79. Поняття власності та її форм.

Економі аспект власності – власність це соціально-економічна категорія, яка визначається ступенем розвитку продуктивних сил суспільства та характеризується системою відносин між суб’єктами господарювання, в процесі в., р, о. та с. благ. Соціально-екон. сутність власності розкривається у взаємовідносинах між людиною та людиною. Правовий аспект – це категорія, яка відображає майнові відносини, свідомі та вольові взаємозв’язки юридичних та фізичних осіб з приводу привласнення благ, які закріплюються системою відповідних прав власності. Взаємозв’язок «людина-річ».

Тріада власності – це процес володіння, розпорядження і користування. В свою чергу ці категорії є складовими частинами економічного процесу привласнення. Привласнення – це економічний процес, спосіб перетворення предметів, явищ природи та їх корисних властивостей на реальні умови життєдіяльності економічних суб’єктів. Привласнення засобів виробництва та його результатів є основою відносин власності. Володіння – це необмежена у часі належність об’єкта власності певному суб’єкту. Розпорядження – це право прийняття управлінських рішень з приводу функціонування та реалізації об’єкта власності. Здійснюється власником або іншим економічним суб’єктом, якому делеговані повноваження. Користування – це процес виробничого застосування та споживання корисних властивостей об’єкта власності, а також створених за його допомогою благ.

Парною категорією привласнення є категорія відчуження. Відчуження – це процес перетворення діяльності та здібностей людини на самостійну силу, уречевлення результатів індивідуальної та суспільної праці з перетворенням суб’єктів власності на об’єкти економічних відносин. Протиріччя між привласненням та відчуження є внутрішнім джерелом саморозвитку відносин власності. Структура власності. поширеною є визначення структури власності за типом, формою та видом. Тип власності – це найбільш узагальнені принципи функціонування власності, сутність характеру поєднання робітника та засобів виробництва. Форма власності – це стійка система економічних зв’язків і громадських зв’язків, яка обумовлює відповідний спосіб та механізм поєднання робітника та засобів виробництва. Вид власності – це спосіб привласнення благ та методів господарювання.

80.НТР:сутність, закономірності та соціальні наслідки. Дедалі зростаючу роль у виробництві відіграє наука, яка забезпечує теоретичну, духовну сторону практичної виробничої діяльності. Безпосереднім виявом цього стану є науково- технічний прогрес(НТП).Сучасний етап НТП прийнято називати науково- технічною революцією (НТР). НТР— це поступальний рух науки і техніки, еволюційний розвиток усіх елементів продуктивних сил суспільного виробництва на основі широкого пізнання і освоєння зовнішніх сил природи, це об'єктивна, постійнодіюча закономірність розвитку матеріального виробництва, результатом якої є послідовне вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, підвищення його ефективності. Виявом науково-технічної революції є докорінна перебудова всієї технічної і технологічної основи виробництва, його організації й управління, які здійснюються на базі практичного використання фундаментальних відкриттів сучасної науки. В результаті прогресу техніки дедалі більше функцій передається техніці, машині. Можливий такий стан, коли людина в кінцевому рахунку вийде з безпосереднього процесу виробництва і замість того, щоб бути головним елементом процесу виробництва, стане поряд із цим процесом.

Соціальні наслідки НТР можна звести до таких основних груп: — загострення екологічної обстановки, виникнення проблеми виживання людства внаслідок забруднення та отруєння навколишнього середовища; — зміна взаємовідносин у системі "людина-техніка";— зміна змісту і характеру праці; — зростання питомої ваги висококваліфікованих робітників і спеціалістів, що зайняті обслуговуванням нової техніки і технології;— підвищення вимог до культурно-технічної та інтелектуальної підготовки кадрів; — прискорення структурних змін у співвідношенні сфер людської діяльності; — "інтернаціоналізації" суспільних відносин; — втрата людиною емоційності, інтелектуальне перевантаження, формалізація контактів, одностороння, технічна свідомість;

— Однією із найсерйозніших проблем, породжених науково-технічною революцією,є проблема подальшого вдосконалення системи освіти.