- •1.Поняття, предмет та метод кпу як галузі права.
- •2. Конституційно-правові інститути: поняття, та види
- •3. Конституційно-правові норми: поняття, ознаки та види.
- •4. Конституційні правовідносини: ознаки, склад.
- •5. Джерела кпу.
- •6. Конституційно-правова відповідальність: поняття, ознаки, санкції.
- •7. Поняття, предмет та основні етапи розвитку науки кпу
- •8. Функції та методологія науки кпу
- •9. Поняття, сутність, класифікація конституцій.
- •За терміном дії:
- •За політичним режимом:
- •За формою правління:
- •За формою державного устрою:
- •За способом прийняття:
- •За порядком зміни, внесення поправок і доповнень:
- •За зовнішньою формою:
- •За відповідністю реальним відносинам у суспільстві:
- •11.Етапи розробки, прийняття та внесення змін до ку.
- •12. Юридичні властивості ку.
- •13. Реалізація ку: поняття та форми. Тлумачення ку.
- •15.Порядок прийняття та внесення змін до ку.
- •16. Поняття конституційного ладу України. Загальна характеристика засад конституційного ладу.
- •17. Україна як суверенна, незалежна, демократична держава.
- •18.Україна як соціальна та правова держава.
- •19. Характеристика форми української держави.
- •20.Державні символи,державна мова та інші атрибути національної державності.
- •21. Україна – національна держава. Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні.
- •23. Конституційно-правовий статус громадських об’єднань в Україні.
- •24. Конституційно-правовий статус релігійних організацій в Україні.
- •25.Конституційно-правові принципи інформаційних відносин в Україні.
- •26. Поняття, види та принципи конституційно-правового статусу людини і громадянина
- •28. Конституційно-правовий статус біженців та осіб які потребують додаткового або тимчасового захисту.
- •29. Поняття та принципи громадянства України. Належність до громадянства України.
- •30. Підстави набуття громадянства України.
- •31. Підстави припинення громадянства України.
- •32. Поняття, класифікація конституційних прав, свобод та обов’язків.
- •33. Конституційні особисті(громадянські) права та свободи людини в Україні.
- •34. Конституційні політичні права та свободи л і г.
- •35. Конституційні соціальні та економічні права та свободи л і г в Україні.
- •36. Конституційні культурні та екологічні права та свободи людини і громадянина в Україні
- •37. Конституційні обов’язки л і г в Україні.
- •6. Обов'язок набуття повної загальної середньої освіти.
- •38. Гарантії прав та свобод л і г в Україні.
- •IV. За суб'єктами, що реалізують гарантії, розрізняють:
- •V. За особливостями правового статусу, що гарантується, визначають:
- •VI. За змістом розрізняють:
- •39. Організаційно-правові механізми забезпечення конституційних прав та свобод людини і громадянина в Україні.Г
- •40. Прововий статус та форми діяльності Уповноваженого вру з прав людини.
- •41.Поняття, форми та значення безпосередньої демократії в Україні.
- •42. Виборче право в об’єктивному та суб’єктивному значенні. Конституційні принципи виборчого права в Україні.
- •43. Поняття та види виборів в Україні.
- •44.Види виборчих систем та їх застосування в Україні.
- •45. Поняття, стадії та принципи виборчого процесу в Україні.
- •46.Поняття та види референдумів в Україні:
- •47. Порядок організації та проведення референдумів в Україні.
- •48.Поняття та ознаки одв. Система одв України.
- •49. Місце і роль вру і системі одв. Ознаки вру як єдиного органу законодавчої влади в Україні.
- •50. Порядок формування, склад, строк повноважень, дострокове припинення повноважень вру.
- •51. Структура вру
- •52. Конституційно-правові засади організації роботи вру
- •53. Повноваження вру.
- •54. Конституційно-правовий статус народного депутата України.
- •55. Конституційні основи законодавчого процесу в Україні.
- •56. Правова природа, місце та роль інституту глави держави і правовій системі України
- •58.Повноваження Президента України
- •59.Акти глави держави. Правовий статус Адміністрації Президента України.
- •60. Поняття, ознаки виконавчої влади та система її органів в Україні.
- •61.Склад, порядок формування та припинення повноважень Кабінету Міністрів України.
- •62.Повноваження Кабінету Міністрів України.
- •63.Організація роботи Кабінету Міністрів України. Правовий статус Прем’єр-міністра України. Акти кму.
- •64. Центральні органи виконавчої влади в Україні: система, порядок формування та повноваження.
- •65. Місцеві органи виконавчої влади в України: система, порядок формування та повноваження.
- •66. 1.Поняття, ознаки та функції судової влади в Україні
- •67. Конституційні засади здійснення судочинства в Україні.
- •68. Система судів загальної юрисдикції в Україні. Правовий статус всу
- •69.Конституційно правовий статус суддів в Україні.
- •70. Конституційно-правовий статус прокуратури в Україні: система, порядок формування та повноваження.
- •3. Принцип гласності
- •71.Поняття та становлення конституційної юрисдикції в Україні.
- •72. Місце Конституційного Суду України в системі органів державної влади. Порівняльна характеристика з судами загальної юрисдикції.
- •73. Склад та порядок формування Конституційного Суду України.
- •75.Конституційне провадження: поняття, стадії.
- •76.Статут суддів ксу.
- •77.Поняття, принципи та форми територіального устрою.
- •79. Правовий статус Автономної Республіки Крим.
- •82. Основи місцевого самоврядування в Україні: правові, матеріально-фінансові, організаційні.
- •83.Поняття територіальної громади. Форми безпосереднього волевиявлення територіальної громади.
- •84. Сільські, селищні, міські ради: порядок формування, повноваження, структура, організація роботи.
- •85. Особливості правового статусу районних та обласних рад.
- •86. Статус депутатів місцевих рад.
- •87. Сільський, селищний, міський голова: порядок обрання, повноваження, підстави дострокового припинення повноважень.
- •88. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад: порядок формування, повноваження, структура, організація роботи.
- •89.Служба в органах місцевого самоврядування.
- •90. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування
4. Конституційні правовідносини: ознаки, склад.
Конституційно-правові відносини – це суспільні відносини, врегульовані нормами конституційного права України, змістом яких є юридичний зв’язок між його суб’єктами у формі взаємних прав і обов’язків, передбачених відповідною нормою конституційного права.
Ознаки:
Цим відносинам притаманний здебільшого імперативний характер, оскільки вони значною мірою пов’язані з реалізацією владними структурами своїх повноважень, взаємодією різних органів державного механізму. Але КПУ врегульовує і значне коло відносин, в яких зв’язки грунтуються на рівнеості сторін, тобто заст.диспозитивний метод регулювання. В цьому виявляється демократичний потенціал КПУ.
У системі правовідносин к-п правовідносинам відводиться провідне місце, оскільки вони визначають зміст правовідносин, що регламентуються іншими галузями права. Наприклад, вони визначають широкий спектр правовідносин громадянина в різних сферах суспільного життя, в тому числі трудових і цивільно-правових. Правовідносини громадянства – підстави для участі громадянина у політичному житті країни, виборчому процесі тощо.
Специфіка к-п відносин виявляєтсья в особливості механізму реалізації їх суб’єктами своїх прав і обов’язків. Одні з них безпосередньо втілюються в цих правовідносинах, другі – через інші правовідносини. Наприклад, КУ говорить про те, що влада належить народові, конкретно реалізується через норми закону про всеукраїнський та місцеві референдуми, через закони про вибори, інші нормативно-правові акти.
К-п відносини мають різний строк дії. Одні з них постійні, більшість – тимчасові. Постійні – статус громадянства, тимчасові пов’язані з організацією і проведенням референдумів, виборів.
У системі к-п відносин виділяються матеріальні і процесуальні. Матеріальні – зміст прав і обов’язків суб’єктів, до других – процедура реалізації матеріальних норм. За цільовим призначенням розрізняють правоустановчі правоохоронні к-п відн
Специфічні ознаки:
Це найбільш суттєві суспільні відносини, які виникають у сфері здійснення влади народом. Решта відносин є підпорядкованими суспільним відносинам;
Є різновидом політико-правових відносин, оскільки предметом їх правового регулювання є політика. Звідси особливий імперативних характер регулювання, провідна роль в системі правових відносин (визначають зміст інших відносин).
Їм властиве особливе коло суб’єктів, головною ознакою яких є реалізація державно-владних повноважень.
Для них характерний особливий спосіб реалізації прав і обов’язків учасників відносин. В одних випадках такі права характеризуються безпосередньо в даному відношенні, в інших – через норми інших галузей права.
Це відносини, що виникають і реалізуються у сфері владної державної діяльності як такої . Така діяльність є основною формою вияву повновладдя народу, що органічно поєднує в собі інститути безпосередньої демократії і діяльність представницьких органів.
Суб’єкти, тобто учасники конституційно-правових відносин, досить різноманітні, що обумовлено багатством змісту таких відносин. Вони мають багато спільного з суб’єктами інших відносин: володіють певним статусом, наділені відповідною праводієздатністю, механізмом реалізації своїх повноважень тощо. Суб’єктами конституційно-правових відносин є : 1) Український народ як сукупність громадян різних національностей, якому належить вся повнота влади на території республіки, корінні народи і національні меншини. ;2) Громадяни України, особи без громадянства та іноземці. ;3) Українська держава (Україна як держава). ;4) Органи державної влади України. ;5) Народні депутати та посадові і службові особи. ;6) Політичні партії і громадські організації. ;7) Територіальні громади, органи та інші суб’єкти місцевого самоврядування. ;8) Адміністративно-територіальні одиниці, передбачені Конституцією і законами. ;9) Державні та інші підприємства, установи і організації, навчальні й інші державні, комунальні і приватні заклади. ;Цей перелік не є вичерпним, його можна розширити, диференціювати тощо. Суб’єктами конституційно-правових відносин, наприклад, можна вважати виборчі комісії (Центральну виборчу комісію та виборчі комісії різних рівнів), загальні збори громадян за місцем проживання, постійні комісії місцевих рад, асоціації депутатів тощо.
Під об’єктами конституційно-правових відносин розуміють певні дії, особисті, соціальні або державні блага, які безпосередньо задовольняють інтереси і потреби суб’єктів цих відносин і з приводу яких їх учасники вступають у ці відносини і здійснюють свої суб’єктивні конституційні права і обов’язки. Блага можуть бути матеріальними і нематеріальними. Матеріальними видами об’єктів конституційно-правових відносин є: - політичні блага – конституційний лад, суверенітет, влада, влада народу, державна влада, громадянство, депутатський мандат, посада, територіальна цілісність тощо; - дії уповноваженого суб’єкта;дії зобов’язаних суб’єктів; речі та інші майнові і духовні блага; - поведінка суб’єктів конституційно-правових відносин; результати поведінки суб’єктів таких відносин; - природні об’єкти.
Видами об’єктів нематеріальних конституційно-правових відносин є:- особисті нематеріальні блага людини і громадянина (життя, здоров’я, честь, гідність); - певні соціальні властивості і риси об’єднань, спільностей; духовні цінності.