Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КПУ_ Уляна повністю всі питання.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
309.63 Кб
Скачать

4. Конституційні правовідносини: ознаки, склад.

Конституційно-правові відносинице суспільні відносини, врегульовані нормами конституційного права України, змістом яких є юридичний зв’язок між його суб’єктами у формі взаємних прав і обов’язків, передбачених відповідною нормою конституційного права.

Ознаки:

    • Цим відносинам притаманний здебільшого імперативний характер, оскільки вони значною мірою пов’язані з реалізацією владними структурами своїх повноважень, взаємодією різних органів державного механізму. Але КПУ врегульовує і значне коло відносин, в яких зв’язки грунтуються на рівнеості сторін, тобто заст.диспозитивний метод регулювання. В цьому виявляється демократичний потенціал КПУ.

    • У системі правовідносин к-п правовідносинам відводиться провідне місце, оскільки вони визначають зміст правовідносин, що регламентуються іншими галузями права. Наприклад, вони визначають широкий спектр правовідносин громадянина в різних сферах суспільного життя, в тому числі трудових і цивільно-правових. Правовідносини громадянства – підстави для участі громадянина у політичному житті країни, виборчому процесі тощо.

    • Специфіка к-п відносин виявляєтсья в особливості механізму реалізації їх суб’єктами своїх прав і обов’язків. Одні з них безпосередньо втілюються в цих правовідносинах, другі – через інші правовідносини. Наприклад, КУ говорить про те, що влада належить народові, конкретно реалізується через норми закону про всеукраїнський та місцеві референдуми, через закони про вибори, інші нормативно-правові акти.

    • К-п відносини мають різний строк дії. Одні з них постійні, більшість – тимчасові. Постійні – статус громадянства, тимчасові пов’язані з організацією і проведенням референдумів, виборів.

    • У системі к-п відносин виділяються матеріальні і процесуальні. Матеріальні – зміст прав і обов’язків суб’єктів, до других – процедура реалізації матеріальних норм. За цільовим призначенням розрізняють правоустановчі правоохоронні к-п відн

Специфічні ознаки:

  1. Це найбільш суттєві суспільні відносини, які виникають у сфері здійснення влади народом. Решта відносин є підпорядкованими суспільним відносинам;

  2. Є різновидом політико-правових відносин, оскільки предметом їх правового регулювання є політика. Звідси особливий імперативних характер регулювання, провідна роль в системі правових відносин (визначають зміст інших відносин).

  3. Їм властиве особливе коло суб’єктів, головною ознакою яких є реалізація державно-владних повноважень.

  4. Для них характерний особливий спосіб реалізації прав і обов’язків учасників відносин. В одних випадках такі права характеризуються безпосередньо в даному відношенні, в інших – через норми інших галузей права.

  5. Це відносини, що виникають і реалізуються у сфері владної державної діяльності як такої . Така діяльність є основною формою вияву повновладдя народу, що органічно поєднує в собі інститути безпосередньої демократії і діяльність представницьких органів.

  6. Суб’єкти, тобто учасники конституційно-правових відносин, досить різноманітні, що обумовлено багатством змісту таких відносин. Вони мають багато спільного з суб’єктами інших відносин: володіють певним статусом, наділені відповідною праводієздатністю, механізмом реалізації своїх повноважень тощо. Суб’єктами конституційно-правових відносин є : 1) Український народ як сукупність громадян різних національностей, якому належить вся повнота влади на території республіки, корінні народи і національні меншини. ;2) Громадяни України, особи без громадянства та іноземці. ;3) Українська держава (Україна як держава). ;4) Органи державної влади України. ;5) Народні депутати та посадові і службові особи. ;6) Політичні партії і громадські організації. ;7) Територіальні громади, органи та інші суб’єкти місцевого самоврядування. ;8) Адміністративно-територіальні одиниці, передбачені Конституцією і законами. ;9) Державні та інші підприємства, установи і організації, навчальні й інші державні, комунальні і приватні заклади. ;Цей перелік не є вичерпним, його можна розширити, диференціювати тощо. Суб’єктами конституційно-правових відносин, наприклад, можна вважати виборчі комісії (Центральну виборчу комісію та виборчі комісії різних рівнів), загальні збори громадян за місцем проживання, постійні комісії місцевих рад, асоціації депутатів тощо.

Під об’єктами конституційно-правових відносин розуміють певні дії, особисті, соціальні або державні блага, які безпосередньо задовольняють інтереси і потреби суб’єктів цих відносин і з приводу яких їх учасники вступають у ці відносини і здійснюють свої суб’єктивні конституційні права і обов’язки. Блага можуть бути матеріальними і нематеріальними. Матеріальними видами об’єктів конституційно-правових відносин є: - політичні блага – конституційний лад, суверенітет, влада, влада народу, державна влада, громадянство, депутатський мандат, посада, територіальна цілісність тощо; - дії уповноваженого суб’єкта;дії зобов’язаних суб’єктів; речі та інші майнові і духовні блага; - поведінка суб’єктів конституційно-правових відносин; результати поведінки суб’єктів таких відносин; - природні об’єкти.

Видами об’єктів нематеріальних конституційно-правових відносин є:- особисті нематеріальні блага людини і громадянина (життя, здоров’я, честь, гідність); - певні соціальні властивості і риси об’єднань, спільностей; духовні цінності.