
- •1. Соціокультурна зумовленість філософії.
- •2. Філософське мислення та його специфіка.
- •3. Своєрідність предмету філософії.
- •5. Структура ф-ського знання
- •6. Співвіднош ф-ських, загальнонаукових і спец-наук. Методів
- •7. Діалектика як загальнотеоретичний метод філософського пізнання, її форми та альтернативи.
- •8. Осн функції філософії:
- •10. Особливості розвитку та функціонування системи філософських категорії.
- •13. Специфіка філософської думки в період Середньовіччя
- •14.Особливості філософії епохи Відродження
- •15.Філософія Нового Часу
- •16.Класична німецька філософія
- •17. Своєрідність філософії українського духу
- •18. Марксистська філософія
- •19. “Філософська антропологія”
- •20. Екзистенціалізм
- •21.„Філософія життя”
- •22. Філософські ідеї психоаналізу.
- •23. Герменевтика як напрям сучасної філософії
- •25 Світогляд
- •26 Структура світогляду
- •28.Класична онтологія та її фундаментальні проблеми
- •31. Рух, як спосіб, простір та час як форми існування матерії
- •32. Некласична онтологія.
- •33.Визначальні категоріальні характеристики світу.
- •36. Поняття біосфери і ноосфери.
- •37 . Поняття глобалізаціїї та форми її існування.
- •38. Глобальні проблеми сучасності.
- •39. Екологія та екологічні проблеми в Україні
- •40.Інтелект,почуття,пам»ять і воля як здатності людини.
- •41. Співвідношення понять «людина», «індивід», «особистість» та «індивідуальність»
- •42. Проблема визначення Сутності людини
- •43.Проблема сенсу життя людини
- •44. Проблема свободи і відповідальності.
- •45.Свідомість як найвища форма відображення.
- •46. Феноменологічна концепція свідомості
- •47.Чуттєве,раціональне-когнітивне та емоційно-вольове у структурі свідомості
- •48*.Еврестична і творча функції інтуїції
- •50.Несвідоме, свідоме і надсвідоме
- •51. Основні складові пізнавальної діяльності:суб’єкт і об’єкт, мета і ціль, засоби та результат.
- •52. Гносеологія та епістемологія.
- •53*. Можливості та межі пізнавального процесу.
- •55. Абсолютність і відносність істини
- •56. Проблема критеріїв істини
- •57.Істина і правда
- •58. Поняття методу і методології.
- •59.Основні форми наукового пізнання
- •61. Функції мови
- •62.Поліструктурність мови
- •63Поняття соціокультурної комунікації
- •64.Об єкт і предмет філософії історії
- •67.Поняття суспільного і соціального у філософії
- •68.Основні характеристики суспільства
- •69*. Соціальна структура суспільства
- •70. Сім’я як соціальна ланка суспільства
- •71. Нація як соціальний феномен.
- •72. Ідеологія та утопія як форми організації соціуму.
- •73. Рушійні сили соціального процесу.
- •75. Цінності як ядро духовного світу людини.
- •76. Гуманізм філософії.
- •77. Поняття філософії економіки.
- •79. Поняття власності та її форм.
- •81. Поняття політики
- •82. Поняття політичної системи та її структури
- •83.Держава складова політичної організації суспільства
- •85. Поняття культури.
- •86. Масова культура,контркультура і антикультура.
- •87. Поняття цивілізації.
- •88. Традиції і новаторства в культурі.
- •89. Співвідношення національного і загальнолюдського в культурі
- •90. Поняття міжкультурної комунікації
26 Структура світогляду
Компонентна структура – якщо розглядати з точки зору зміни його змісту в процесі практичного освоєння світу і його теоретичного усвідомлення, то основними структурними компонентами постають: погляди, уявлення, знання, оцінка знань, переконання, віра, та ідеал. Рівнева структура. За ступенем самосвідомості та формами відображення у світогляді відокремлюють: 1)буденний рівень – це сукупність поглядів, уявлень, переконань про навколишній світ, що формується в процесі щоденної життєдіяльності кожного з нас через почуття, настрої, емоції; 2)теоретичний рівень – філософія, наука – це системне бачення людиною свого взаємовідношення зі світом на основі знання, пояснення, і передбачення. За носієм у світогляді виокремлюють: індивідуальний рівень, груповий, масовий. За механізмами формування уявлень виокремлюють: 1. Світовідчуття – формується на основі досвіду 2. Світосприйняття – на основі цінностей, утворює ідеали і переконання людини. 3. Світорозуміння - формується на основі знання. 4. Виокремлюють ще світобачення – формується на основі принципів, догматизм, скептицизм, манізм(світ розглядається як прояв єдиного начала), плюралізм (все існуюче складається з декількох духовних сутностей). 5. Світоспоглядання - формується на основі мети, цілі, які усвідомлюються через основні форми діяльності. (нужда – потреба – інтереси - мета - засоби - результати – наслідки.) Пізнавальне відношення людина-світ – світогляд охоплює найбільш загальні знання про цей світ, це знання повинно відповідати дійсності, бути істинним.
27 Історичні типи світогляду Існують 3 головні історичні системи світогляду: 1. Космоцентризм – спрямований на пошуки єдиної гармонійної сутності світобудови. Вивчення гармонії космосу переноситься на гармонізацію суспільного життя. Античність. 2. Теоцентризм – характеризується вірою в надприродні сили божественного здатного на релігійних засадах змінити життя людини. Середньовіччя. 3. Антропоцентризм – пов’язане з усвідомленням людини як центру Всесвіту, розкриття можливостей розвитку особистості. 20-21 ст. Історичні типи світогляду: 1. Міфологічний – ґрунтується на вірі в надприродні сили, абсолютизуючи досвід окремого роду з притаманними йому певними рисами. Тотемізм, антропоморфізм, анімізм(природа олюднюються, одухотворяється), фетишизм, символізм, магія. 2. Релігійний – ґрунтується на побожності надприродних сил, жорсткому поділі світу на духовний та тілесний, земний і небесний. Час має векторний характер(від утворення світу до падіння, від завіту до приходу месії). Осн прояви світогл:Монізм, фаталізм(хід подій у природі наперед визначений Богом, прописаний долею),геоцентризм, антропоморфізм, атеїзм віра в надприродне.
3. Науковий- ґрунтується н а експериментальних і теорем знаннях про світ в цілому, які хар об’єктивністю, істинністю, аг значущістю,цілеспрямованістю, відтворюваністю, необхідністю, ефективністю у змінах природ іст дійсності. –раціональне пізнання;-заперечує догматизм; -спирається на експеримент, перевірені практикою факти;-займається дослідженням, збереженням, поширенням істинного знання.
4.Філософський-узагальнює досвід, знання, цінності, волевиявлення особи і людства в їхньому ставленні до світу як цілого з метою проникнення в сутність буття Всесвіту і буття Людини.