- •1. Археологічна періодизація
- •2. Трипільска культура
- •3. Ранній залізний вік на території України.
- •7. Грецька колонізація Північного Причорномор’я.
- •8. Етногенез слов’ян. Перші писемні згадки про слов’ян. Життя і побут.
- •9. Теорії походження Русі та назви Русь.
- •10. Основні етапи розвитку Києворуської держави (політ. Історія: загальна характеристика)
- •11. Становлення Київської Русі. Кий. Аскольд. Дір. Олег. Ігор. Ольга. Святослав.
- •12. Київська Русь періоду розквіту. Володимир Великий. Ярослав Мудрий.
- •13. Християнизація Русі
- •15. Феодальна роздробленість Київської Русі.
- •16. Соціально-економічний та політичний устрій Київської Русі.
- •17. Занепад Київської Русі: причини та наслідки
- •18. Зовнішня політика Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.
- •19. Монголо-татарська навала
- •20. Утворення Галицько-Волинського князівства. Роман Мстиславич. Данило Романович.
- •21. Галицько-Волинська держава у 13-14 ст.
- •22. Соціально-економічний розвиток Галицько-Волинського князівства.
- •23. Причини та наслідки занепаду Галицько-Волинського князівства
- •24. Включення українських земель до складу вкл
- •25. Становище українських земель у складі вкл наприкінці 14 – перша половина 16 ст. (політичний аспект)
- •26. Суспільно-політичний та економічний розвиток українських земель у складі Польщі та вкл (друга половина 14 ст. – перша половина 16 ст.)
- •27. Литовські статути
- •28. Формування українського козацтва. Утворення Запорозької Січі.
- •29. Українське козацтво другої половини 16 – першої половини 17 ст. (звичаї, побут, міжнародна діяльність)
- •30. Козацькі повстання в кінці 16 – першій половині 17 ст.
- •31. Люблінська унія та її політичні й соціально-економічні наслідки для України.
- •32. Культурно-релігійні рухи в Україні. Братства. Брестська церковна унія. Діяльність Петра Могили.
- •33. Землі України під владою іноземних держав у XIV.
- •34. Причини національно-визвольної війни під проводом б. Хмельницького.
- •35. Визвольна війна українського народу під проводом б. Хмельницького.
- •36. Українсько-російські відносини часів національно-визвольної революції під проводом б. Хмельницького.
- •37. Зовнішня політика б. Хмельницького
- •38. Переяславська рада і «Березневі статті»
- •39. Формування української державності в ході національно-визвольної війни під проводом б. Хмельницького (з 1649 р.)
- •40. «Руїна». Становище в Україні в другій половині XVII ст.
- •41. Україна в період гетьманування і. Мазепи.
- •42. Пилип Орлик. «Пакт і Конституція»
- •43. Наступ царату на автономію України. Остаточна ліквідація гетьманського правління.
- •61. Політика коренізації в Україні.
- •63. Колективізація та її особливості в Україні.
- •64. Голодомор 1932-1933 рр.
- •65. Західноукраїнські землі між двома світовими війнами.
- •85. Суспільно-політичне життя в Україні в роки незалежності. Президентські вибори 2004р.
26. Суспільно-політичний та економічний розвиток українських земель у складі Польщі та вкл (друга половина 14 ст. – перша половина 16 ст.)
Система політичного устрою у Литві: Великий князь – Пани-рада (сейм): допомагають князь, виконуючи роль парламенту. Соціальна дробина: Великий князь – Князі (прості): аристократія – Пани: найбагатші шляхтичи, які не мали князівського титулу – Шляхта: низка аристократія – Духовенство – Міщани: жителі міста з Магдебурзьким правом – Селяни. Польський політичний устрій: Король – Сейм: парламент, що мав багато повноважень – Сеймики. Суспільна драбина в Польщі: Духовенство(католицьке) – магнати – шляхта – духовенство(православне) – міщане – селяни.
Особливості економічного розвитку в Польщі: На території України з’являються іноземці (поляки, німці, вірмени, євреї) і починають заселяти землі. Кріпацтво з’являється з 15 ст. Спочатку запроваджувалась панщина (14 днів на рік). У 14-16 ст. міста отримують Магдебурзькі права (права на самоуправління). Містом починає керувати магістрат. Особливості економічного розвитку в Литві: Міщани теж починають отримувати Магдебурзьке право. Майже всі міста мали аграрний характер. В 15 ст. селяни починають закріпачуватись. Закріпаченню сприяла «вулична поміра» (у 1557 р): був здійснений перепис населення, перемірено всі землі. Селяни опинились на гірших землях: вилучені у селян землі пішли на фільварки. В Литві - яскравий прояв створення фільваркового господарства (фільварки – багатогалузеве господарство, яке було орієнтовано на ринок)
27. Литовські статути
Литовські статути – кодекс феодального права Великого Князівства Литовського у 3 редакціях: 1529, 1566, 1588 рр. Поєднано норми правових традицій: Руського права, польського права, німецького права, римського права, звичаєвого (неписаного) права. В основу лягла «Руська правда» Ярослава Мудрого.
1 литовський статут 1529 р.: Провідною думкою цього кодексу була охорона інтересів держави і, зокрема, шляхти, а особливо магнатів. Так, мисливський собака оцінювався в 2 рази дорожче за “мужика тяглого”. Шляхта отримала вільне право виїжджати за кордон.
2 литовський статут 1566 р (Волинська шляхта брала участь у складанні): здійснив адміністративно-політичну реформу держави (поділ на повіти), а також поширив привілеї рядової шляхти. Позбавляв селян права на власні землі.
3 литовський статут 1588 р.: Остаточно закріпачив селян (згідно зі статутом, селяни, які прожили на землі феодала понад 10 років, ставали кріпаками). Право спадщини належало синам, дочки могли одержати не більше четвертини майна у вигляді приданого. За навмисне вбивство злочинець карався смертю. При необережному вбивстві винний звільнявся від покарання, але зобов'язаний був сплатити родичам убитого годовщину. Враховувався вік людини (неповнолітні особи не несли кримінальної відповідальності). Кримінальне право розрізняло ступінь злочинства. Злочин шляхтича карався простіше за злочин простої людини. Пропагував віротерпимість. Злочини проти особи і майнових прав – карались особливо. Регулювались штрафи. І т.к.