69*. Соціальна структура суспільства

Соцструктура сусп.-ва — це сукупність взаємозв'язаних і взаємодіючих між собою соціальних груп, спільностей та інститутів, пов'язаних між собою відносно сталими відносинами.

Сутність соц структури сусп.-ва найбільш повно виражається у її загальних рисах, до яких можна віднести:

• багатоманітність соціальних елементів, що утворюють соціальну структуру суспільства

• різний ступінь впливу кожного складового елемента соціальної структури суспільства на соціальні процеси і явища, відмінність їхніх соціальних ролей;

• наявність відносно стабільних зв'язків між складовими елементами соціальної структури суспільства

• взаємопроникність елементів, що забезпечує цілісність соціальної структури;

• багатофункціональність і стабільність;

Соц структура сусп.-ва має 2 осн компонента: наявність складових елементів та соціальних зв'язків, що виникають між цими елементами. Осн елементами сусп.-ва є:

• соціально-етнічна структура – містить спільності, що формуюються за особливостями, мови, культури, традицій, звичаїв, менталітету нації, народи, субетноси, племена.

• соціально-демографічна структура – спільності, що відрізняються за віком, статтю, місцем народження, проживання – жінки, чоловіки, діти, молодь, жителі конкретного населеного пункту.

• соціально-професійна структура – спільності, що відрізняються за професійними знаннями, вміннями, навичками.

• соціально-класова структура – формується у результаті виникнення соціальної нерівності, охоплює соціальні класи, верстви, стани, прошарки.

• соціально-територіальнаструктура – визначається відмінностями у господарстві і побуті окремих територіальних громад і типів поселень, що склались у силу об’єктивних обставин.

Кожна із підструктур включає до свого складу відповідні спільності. З іншого боку, кожна підструктура має усі ті самі складові частини, ознаки і характеристики, що й соціальна структура суспільства загалом.

70. Сім’я як соціальна ланка суспільства

Історія знала два різновиди сім’ї:1)розширений; 2) ядерний

1.розширений, варіант сім’ї – притаманний так званому традиційному(аграрному)суспільству. Це коли чоловік і дружина виховують своїх дітей, живучи під одним дахом зі власними батьками, а також братами і сестрами, які теж можуть бути одруженими. Родина являє собою клан із трьох або чотирьох генерацій, очолювана найстаршим чоловіком або жінкою. Кожен має своє місце в такій родині. Проте кожен був обмежений у своїх бажаннях. І кохання в такій родині взагалі не було основною цінністю. Головне–сімейна солідарність великої родини. Вона виманила, щоб внутрішнє життя малої родини, що входило у велику, постійно приносилося тій у жертву. Зазначений тип був поширений в Європі до часів утвердження індустріалізму. У багатьох традиційних аграрних азіатських та африканських країнах такий тип сім»ї переважає дотепер.

2. Другий тип, нуклеарна (ядерна)сім»я -став поширений під час індустріалізму. Новий тип організації сімейного життя передбачав. що пари, одружившись, утворюють власну сім’ю і живуть окремим домом: чоловік і жінка з дітьми окремо від старих батьків та інших родичів. Через те. що європейські пари, а потім і північноамериканські, після шлюбу жили окремим домом, який треба було побудувати і вести власне господарство, люди не одружувалися молодими. Пізній шлюб і нуклеарна родина– відмінні риси європейського, західного суспільства. В міру того, як «природні» родині зв»язки втратили своє значення, виникла потреба в індивідуалізації особистих відносин.

Відбулася переоцінка«критерії прогресу». Змінилася демографічна поведінка жителів Західної Європи(пізні шлюби, безшлюбність, обмеження числа дітей), Це сприяло збільшенню заощаджень, соціальній мобільності населення, підвищення його освітнього та кваліфікаційного рівня. Прогноз розвитку сім»ї надалі:

А) песимісти говорять про те. що сім»я зникне, як така;

Б) оптимісти говорять про те, що буде продовжуватися розвиватися плюралізм сімейних форм і кожен може знайти своє місце.