10.3. Експрес-діагностика фінансової заможності фірми

Виняткову важливість для кожного конкретного підприємства становить дотримання принципу «тимчасової необмеженості» його функціонування [3]. Цей принцип означає, що в підприємства немає ні наміру, ні змушеної необхідності припинити в близькому майбут­ньому свою діяльність чи істотно скоротити її масштаби. Виходячи з цього принципу, може бути рекомендований ряд напрямків (методів, прийомів) експрес-діагностики фінансового стану:

• попередній огляд економічного і фінансового становища під­приємства;

• виявлення «хворих» і «симптоматичних» статей балансу;

• аналіз причин різких коливань структури майна змінних вітчизня­них періодів (попередній і звітний роки, квартали, місяці) і балан­сових сум за окремими статтями;

• дотримання балансових пропорцій, критичних показників в оцінці можливого банкрутства, попередня класифікація підприємства за ознаками фінансової стійкості.

Будь-який вид аналітичної діяльності повинен мати свою логіку, будуватися за принципом — від загального до часткового.

Тому попередній етап (комплекс завдань) параметричного аналізу — експрес-діагностика фінансової заможності — повинен, очевидно, починатися з огляду основних показників (параметрів) діяльності підприємства. Джерелом інформації для подібної діагнос­тики може служити офіційна бухгалтерська звітність, особливо якщо її зіставити з даними декількох звітних періодів.

У ході цього огляду можна одержати відповіді на наступні, пов'язані з даним фінансовим станом, питання:

• Який майновий стан підприємства до початку звітного періоду? Те ж до кінця звітного періоду?

• У яких умовах протікає робота підприємства в звітному періоді?

• Яка господарська робота проведена протягом звітного періоду?

• Які перспективи господарської і фінансової діяльності підприєм­ства?

Відповіді на ці й інші подібні питання можна одержати при аналізі даних, що містяться в офіційній бухгалтерській звітності і по­яснювальній записці до неї, причому додаткові аналітичні розрахун­ки тут не будуть потрібні.

Майновий стан підприємства на початок і кінець звітного періоду характеризуються даними балансу. Порівнюючи динаміку(збільшення «+», зменшення «-») підсумків розділів його активу, можна виявити тенденції зміни майнового стану.

Відповіді на друге і третє питання можна знайти в поясню­вальній записці (організаційна структура керування, причини змін, що відбулися в ній, відкриття нових видів діяльності, особливості ро­боти з контрагентами й ін.).

Результативність і перспективність діяльності можуть бути уза­гальнено оцінені за даними аналізу динаміки прибутку, а також з порівняльного аналізу темпів росту обсягів засобів і виробництва підприємства.

Інформація про недоліки в роботі підприємства може безпосе­редньо бути присутньою у балансі в явному чи завуальованому ви­гляді. Явні недоліки мають місце, коли в звітності є «хворі» статті, які умовно можна поділити на дві групи, що свідчать:

• про вкрай незадовільну роботу підприємства в звітному періоді і виниклу в результаті цього фінансову неспроможність;

• про певні недоліки в діяльності, що негативно позначаються на рівні фінансової заможності.

До першої групи, безумовно, варто віднести «Збитки» (підсумок розділу III активу балансу), «Кредити і позики, не погашені в термін».

Негативну різницю між доходами і витратами за укрупненою номенклатурою статей можна простежити в «Звіті про фінансові ре­зультати». Більш детально причини збитковості можна проаналізува­ти за даними бухгалтерського обліку. Так, елементом статті «креди­торська заборгованість» є заборгованість постачальникам і підрядчи­кам. Наявність такої простроченої заборгованості свідчить про серй­озні фінансові утруднення підприємства.

Наявність сум за рядками «Кредити і позики, не погашені в термін», які означають, що до моменту складання балансу підпри­ємство не змогло розрахуватися з наданими йому кредитами, варто оцінювати в динаміці. Якщо сума за цими статтями присутня в ба­лансі декількох звітних періодів, це говорить про хронічно неза­довільну роботу підприємства. Якщо в попередніх балансах ці суми були відсутні, необхідно з'ясувати причини виниклих прострочених заборгованостей, оцінити можливі наслідки і вжити адекватних за­ходів до їхнього усунення.

До другої, симптоматичного характеру групи передбачається віднести статті, безпосередньо подані в балансі, або елементи ста­тей, що можуть бути виділені за допомогою аналітичних розшифро-

Про певні недоліки в роботі підприємства можна також робити висновки з деяких несприятливих співвідношень між окремим стат­тями.

Однією з явних ознак погіршення фінансової заможності, що насторожує, можуть бути зміни в статтях як з боку активу, так і паси­ву, збільшення чи зменшення балансових сум, взагалі різкі зміни структури балансу. Наприклад, безумовно негативною ознакою є зменшення коштів на розрахункових рахунках фірми. Однак і різке збільшення коштів так само свідчить про несприятливі тенденції, то­му що може вказувати на його неефективну інвестиційну програму.

Тривожною ознакою є підвищення відносної частки дебіторсь­кої заборгованості в активах фірми, тобто боргів покупців, збільшен­ня термінів цієї заборгованості. Це означає, що або фірма проводить нерозумну політику комерційного кредиту стосовно своїх замов­ників, або самі замовники неплатоспроможні.

Для оцінки тенденцій симптоматичною ознакою є дані про запа­си сировини і матеріалів, готової продукції, пов'язування засобів у незавершеному виробництві. І в цьому випадку звертає на себе ува­гу не тільки різке збільшення запасів, що нерідко означає затоварен­ня, а й різке їх зниження, що свідчить, як правило, про збої, не-ритмічність і нерівномірність виробництва і постачання, що є наслідком невиконання зобов'язань із взаємних постачань.

Найбільш контрольованим параметром неплатоспроможності є тенденції в зміні показників ліквідності фірми, тобто здатності вико­нати всі свої поточні зобов'язання. Приводом для додаткового, більш глибокого аналізу, і відповідних оперативних антикризових заходів повинно бути не тільки зниження показників ліквідності, а й їхнє різке підвищення.

З боку пасиву балансу тривожними симптомами неплатоспро­можності можуть бути збільшення заборгованості фірми своїм по­стачальникам і кредиторам, старіння кредиторських рахунків, явна заміна дебіторської заборгованості кредиторською.

Критичні показники, що використовуються на четвертому етапі експрес-діагностики можливого банкрутства за «слабкими сигнала­ми», можуть бути поділені на дві групи. До першої віднесені показ­ники і критерії, несприятливі поточні значення яких чи динаміка, що складається, свідчать про можливі в недалекому майбутньому значні фінансові труднощі, разом з тим і про деяку імовірність банкрутства. До них віднесені: • повторювані істотні втрати в основній виробничій діяльності;• перевищення деякого критичного рівня простроченої кредиторсь­кої заборгованості;

• низькі значення коефіцієнтів ліквідності;

• невиконання зобов'язань перед кредиторами й акціонерами у від­ношенні своєчасності повернення позичок, виплати відсотків і дивідендів;

• наявність простроченої дебіторської заборгованості;

• наявність наднормативних і залежаних товарів і виробничих за­пасів;

• погіршення відносин з підприємствами банківської системи;

• використання нових джерел фінансових ресурсів на відносно не­вигідних умовах;

• застосування у виробничому процесі переамортизованого устатку­вання;

• потенційні втрати довгострокових контактів;

• несприятливі зміни в портфелі замовлень.

До другої групи можуть бути включені критерії і показники, не­сприятливі значення яких не дають підстави розглядати поточний фінансовий стан як критичний, разом з тим вони вказують, що за певних умов, обставин чи неприйнятті дійових заходів ситуація (фінансовий стан підприємства) може різко погіршитися. До них відносяться:

• втрата ключових співробітників апарату керування;

• втрата ключових контрагентів;

• змушені перерви, а також порушення рівномірності і ритмічності виробничо-технічного процесу;

• надмірна залежність фірми від якогось одного замовника, виду робіт, виду активу;

• зайва ставка на успішність і прибутковість якогось одного нового проекту;

• участь підприємства в арбітражних розглядах з непередбаченим результатом;

• недооцінка постійного і перманентного технічного і технологічно­го розвитку підприємства, розширення ринків збуту продукції і по­слуг, диверсифікованості продукції і діяльності, інтенсифікації реклами;

• неефективні довгострокові угоди.

Зрозуміло, не всі перераховані критерії і показники можуть бу­ти визначені за даними бухгалтерської звітності. Але якщо в рамках експрес-діагностики фінансового стану підприємства є можливістьвикористовувати додаткову інформацію деяких з цих показників, якість (рівень, повнота і вірогідність) аналізу й обгрунтованість його висновків тільки підвищиться.