
- •1.Поняття, предмет та метод кпу як галузі права.
- •2. Конституційно-правові інститути: поняття, та види
- •3. Конституційно-правові норми: поняття, ознаки та види.
- •4. Конституційні правовідносини: ознаки, склад.
- •5. Джерела кпу.
- •6. Конституційно-правова відповідальність: поняття, ознаки, санкції.
- •7. Поняття, предмет та основні етапи розвитку науки кпу
- •8. Функції та методологія науки кпу
- •9. Поняття, сутність, класифікація конституцій.
- •За терміном дії:
- •За політичним режимом:
- •За формою правління:
- •За формою державного устрою:
- •За способом прийняття:
- •За порядком зміни, внесення поправок і доповнень:
- •За зовнішньою формою:
- •За відповідністю реальним відносинам у суспільстві:
- •11.Етапи розробки, прийняття та внесення змін до ку.
- •12. Юридичні властивості ку.
- •13. Реалізація ку: поняття та форми. Тлумачення ку.
- •15.Порядок прийняття та внесення змін до ку.
- •16. Поняття конституційного ладу України. Загальна характеристика засад конституційного ладу.
- •17. Україна як суверенна, незалежна, демократична держава.
- •18.Україна як соціальна та правова держава.
- •19. Характеристика форми української держави.
- •20.Державні символи,державна мова та інші атрибути національної державності.
- •21. Україна – національна держава. Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні.
- •23. Конституційно-правовий статус громадських об’єднань в Україні.
- •24. Конституційно-правовий статус релігійних організацій в Україні.
- •25.Конституційно-правові принципи інформаційних відносин в Україні.
- •26. Поняття, види та принципи конституційно-правового статусу людини і громадянина
- •28. Конституційно-правовий статус біженців та осіб які потребують додаткового або тимчасового захисту.
- •29. Поняття та принципи громадянства України. Належність до громадянства України.
- •30. Підстави набуття громадянства України.
- •31. Підстави припинення громадянства України.
- •32. Поняття, класифікація конституційних прав, свобод та обов’язків.
- •33. Конституційні особисті(громадянські) права та свободи людини в Україні.
- •34. Конституційні політичні права та свободи л і г.
- •35. Конституційні соціальні та економічні права та свободи л і г в Україні.
- •36. Конституційні культурні та екологічні права та свободи людини і громадянина в Україні
- •37. Конституційні обов’язки л і г в Україні.
- •6. Обов'язок набуття повної загальної середньої освіти.
- •38. Гарантії прав та свобод л і г в Україні.
- •IV. За суб'єктами, що реалізують гарантії, розрізняють:
- •V. За особливостями правового статусу, що гарантується, визначають:
- •VI. За змістом розрізняють:
- •39. Організаційно-правові механізми забезпечення конституційних прав та свобод людини і громадянина в Україні.Г
- •40. Прововий статус та форми діяльності Уповноваженого вру з прав людини.
- •41.Поняття, форми та значення безпосередньої демократії в Україні.
- •42. Виборче право в об’єктивному та суб’єктивному значенні. Конституційні принципи виборчого права в Україні.
- •43. Поняття та види виборів в Україні.
- •44.Види виборчих систем та їх застосування в Україні.
- •45. Поняття, стадії та принципи виборчого процесу в Україні.
- •46.Поняття та види референдумів в Україні:
- •47. Порядок організації та проведення референдумів в Україні.
- •48.Поняття та ознаки одв. Система одв України.
- •49. Місце і роль вру і системі одв. Ознаки вру як єдиного органу законодавчої влади в Україні.
- •50. Порядок формування, склад, строк повноважень, дострокове припинення повноважень вру.
- •51. Структура вру
- •52. Конституційно-правові засади організації роботи вру
- •53. Повноваження вру.
- •54. Конституційно-правовий статус народного депутата України.
- •55. Конституційні основи законодавчого процесу в Україні.
- •56. Правова природа, місце та роль інституту глави держави і правовій системі України
- •58.Повноваження Президента України
- •59.Акти глави держави. Правовий статус Адміністрації Президента України.
- •60. Поняття, ознаки виконавчої влади та система її органів в Україні.
- •61.Склад, порядок формування та припинення повноважень Кабінету Міністрів України.
- •62.Повноваження Кабінету Міністрів України.
- •63.Організація роботи Кабінету Міністрів України. Правовий статус Прем’єр-міністра України. Акти кму.
- •64. Центральні органи виконавчої влади в Україні: система, порядок формування та повноваження.
- •65. Місцеві органи виконавчої влади в України: система, порядок формування та повноваження.
- •66. 1.Поняття, ознаки та функції судової влади в Україні
- •67. Конституційні засади здійснення судочинства в Україні.
- •68. Система судів загальної юрисдикції в Україні. Правовий статус всу
- •69.Конституційно правовий статус суддів в Україні.
- •70. Конституційно-правовий статус прокуратури в Україні: система, порядок формування та повноваження.
- •3. Принцип гласності
- •71.Поняття та становлення конституційної юрисдикції в Україні.
- •72. Місце Конституційного Суду України в системі органів державної влади. Порівняльна характеристика з судами загальної юрисдикції.
- •73. Склад та порядок формування Конституційного Суду України.
- •75.Конституційне провадження: поняття, стадії.
- •76.Статут суддів ксу.
- •77.Поняття, принципи та форми територіального устрою.
- •79. Правовий статус Автономної Республіки Крим.
- •82. Основи місцевого самоврядування в Україні: правові, матеріально-фінансові, організаційні.
- •83.Поняття територіальної громади. Форми безпосереднього волевиявлення територіальної громади.
- •84. Сільські, селищні, міські ради: порядок формування, повноваження, структура, організація роботи.
- •85. Особливості правового статусу районних та обласних рад.
- •86. Статус депутатів місцевих рад.
- •87. Сільський, селищний, міський голова: порядок обрання, повноваження, підстави дострокового припинення повноважень.
- •88. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад: порядок формування, повноваження, структура, організація роботи.
- •89.Служба в органах місцевого самоврядування.
- •90. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування
23. Конституційно-правовий статус громадських об’єднань в Україні.
Для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах. Членами політичних партій можуть бути лише громадяни України. Обмеження щодо членства у політичних партіях встановлюються виключно Конституцією та законами України.
Громадяни мають право брати участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюються виключно Конституцією та законами України.
Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій.
Усі об'єднання громадян рівні перед законом.
Політичні партії та громадські організації не можуть мати воєнізованих формувань.
Не допускається створення і діяльність організаційних структур політичних партій в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях.
Заборона діяльності об'єднань громадян здійснюється лише в судовому порядку.
Держава покликана сприяти розвиткові політичної та громадської активності, творчої ініціативи громадян, створювати рівні умови для діяльності їх об'єднань.
На підставі відповідних конституційних норм закони України «Про об'єднання громадян» від 16 червня 1992 р. (далі — Закон), «Про політичні партії» від 5 квітня 2001 р. закріплюють право на створення і діяльність політичних партій та громадських організацій.
Об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод.
Об'єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно закону визнається політичною партією або громадською організацією.
Громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.
Об'єднання громадян створюються і діють на основі добровільності, рівноправності їх членів (учасників), самоврядування, законності та гласності. Вони вільні у виборі напрямів своєї діяльності.
Обмеження діяльності об'єднань громадян може встановлюватися тільки Конституцією та законами України.
Всі основні питання діяльності об'єднань громадян повинні вирішуватися на зборах всіх членів або представників членів об'єднання.
Об'єднання громадян повинно регулярно обнародувати свої основні документи, склад керівництва, дані про джерела фінансування та витрати.
Вимога про зазначення в офіційних документах щодо членства (участі) у тому чи іншому об'єднанні громадян не допускається, крім випадків, передбачених законами України.
На працівників апарату об'єднань громадян поширюється законодавство про працю, соціальне забезпечення і соціальне страхування.
Держава забезпечує додержання прав і законних інтересів об'єднань громадян, легалізованих у порядку, передбаченому Законом.
Втручання державних органів та службових осіб у діяльність об'єднань громадян, так само як і втручання об'єднань громадян у діяльність державних органів, службових осіб та у діяльність інших об'єднань громадян, не допускається, крім випадків, передбачених Законом.
Верховна Рада України встановлює пільги щодо оподаткування доходів по окремих видах господарської або іншої комерційної діяльності об'єднань громадян, створених ними установ та організацій, заснованих підприємств, максимальні розміри окремих та загальних річних пожертвувань на користь політичних партій, затверджує перелік всеукраїнських громадських організацій, яким держава надає матеріальну допомогу.
Об'єднання громадян України утворюються і діють з всеукраїнським, місцевим та міжнародним статусом.
До всеукраїнських об'єднань громадян належать об'єднання, діяльність яких поширюється на територію всієї України і які мають місцеві осередки у більшості її областей.
До місцевих об'єднань належать об'єднання, діяльність яких поширюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці або регіону. Територія діяльності самостійно визначається об'єднанням громадян.
Громадська організація є міжнародною, якщо її діяльність поширюється на територію України і хоча б однієї іншої держави.
Об'єднання громадян мають право на добровільних засадах засновувати або вступати між собою в спілки (союзи, асоціації тощо), утворювати блоки та коаліції, укладати між собою угоди про співробітництво і взаємодопомогу.
Засновниками громадських організацій можуть бути громадяни України, громадяни інших держав, особи без громадянства, які досягли 18 років, а молодіжних та дитячих організацій — 15-річного віку.
Рішення про заснування об'єднань громадян приймаються установчим з'їздом (конференцією) або загальними зборами.
Засновниками спілок об'єднань громадян є об'єднання громадян.
Членами громадських організацій, крім молодіжних та дитячих, можуть бути особи, які досягли 14 років. Вік членів молодіжних та дитячих громадських організацій визначається їх статутами в межах, встановлених законами України.
Громадські організації можуть не мати фіксованого індивідуального членства.
Легалізація (офіційне визнання) об'єднань громадян є обов'язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. Діяльність об'єднань громадян, які нелегалізовані або примусово розпущені за рішенням суду, є протизаконною.
У разі реєстрації об'єднання громадян набуває статус юридичної особи.
Легалізація громадської організації здійснюється відповідно Міністерством юстиції України, місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.
У разі, коли діяльність місцевої громадської організації поширюється на територію двох і більше адміністративно-територіальних одиниць, її легалізація здійснюється відповідним вищестоящим органом.
Місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчим комітетом сільської, селищної, міської Ради народних депутатів реєструються в обов'язковому порядку місцеві осередки зареєстрованих всеукраїнських та міжнародних об'єднань громадян, якщо така реєстрація передбачена статутними документами цих об'єднань.
Про легалізацію (офіційне визнання) об'єднання громадян легалізуючий орган повідомляє у засобах масової інформації.
В Україні діє Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» від 1 грудня 1998 р. відповідно до якого:
молодіжні громадські організації — це об'єднання громадян віком від 14 до 28років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на задоволення та захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів; дитячі громадські організації — це об'єднання громадян віком від 6 до 18 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на реалізацію та захист своїх прав І свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів, які не суперечать законодавству, та соціальне становлення як повноправних членів суспільства.