34. Конституційні політичні права та свободи л і г.

Права людини – це певні можливості людини обирати вид та міру своєї поведінки з метою задоволення законних потреб та інтересів, які гарантуються та захищаються державою.

Свободи – сталий соціальний стан особи у взаємовідносинах з державою, іншими людьми, як захист від неправомірного втручання в життя особи, тобто як певна сфера її автономії. Також до свобод відноситься можливість діяти, або утримуватись від дій, тобто можливість вибору варіанту своєї поведінки для задоволення своїх потреб.

Політичні права – це можливості людини і громадянина брати участь у громадському і державному житті, вносити пропозиції щодо поліпшення роботи державних органів, їх службових осіб і об’єднань громадян, критикувати недоліки в роботі, безпосередньо брати участь в різних об’єднаннях громадян. Їх важливою особливістю є те, що вони адресовані лише громадянам України. Реалізуючи політичні права громадяни України асоційовані як Український народ – носій суверенітету і єдине джерело влади в Україні, беруть участь у здійсненні влади. Конституція України до політичних прав відносить наступні:

• право громадян на участь в управлінні державними справами гарантується статтею 38 КУ. Відповідно до статті 64 КУ дане право може бути тимчасово обмежене лише в умовах воєнного або надзвичайного стану. Змістом даного права є наступне:

• право брати участь у всеукраїнському та місцевих референдумах;

• право вільно обирати і бути обраними до органів державної влади і місцевого самоврядування;

• право рівного доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.

Кожне з зазначених прав є самостійним та має свої особливості. Зокрема Конституція встановлює власні обмеження стосовно кожного з зазначених прав. Наприклад, стаття 70 КУ обмежує у праві брати участь у референдумі лише громадян України, які не досягли 18 віку або визнані судом недієздатними. Специфікою виборчих прав є встановлення активного і пасивного права і відповідних обмежень. Відповідно до ЗУ “Про державну службу” не можуть бути прийняті на державну службу особи, які визнані у встановленому порядку недієздатними, мають судимість, що є несумісною з зайняттям посади, у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є їх близькими родичами. Перелік даних випадків є вичерпним.

Право на звернення проголошене статтею 40 КУ. Змістом даного права є право громадян:

Клопотати про сприяння реалізації закріплених КУ та чинним законодавством України їх прав та законних інтересів;

Оскаржувати дії або бездіяльність та рішення державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, організацій, об’єднань громадян, підприємств, посадових осіб, якими порушено їх права і законні інтереси та вимагати їх поновлення;

Повідомляти про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлювати думку щодо поліпшення їх діяльності;

Висловлювати поради і рекомендації.

Законом України “Про звернення громадян” прямо забороняється: направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються, відмовляти в прийняття та розгляді звернень, поданих у встановленому порядку і належним чином оформлених, відмовляти в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну приналежність, стать, вік, віросповідання, національність, незнання мови звернення.

Громадянин який звернувся з заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування має право особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, брати участь у перевірці заяви чи скарги, знайомитись з матеріалами перевірки, подавати додаткові матеріали, користуватись послугами захисника, одержувати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги, вимагати відшкодування збитків якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду. Для певних категорій громадян закон передбачає відповідні обмеження щодо подання звернень, обумовлюється це специфікою їх діяльності. Так, військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ мають право подавати такі звернення, які не стосуються їх службової діяльності. Інші звернення подаються такими особами відповідному командуванню у порядку встановленому дисциплінарними статутами.

Право на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації передбачена статтею 36 КУ (викладено у питання про політичні партії т