- •1.Поняття, предмет та метод кпу як галузі права.
- •2. Конституційно-правові інститути: поняття, та види
- •3. Конституційно-правові норми: поняття, ознаки та види.
- •4. Конституційні правовідносини: ознаки, склад.
- •5. Джерела кпу.
- •6. Конституційно-правова відповідальність: поняття, ознаки, санкції.
- •7. Поняття, предмет та основні етапи розвитку науки кпу
- •8. Функції та методологія науки кпу
- •9. Поняття, сутність, класифікація конституцій.
- •За терміном дії:
- •За політичним режимом:
- •За формою правління:
- •За формою державного устрою:
- •За способом прийняття:
- •За порядком зміни, внесення поправок і доповнень:
- •За зовнішньою формою:
- •За відповідністю реальним відносинам у суспільстві:
- •11.Етапи розробки, прийняття та внесення змін до ку.
- •12. Юридичні властивості ку.
- •13. Реалізація ку: поняття та форми. Тлумачення ку.
- •15.Порядок прийняття та внесення змін до ку.
- •16. Поняття конституційного ладу України. Загальна характеристика засад конституційного ладу.
- •17. Україна як суверенна, незалежна, демократична держава.
- •18.Україна як соціальна та правова держава.
- •19. Характеристика форми української держави.
- •20.Державні символи,державна мова та інші атрибути національної державності.
- •21. Україна – національна держава. Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні.
- •23. Конституційно-правовий статус громадських об’єднань в Україні.
- •24. Конституційно-правовий статус релігійних організацій в Україні.
- •25.Конституційно-правові принципи інформаційних відносин в Україні.
- •26. Поняття, види та принципи конституційно-правового статусу людини і громадянина
- •28. Конституційно-правовий статус біженців та осіб які потребують додаткового або тимчасового захисту.
- •29. Поняття та принципи громадянства України. Належність до громадянства України.
- •30. Підстави набуття громадянства України.
- •31. Підстави припинення громадянства України.
- •32. Поняття, класифікація конституційних прав, свобод та обов’язків.
- •33. Конституційні особисті(громадянські) права та свободи людини в Україні.
- •34. Конституційні політичні права та свободи л і г.
- •35. Конституційні соціальні та економічні права та свободи л і г в Україні.
- •36. Конституційні культурні та екологічні права та свободи людини і громадянина в Україні
- •37. Конституційні обов’язки л і г в Україні.
- •6. Обов'язок набуття повної загальної середньої освіти.
- •38. Гарантії прав та свобод л і г в Україні.
- •IV. За суб'єктами, що реалізують гарантії, розрізняють:
- •V. За особливостями правового статусу, що гарантується, визначають:
- •VI. За змістом розрізняють:
- •39. Організаційно-правові механізми забезпечення конституційних прав та свобод людини і громадянина в Україні.Г
- •40. Прововий статус та форми діяльності Уповноваженого вру з прав людини.
- •41.Поняття, форми та значення безпосередньої демократії в Україні.
- •42. Виборче право в об’єктивному та суб’єктивному значенні. Конституційні принципи виборчого права в Україні.
- •43. Поняття та види виборів в Україні.
- •44.Види виборчих систем та їх застосування в Україні.
- •45. Поняття, стадії та принципи виборчого процесу в Україні.
- •46.Поняття та види референдумів в Україні:
- •47. Порядок організації та проведення референдумів в Україні.
- •48.Поняття та ознаки одв. Система одв України.
- •49. Місце і роль вру і системі одв. Ознаки вру як єдиного органу законодавчої влади в Україні.
- •50. Порядок формування, склад, строк повноважень, дострокове припинення повноважень вру.
- •51. Структура вру
- •52. Конституційно-правові засади організації роботи вру
- •53. Повноваження вру.
- •54. Конституційно-правовий статус народного депутата України.
- •55. Конституційні основи законодавчого процесу в Україні.
- •56. Правова природа, місце та роль інституту глави держави і правовій системі України
- •58.Повноваження Президента України
- •59.Акти глави держави. Правовий статус Адміністрації Президента України.
- •60. Поняття, ознаки виконавчої влади та система її органів в Україні.
- •61.Склад, порядок формування та припинення повноважень Кабінету Міністрів України.
- •62.Повноваження Кабінету Міністрів України.
- •63.Організація роботи Кабінету Міністрів України. Правовий статус Прем’єр-міністра України. Акти кму.
- •64. Центральні органи виконавчої влади в Україні: система, порядок формування та повноваження.
- •65. Місцеві органи виконавчої влади в України: система, порядок формування та повноваження.
- •66. 1.Поняття, ознаки та функції судової влади в Україні
- •67. Конституційні засади здійснення судочинства в Україні.
- •68. Система судів загальної юрисдикції в Україні. Правовий статус всу
- •69.Конституційно правовий статус суддів в Україні.
- •70. Конституційно-правовий статус прокуратури в Україні: система, порядок формування та повноваження.
- •3. Принцип гласності
- •71.Поняття та становлення конституційної юрисдикції в Україні.
- •72. Місце Конституційного Суду України в системі органів державної влади. Порівняльна характеристика з судами загальної юрисдикції.
- •73. Склад та порядок формування Конституційного Суду України.
- •75.Конституційне провадження: поняття, стадії.
- •76.Статут суддів ксу.
- •77.Поняття, принципи та форми територіального устрою.
- •79. Правовий статус Автономної Республіки Крим.
- •82. Основи місцевого самоврядування в Україні: правові, матеріально-фінансові, організаційні.
- •83.Поняття територіальної громади. Форми безпосереднього волевиявлення територіальної громади.
- •84. Сільські, селищні, міські ради: порядок формування, повноваження, структура, організація роботи.
- •85. Особливості правового статусу районних та обласних рад.
- •86. Статус депутатів місцевих рад.
- •87. Сільський, селищний, міський голова: порядок обрання, повноваження, підстави дострокового припинення повноважень.
- •88. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад: порядок формування, повноваження, структура, організація роботи.
- •89.Служба в органах місцевого самоврядування.
- •90. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування
47. Порядок організації та проведення референдумів в Україні.
Референдум — голосування населення із метою вирішення найважливіших питань суспільного життя. Референдуми в Україні поділяються на всеукраїнські та місцеві. Предметом всеукраїнського референдуму може бути: — затвердження Конституції України, її окремих положень та внесення до Конституції України змін і доповнень; — прийняття, зміна або скасування законів України або їх окремих положень; — прийняття рішень, які визначають основний зміст Конституції України, законів України та інших правових актів. Предметом місцевого референдуму може бути: — прийняття, зміна або скасування рішень з питань, віднесених законодавством України до відання місцевого самоврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць; — прийняття рішень, які визначають зміст постанов місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих і розпорядчих органів.
1. Підготовча стадія:
ініціювання всеукраїнського референдуму;
інформування громадян про його ініціювання;
агітація "за" або "проти" винесення визначеного питання на всеукраїнський референдум;
всенародні або парламентські обговорення (факультативний етап).
2. Основна стадія:
призначення (проголошення) всеукраїнського референдуму;
організація всеукраїнського референдуму та підготовка його проведення;
агітація "за" або "проти" проекту рішення, що виноситься на всеукраїнський референдум;
голосування;
встановлення результатів всеукраїнського референдуму;
визначення та оприлюднення його рішень;
проведення повторного всеукраїнського референдуму (факультативна стадія).
3. Завершальна стадія:
виконання рішень всеукраїнського референдуму;
правова відповідальність за невиконання рішень всеукраїнського референдуму.
Правова регламентація питань організації та проведення референдумів в Україні здійснюється Конституцією України (статті 72-74) та Законом України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» від 3 липня 1991 р. Окремі питання організації місцевих референдумів регламентуються також Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р. (ст. 7).
Залежно від території проведення законодавство України виділяє три види референдумів: всеукраїнські, референдуми Автономної Республіки Крим і місцеві. Останні два види можна об'єднати в один, оскільки референдуми Автономної Республіки Крим за територією проведення також мають місцевий характер.
Всеукраїнський референдум (схема 25) може призначатися Президентом України, Верховною Радою України (ст. 72 Конституції України) або проголошуватися за народною ініціативою Президентом України (п. 6 ст. 106 Конституції України).
При цьому Верховна Рада України призначає лише обов'язковий референдум із питання про зміну території України, а Президент України обов'язковий референдум щодо внесення змін до Конституції України (розділу І «Загальні засади», розділу НІ «Вибори. Референдум» і розділу XIII «Внесення змін до Конституції України»).
Всеукраїнський референдум також проголошується Президентом України за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, котрі мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області. Зокрема, всеукраїнський референдум 16 квітня 2002 р. був проголошений Президентом України за народною ініціативою.
Предметом референдуму є питання, що виноситься на референдум, або сукупність запропонованих варіантів кількох питань. Конституція України визначає межі використання всеукраїнського референдуму, зокрема його предмет не можуть становити питання податків, бюджету та амністії (ст. 74).
Питання зміни території України (ст. 73 Конституції України) та внесення змін до розділів І, III, XIII Конституції (ст. 156 Конституції України) віднесено до предмета обов'язкового всеукраїнського референдуму, тобто вони не можуть бути вирішені будь-яким органом державної влади.
Предметом всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 р. було питання про затвердження Акта проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 p., і з погляду міжнародного права його безумовно можна віднести до обов'язкових референдумів, оскільки на нього було винесене питання самовизначення українського народу. Предметом всеукраїнського референдуму 16 квітня 2000 р. були такі питання.
Місцевий референдум згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» є формою вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення.
Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України та законами України до відання місцевого самоврядування. На місцевий референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади.
Організація референдуму та голосування на ньому подібні до виборів, за винятком того, що виборець голосує не за кандидата або список кандидатів, а за пропозицію, яка містить проект рішення з певного питання.
Зокрема, значну роль в організації підготування та проведення всеукраїнського референдуму відіграє Центральна виборча комісія, яка:
1) забезпечує в межах, визначених законами України, реалізацію та захист конституційного права громадян України брати участь у всеукраїнському референдумі;
2) організовує підготування і проведення всеукраїнського референдуму;
3) реєструє ініціативні групи зі всеукраїнського референдуму, встановлює форму підписних листів для збирання підписів для проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою;
4) здійснює в порядку, передбаченому законом, на всій території України контроль за виконанням законодавства про всеукраїнський референдум і забезпечує його однакове застосування;
5) звертається в разі необхідності до Конституційного Суду України щодо тлумачення Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми», інших законів України або окремих їхніх положень із питань проведення всеукраїнського референдуму, вносить у встановленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законів із питань проведення всеукраїнського референдуму;
6) спрямовує діяльність комісій із всеукраїнського референдуму, та інші функції
Питання, що виносяться на референдум (формула або предмет референдуму) можуть бути по-різному сформульовані. В літературі виділяють два види формул: перший являє собою звернене до виборця запитання, на яке він повинен відповісти однозначно -«так» або «ні»; другий передбачає пропозицію виборцеві двох чи більше варіантів відповіді, один з яких він може обрати або відхилити всі (народний вибір)3.
