Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КПУ_ Уляна повністю всі питання.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
309.63 Кб
Скачать

1.Поняття, предмет та метод кпу як галузі права.

КПУ як галузь – це системаправових норм, що регулюють засади, організацію та здійснення публічної влади в Україні.

Предметом є:

  • Відносини, щодо встановлення засад конст.ладу.

  • Відносини, щодо правового статусу л і г в державі

  • Відносини з приводу організації та діяльності ОДВ та ОМС

Ознаки методу:

  • Переважно імперативний характер регулювання.

  • Найвищий юридичний рівень правового регулювання

  • Установчий характер

  • Поєднання прямого і опосередкованого конституційно-правового регулювання.

Види методу КПУ:

  • Метод загального унормування

  • Методи конкретного унормування (дозволу, заборони, зобов’язання)

Методи конкретного унормування:

  • Дозвіл – міра можливої правової поведінки

  • Заборона – обмеження правосуб’єктності

  • Зобов’язання - полягає в спонукальному щодо суб'єктів конституційного права характері конституційних приписів

2. Конституційно-правові інститути: поняття, та види

Конституційно-правові інститут – це відносно відокремлений комплекс конституційно-правових норм, що регулюють групу однорідних суспільних відносин.

Юридичним критерієм виокремлення тієї чи іншої сукупності норм у конкретний правовий інститут є три ознаки :

  • юридична єдність правових норм;

  • повнота регулювання відповідної сукупності державно-правових відносин;

  • відокремленість норм, що створюють конституційний інститут, в розділах КУ, законах, інших НПА.

Конституційно-правові інститути :

  • основи конституційного ладу України

  • основи правового статусу людини і громадянина

  • виборче право

  • інститут референдуму

  • конституційний контроль

  • інститут парламентаризму

  • інститут президента

  • інститут територіального устрою

  • інститут громадянства

  • інститут місцевого самоврядування

  • та ін.

Види конституційно-правових інститутів:

  • генеральні (загальні)

  • основні (головні)

  • Субінститути ( початкові)

Загальні конституційно-правові інститути мають комплексний характер і складають значні масиви правових норм, які регулюють великі сфери(або кілька сфер) суспільних відносин. Загальні інститути об’єднують норми, що можуть суттєво відрізнятися між собою як за предметом, так і за характером впливу на суспільні відносини. До них відносяться таки інститути :основи конституційного ладу України ;основи правового статусу людини і громадянина ;виборче право ;інститут референдуму ;конституційної системи органів державної влади ;інститут територіального устрою ;інститут місцевого самоврядування ;

Головні конституційно-правові інститути в межах загальних інститутів об’єднують правові норми, що регулюють певні групи однорідних суспільних відносин. Вони виступають структурними підрозділами загальних інститутів і, на відміну від них, характеризуються вужчою предметною і функціональною спеціалізацією. Наприклад, до загального конституційно-правового інституту основ правового статусу людини і громадянина входять такі головні інститути :

громадянства України ;принципів правового статусу людини і громадянина ;основних прав, свобод і обов’язків людини і громадянина ;гарантій основних прав і свобод ;правового статусу іноземців в України ;політичного притулку ;

Початкові конституційно-правові інститути в межах головних інститутів об’єднують кілька правових норм, що регулюють окрему групу суспільних відносин. Наприклад, до головного інституту громадянства України входить початковий інститут втрати громадянства України

Є дещо спрощений варіант поділу конституційно-правових інститутів на прості й складні. Наприклад, інститут основ правового статусу людини і громадянина як складний інститут включає : інститут громадянства; інститут гарантування прав і свобод людини і громадянина. У правовому статусі іноземців, біженців, осіб без громадянства є своя специфіка. До простих інститутів можна віднести інститут депутатського запиту, інститут притягнення депутата до відповідальності. Вони належать до складнішого інституту – інституту парламентаризму.