- •1. Соціокультурна зумовленість філософії.
- •2. Філософське мислення та його специфіка.
- •3. Своєрідність предмету філософії.
- •5. Структура ф-ського знання
- •6. Співвіднош ф-ських, загальнонаукових і спец-наук. Методів
- •7. Діалектика як загальнотеоретичний метод філософського пізнання, її форми та альтернативи.
- •8. Осн функції філософії:
- •10. Особливості розвитку та функціонування системи філософських категорії.
- •14.Особливості філософії епохи Відродження
- •13. Специфіка філософської думки в період Середньовіччя
- •15.Філософія Нового Часу
- •16.Класична німецька філософія
- •17. Своєрідність філософії українського духу
- •18. Марксистська філософія
- •19. “Філософська антропологія”
- •20. Екзистенціалізм
- •21.„Філософія життя”
- •22. Філософські ідеї психоаналізу.
- •23. Герменевтика як напрям сучасної філософії
- •25 Світогляд
- •26 Структура світогляду
- •28.Класична онтологія та її фундаментальні проблеми
- •31. Рух, як спосіб, простір та час як форми існування матерії
- •32. Некласична онтологія.
- •33.Визначальні категоріальні характеристики світу.
- •36. Поняття біосфери і ноосфери.
- •37 . Поняття глобалізаціїї та форми її існування.
- •38. Глобальні проблеми сучасності.
- •39. Екологія та екологічні проблеми в Україні
- •40.Інтелект,почуття,пам»ять і воля як здатності людини.
- •41. Співвідношення понять «людина», «індивід», «особистість» та «індивідуальність»
- •42. Проблема визначення Сутності людини
- •43.Проблема сенсу життя людини
- •44. Проблема свободи і відповідальності.
- •45.Свідомість як найвища форма відображення.
- •46. Феноменологічна концепція свідомості
- •47.Чуттєве,раціональне-когнітивне та емоційно-вольове у структурі свідомості
- •48*.Еврестична і творча функції інтуїції
- •50.Несвідоме, свідоме і надсвідоме
- •51. Основні складові пізнавальної діяльності:суб’єкт і об’єкт, мета і ціль, засоби та результат.
- •52. Гносеологія та епістемологія.
- •53*. Можливості та межі пізнавального процесу.
- •55. Абсолютність і відносність істини
- •56. Проблема критеріїв істини
- •57.Істина і правда
- •58. Поняття методу і методології.
- •59.Основні форми наукового пізнання
- •61. Функції мови
- •62.Поліструктурність мови
- •63Поняття соціокультурної комунікації
- •64.Об єкт і предмет філософії історії
- •67.Поняття суспільного і соціального у філософії
- •68.Основні характеристики суспільства
- •69*. Соціальна структура суспільства
- •70. Сім’я як соціальна ланка суспільства
- •71. Нація як соціальний феномен.
- •72. Ідеологія та утопія як форми організації соціуму.
- •73. Рушійні сили соціального процесу.
- •75. Цінності як ядро духовного світу людини.
- •76. Гуманізм філософії.
- •77. Поняття філософії економіки.
- •79. Поняття власності та її форм.
- •81. Поняття політики
- •82. Поняття політичної системи та її структури
- •83.Держава складова політичної організації суспільства
- •85. Поняття культури.
- •86. Масова культура,контркультура і антикультура.
- •87. Поняття цивілізації.
- •88. Традиції і новаторства в культурі.
- •89. Співвідношення національного і загальнолюдського в культурі
- •90. Поняття міжкультурної комунікації
81. Поняття політики
Політика – важливий компонент життєдіяльності суспільства. За своєю природою вона пронизує всі сфери суспільного життя. Як соціальне явище політика носить відносно самостійний характер, і її розвиток відбувається на основі власних об’єктивних закономірностей.Але сутнісний аналіз цього соціального явища не може бути повним і зрозумілим без виявлення його взаємодії з іншими явищами і процесами політичного простору суспільного життя. Пізнання політики як підсистема суспільних відносин можливе лише як«момент» історії, еволюції та розвитку в цілому. Отже, політична система як одна із частин або підсистем соціальної системи дає змогу виявити межі політики та політичних відносин, їхні елементи та взаємозв’язок між ними, функції. Тобто поняття політичної системи дає можливість розкрити цілісність, динамізм і структуру політичного життя, його якісні характеристики, що визначаються насамперед місцем і роллю самої політики в суспільстві. На думку Вебера, коли мова йде про політику, то це поняття слід пов'язувати передовсім з державою і з владою. Він підкреслював, що політика означає прагнення до участі у владі або до виявлення впливу на розподіл влади або між державами, або всередині держави між групами людей, наділених владою. Як одна з форм соціального руху матерії,політична система тісно пов’язана з особливою формою діяльності людей– політикою. На відміну від інших систем суспільного життя, політична система має ряд особливостей: вона бере участь у розв’язанні таких загально соціальних завдань, як інтеграція суспільства, розподіл в ньому матеріальних і духовних цінностей. Важливим елементом політичної системи є політична свідомість як невід'ємний компонент політичної діяльності людей.
82. Поняття політичної системи та її структури
Політ с-ма — це цілісна, інтегрована сукупність політичних суб'єктів, структур і відносин, що відображає інтереси всіх політичних і соціальних сил. Озн політ с-ми: 1.взаємозв'язок групи елементів; 2. утворення цими елементами певної цілості; 3. внутрішня взаємодія і взаємо обумовленість всіх елементів; 4.прагнення до самозбереження, стабільності та динамізму; 5. здатність вступати у взаємовідносини з іншими системами.
Структура політичної системи: 1. організаційна підсистема або політична організація суспільства — це система інститутів, в межах яких відбувається політичне життя.
• Власне політичні— організації прямо й безпосередньо здійснюють політичну владу у повному обсязі. Такими є держава і політичні партії.
• Політизовані або невласне політичні організації,участь у здійсненні політичної влади для яких є лише одним з аспектів їх функціонування. Це громадські організації, професійні спілки, народні рухи, об'єднання підприємців тощо.
• Неполітичні організ— за звичайних умов не беруть участі у здійсненні політичної влади. Можуть бути групами тиску.
2.політичні відносини — це відносини суб'єктів політики з приводу завоювання, утримання та здійснення влади. 3.нормативна підсистема, яку скл політ принципи та норми — це норми, які регулюють політичні відносини. 4.культурно-ідеологічна підсистема складається з політичної свідомості, політичної ідеології та політичної культури. Політична свідомість — це сукупність поглядів, уявлень, ідей суб'єкта політичного життя на політику в суспільстві в цілому. Політична ідеологія — це систематизований вираз поглядів даного суб'єкта, сукупність вибудованих на основі аналізу політичного життя теорій, концепцій та моделей політичних явищ та процесів.Політична культура — це певний спосіб поведінки суб'єкта політичного життя, який будується на систематизованих знаннях та досвіді політичного життя або відповідно до політичної свідомості чи політичної ідеології. 5.інформаційно-комунікативна підсистема містить засоби комунікації,науково- інформаційна інфраструктуру.
