Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КПУ_ Уляна повністю всі питання.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
309.63 Кб
Скачать
  1. За відповідністю реальним відносинам у суспільстві:

  • Реальні – конституція, яка відповідає реальним відносинам у суспільстві і врегульовує їх своїми нормами.

  • Фіктивні – містять у собі такі конституційні положення, які не отримують реалізації на практиці.

Важливе значення має форма конституції, на яку безпосередньо впливає її зміст. Форма конституції – це спосіб організації закріпленого в ній матеріалу. Конституція має внутрішню і зовнішню форми, тобто систему і структуру. Система дає уявлення про організаційну будову конституції, забезпечує внутрішню зумовленість її розділів, статей. Структура – це логічний зв'язок різних інститутів.

Конституція юридична і конституція фактична. Сучасна наука конституційного права використовує термін конституція в кількох значеннях. Насамперед прийнято розрізняти конституцію юридичну і конституцію фактичну. При цьому існують різні підходи до розкриття їх змісту. Юридична конституція – це система правових норм, які закріплюють засади конституційного (державного) ладу, встановлюють найвищі правові гарантії прав і свобод людини і громадянина, визначають систему, принципи організації і функціонування органів публічної влади (органів державної влади і місцевого самоврядування), встановлюють територіальний устрій держави. Юридична конституція може розглядатись у формальному та матеріальному значеннях. У формальному значенні це один НПА чи декілька таких НПА (Конституція Швеції складається з 4 актів: Акт про престолонаслідування 1810, Форма правління 1974, Акт свободи друку 1874, Основний закон про свободу висловлювань, з 4 законів складається і конституція Фінляндії), які приймаються в особливому порядку та мають найвищу юридичну силу по відношенню до інших НПА (французька або американська модель). У матеріальному значенні – це сукупність НПА, законів, судових прецедентів, джерел звичаєвого права, жоден з яких не має найвищої юридичної сили (британська модель). Фактична або соціальна або жива конституція – це реальний стан суспільних відносин, які становлять предмет конституційного регулювання, вони позначають реально існуючі в країні основи державного ладу, фактичну ситуацію з правами і свободами людини і громадянина. Поява терміну фактична конституція пов’язане з тим, що юридична конституція є певною ідеальною моделлю устрою держави, її взаємовідносин з людиною. І зрозуміло що реально діючі взаємовідносини не збігаються абсолютно з ідеальною моделлю, більше того, юридична і фактична конституція можуть суттєво відрізнятись, як це було характерно для радянських конституцій. У випадку, коли юридична конституція збігається з фактичною можна говорити про наявність реальної конституційної системи в державі. У випадку, коли вони не збігаються конституційна система є фіктивною. Стосовно співвідношення юридичної і фактичної конституції України, то можна говорити про наявність в Україні напівреальної конституційної системи, оскільки не всі положення юридичної конституції України втілені в життя.

10. Ф-ції КУ. Об’єкт та межі.

Функції:

  1. Юридична . - Суть цієї функції конституції полягає в тім , що вона: - стає основою нових правовий системи і правопорядку в країні; - сама регулює суспільні відносини і як документ прямої дії може бути вихідним ґрунтом для їхнього виникнення; - дає імпульс розвиткові законодавства і прийняттю великого масиву нових нормативних юридичних актів, що втілюють загальні ідеї й окремі положення конституції.

  2. Політиична

  3. Установча- Суть цієї функції полягає в тому, що конституція, з'являючись у результаті корінних змін у житті суспільства , стає політико-правовою основою його розвитку на наступному історичному етапі

  4. Ідеологічна

  5. Зовніньополітична полягає в тому, що основний закон звернений не тільки до внутрішнього життя країни, воно одночасно є фундаментом зовнішньополітичної діяльності держави.

  6. Організаційна Дана функція конституції полягає в тім, що вона не тільки оформляє досягнуте і ставить нові задачі перед суспільством і державою, але й стимулює політичну активність, націлює державні органи і суспільні об'єднання, усіх громадян на діяльність у дусі нового основного закону.

  7. Стабілізуюча

  8. Консолідуюча

  9. Охоронна

  10. Інтеграційна

Об’єкт конст. Регулювання – це те коло суспільних відносин, які регулюються основним Законом держави.

Межі дії КУ:

В просторі: на всю територію

В часі: з 28.06.96 і без обмеження терміну

За колом осіб: На всіх суб’єктів правовідносин на території України та на громадян України, які перебувають за кордоном.