23. Форми забезпечення .Забезпечені та незабезпечені кредити

Забезпечені кредити – кредити, що мають забезпечення у виді ліквідної застави, реальна (ринкова) вартість якого перевищує кредитну заборгованість не менш, ніж на 25 %, чи які мають гарантію уряду України чи банківську гарантію. Недостатньо забезпечені кредити — кредити, що мають забезпечення у виді ліквідної застави, реальна (ринкова) вартість якого складає не менш 60% від суми кредитної заборгованості; кредити, застраховані у встановленому порядку і кредити, надані під гарантії, договори-поручительства юридичних осіб. Незабезпечені кредити — кредити, що не мають забезпечення чи по яким реальна (ринкова) вартість забезпечення складає менш 60 % суми кредитної заборгованості. Незабезпечені кредити інакше називаються бланковими.

Вид забезпечення – конкретне джерело погашення існуючого боргу, непов’язане з цільовою спрямованістю кредиту. Форми забезпечення кредиту :застава рухомого і нерухомого майна, гарантії та поручительства третіх осіб, страхування ризику .Кожна з цих форм оформляється документом, що має юридичну силу. Найпоширенішим є вид забезпечення коли боржник добровільно віддає майно у заставу і оформляє це угодою із кредитором. Найбільш надійною є гарантія.

24. Формування резерву за кредитними операціями

Формування резерву під кредитні ризики розглядається як один з найважливіших способів підвищення надійності комерційних банків. Нині методика оцінки якості кредитного портфеля в комерційних банках України регламентується «Положенням про порядок формування та використання резерву для відшкодування мож­ливих втрат за кредитними операціями банків» .

Оцінка кредитних ризиків здійснюється за всіма кредитними операціями та коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках як у національній, так і в іноземній валюті.

До заборгованості за кредитними операціями, які становлять кредитний портфель банку, належать:

1)строкові депозити, розміщені в інших банках, та сумнівна заборгованість за ними;

2)кредити, надані іншим банкам, та сумнівна заборгованість за ними;

3)рахунки суб’єктів господарської діяльності за овердрафтом та факторинговими операціями, а також прострочена заборгованість за ними;

4)кошти, надані суб’єктам господарської діяльності за операціями репо;

5)кредити, надані у формі врахування векселів, та сумнівна заборгованість за ними;

6)кредити, надані суб’єктам господарської діяльності, та сумнівна заборгованість за ними;

7)кредити, надані державним і місцевим органам управління, та сумнівна заборгованість за ними;

8)кредити в інвестиційну діяльність і на поточні потреби, надані фізичним особам, та сумнівна заборгованість за ними;

9) позабалансові операції кредитного характеру: гарантії, акцепти та авалі, надані банкам; сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями, виданими іншим банкам; гарантії та авалі, надані клієнтам; сумнівні гарантії, надані банкам та клієнтам; зобов’язання з кредитування, надані банкам та клієнтам.

За бюджетними кредитами, за кредитними операціями між установами в системі одного банку, а також за операціями фінансового лізингу, об’єктом яких є нерухоме майно, резерв не формується.

Розрахунок за обома частинами резерву банки зобов’язані здійснювати протягом місяця, в якому здійснено кредитну операцію або укладено угоду про її здійснення (наприклад, угода про надання гарантії). Резерв формується з огляду на обсяги фактичної кредитної заборгованості за групами ризику (станом на перше число місяця, наступного за звітним) щомісяця в повному обсязі і незалежно від розміру доходів за цими операціями.