3 областей і не менше як по 100 тис. підписів у кожній області

• місцевий, проводиться на території автономного утворення або адміністративно-територіальної одиниці. Призначаються місцевими радами.

3. Спосіб проведення референдуму:

• Обов’язковий, проводиться з питання, яке згідно з законом може бути вирішено виключно шляхом референдуму. ВРУ призначає обов’язковий референдум з питання про зміну території України, а ПУ щодо внесення змін до розділів І, ІІІ, та ХІІІ КУ.

• Факультативний – проводиться з питання, яке згідно з законом може бути вирішене як шляхом референдуму, так і в інший спосіб.

4. Предмет (формула референдуму):

• конституційний;

• законодавчий;

• міжнародно-правовий;

• адміністративний (щодо вступу держави у різні міжнародні інституції).

5. Час проведення референдуму:

• допарламентський, проводиться до прийняття закону парламентом з метою з’ясувати думку виборців з даного питання;

• післяпарламентський – проводиться після прийняття закону парламентом з метою його затвердження;

• позапарламентський – закон приймається на референдумі в обхід парламенту.

6. Ініціатор проведення:

• з ініціативи органу державної влади або органу місцевого самоврядування;

• петиційний – референдум, який проводиться на вимогу громадян.

7. Характер рішення прийнятого на референдумі:

• затверджуючий (ратифікаційний) – шляхом референдуму виборці затверджують рішення парламенту або органу місцевого самоврядування;

• скасовуючий – виборцям пропонується скасувати акт парламенту, або органу місцевого самоврядування, який вже набрав чинності.

Предметом всеукраїнського референдуму може бути:

• затвердження Конституції України, її окремих положень та внесення до Конституції України змін і доповнень;

• прийняття, зміна або скасування законів України або їх окремих положень;

• прийняття рішень, які визначають основний зміст Конституції України, законів України та інших правових актів;

• питання, віднесенні КУ до відання України;

• питання про реалізацію права народу України на самовизначення та входження України до державних федеративних і конфедеративних утворень або вихід з них

Предметом місцевих референдумів згідно закону України “Про місцеве самоврядування” може бути будь-яке питання віднесене КУ та законами України до відання місцевого самоврядування.

При цьому КУ, ЗУ “Про всеукраїнський та місцеві референдуми”, ЗУ “Про місцеве самоврядування” встановлюють ряд обмежень щодо ряду питань, зокрема не допускається проведення референдуму щодо законопроектів з питань податків, бюджету, амністії (ст. 74 КУ) а також питання, віднесені законодавством України до відання органів суду і прокуратури; питання амністії та помилування; питання про вжиття державними органами України надзвичайних і невідкладних заходів щодо охорони громадського порядку, захисту здоров'я та безпеки громадян; питання, пов'язані з обранням, призначенням і звільненням посадових осіб, що належать до компетенції Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, місцевої ради, її виконавчих і розпорядчих органів (ст. 5-6 ЗУ “Про всеукраїнський та місцеві референдуми”).