48.Поняття та ознаки одв. Система одв України.

Орган державної влади – організаційно відокремлена і відносно автономна складова частина єдиного державного апарату України, що становить собою колектив громадян України (одну особу) – державних службовців, заснований у встановленому законом порядку для виконання завдань та функцій держави, наділений з цією метою відповідними державно-владними повноваженнями, які реалізуються у визначених законом правових та організаційних формах.

В літературі з конституційного права виділяють наступні ознаки органу державної влади:

• Наявність внутрішньої будови

• Структурно-правовий характер

• Наявність повноважень

• Відносна самостійність

• Орган державної влади – організаційно відокремлена і відносно самостійна частина єдиного державного апарату України;

• Внутрішня структура органу державної влади – це система різних за характером, значенням, рівнем посад, що заміщуються посадовими особами – державними службовцями;

• Орган державної влади завжди має статутно-правовий характер, тобто на відміну від інших організацій він засновується на підставі КУ, законів України та інших НПА.

• Заснування будь-якого органу державної влади обумовлено необхідністю здійснення завдань та функцій держави.

• Визначальною ознакою органу державної влади є наявність у нього державно-владних повноважень, що відокремлює їх від інших державних установ, які також утворюються державою для здійснення завдань і функцій держави, але на відміну від органів держави вони не наділені державно-владними повноваженнями, наприклад державні заклади освіти. Державно владний характер повноважень органів державної влади проявляється в тому, що рішення, які приймає орган державної влади обов’язкові для виконання всіма громадянами, іноземцями, особами без громадянства, органами, установами і організаціями, їх посадовими особами, на яких поширюється компетенція цього органу;

• Для забезпечення виконання прийнятих рішень орган державної влади наділяється необхідними матеріальними засобами;

• Виконання рішень органу державної влади, прийнятих у межах його компетенції, забезпечується не лише застосуванням різноманітних засобів переконання, заохочення, але і можливістю застосування відповідних засобів державного примусу.

• Державно-владні повноваження органу державної влади реалізуються у відповідних правових і організаційних формах та із застосуванням методів, які чітко визначаються КУ та законами України.

Принципи:

• Законність

• Єдності системи ОДВ

• Врахування громадської думки

• Поділу влади

Класифікація органів державної влади може здійснюватись за різними критеріями, основними з яких є:

1. спосіб формування: виборні (ВРУ, ПУ) та такі, що призначаються (КМУ, органи прокуратури, суду);

2. територіальний масштаб діяльності: вищі (ВРУ, Президент України, КМУ) і центральні (міністерства) та місцеві (місцеві державні адміністрації, місцеві суди загальної юрисдикції);

3. характер компетенції: загальної компетенції: (ПУ, ВРУ, КМУ, місцева державна адміністрація) та галузевої компетенції (міністерство юстиції України), міжгалузеві (міністерство освіти і науки України), внутрішньогалузевої компетенції (місцеві органи галузевих міністерств – управління юстиції у Чернівецькій області);

4. порядок вирішення питань віднесених до їх компетенції: колегіальні (ВРУ, КМУ) та одноособові (ПУ); Право на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації передбачена статтею 36 КУ (викладено у питання про політичні партії та громадські організації).

Систему органів державної влади, за Конституцією України, складають:

• Орган законодавчої влади.

• Глава держави.

• Органи виконавчої влади.

• Органи судової влади

• Інші органи держави.

Загальними засадами організації (будівництва) органів державної влади є:

• поділ державної влади на законодавчу, виконавчу і судову та взаємодія органів державної влади;

• демократичний порядок формування органів державної влади (виборність, призначення за згодою інших органів тощо);

• системність і структурованість;

• конституційність, законність в організації й діяльності;

• постійний характер діяльності і детермінованість повноважень органів державної влади;

• врахування загальновизнаних принципів та норм міжнародного права, досягнень національної і світової конституційної думки й практики державного будівництва;

• гарантування діяльності органів державної влади.